Західна Україна за минулий тиждень: Спроба захопити Почаївську Лавру та розкрадання на будівництві укріплень
Перша спроба силового захоплення Почаївської Лаври була невдалою, проте виконавча служба фактично ліквідувала Володимир-Волинську єпархію УПЦ МП, взявши під контроль її Свято-Успенський кафедральний собор.
Спроба захопити Почаївську Лавру та захоплення кафедрального собору у Володимирі-Волинському
Після силового захоплення співробітниками Мінкульту України ближніх і дальніх печер Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, яке відбулося наприкінці березня 2025 року, та подачі у вересні позову про заборону Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), захоплення Свято-Успенської Почаївської Лаври було лише питанням часу.
Тим більше, що Мін’юст України скасував рішення про державну реєстрацію права УПЦ МП на користування комплексом споруд Лаври ще у листопаді 2018 року. Рішення прийняли на підставі скарги Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, який з тих пір і є формальним користувачем комплексу. При цьому шість основних споруд Почаївської Лаври (Успенський собор, Троїцький собор, монастирські келії, архієрейський будинок, дзвіниця та надбрамний корпус) були передані в користування УПЦ МП ще за часів Леоніда Кучми, у 2003 році, терміном на 50 років.
Останніми роками влада діяла проти Почаївської Лаври в рамках тактики «тисячі порізів». Зокрема, на початку грудня 2022 року СБУ повідомила про підозру в розпалюванні ворожнечі ректору Почаївської духовної семінарії – архієпископу Шумському Іову (Віктору Смакоузу). Ще раніше провайдер на вимогу СБУ заблокував сайт Почаївської Лаври. А наприкінці листопада 2023 року співробітники СБУ та поліції провели на території Лаври обшук у межах кримінального провадження щодо причетності керівництва Почаївської Лаври до розпалювання національної ворожнечі та ненависті.
Проте той обшук, вочевидь, був лише рекогносцируванням. В минулу середу, 8 жовтня, силовики провели справжню спецоперацію, намагаючись захопити комплекс споруд Почаївської Лаври. Вранці того дня поліція Тернопільської області повідомила, що її співробітники проводять обшук у «Всіхсвятські церкві» на території монастирського цвинтаря, який знаходиться в кількох сотнях метрів від самої Лаври. Обшук здійснювали в межах кримінального провадження про шахрайство – щодо оформлених громадою УПЦ МП документів про право власності на храм, який є пам’яткою архітектури XVІІІ століття.
Та обшук «Всіхсвятській церкві» виявився лише прикриттям для головної операції. Протягом кількох годин силовики накопичували в храмі та на монастирському цвинтарі сили – причому там були люди як у формі СБУ та поліції, так і в цивільному, – а під вечір вони побігли до Економічних воріт Почаївської Лаври. Нападники зрізали болгаркою замки на воротах, увірвалися на територію Лаври та завели туди директора Кременецько-Почаївського заповідника Василя Ільчишина. Вони намагалися захопити кілька споруд, не допускаючи туди насельників Лаври.
Проте їм дали рішучу відсіч кілька десятків неповнолітніх семінаристів, проти яких нападники не наважилися застосувати силу. На дзвіниці та у храмах Лаври стали бити у всі дзвони, на їхній звук прибули сотні літніх жінок з навколишньої місцевості, які стали засипати силовиків прокльонами. Опинившись «під прицілом» камер десятків смартфонів, «штурмова група» зрозуміла, що захопити Лавру зненацька не вдасться, і втекла тим самим шляхом, яким увірвалася.
Спочатку в поліції, яка формально відповідала за проведення обшуків у храмі на монастирському цвинтарі, відмовлялися визнавати спробу захоплення Лаври. Вранці 9 жовтня керівник відділу комунікації поліції Тернопільської області Сергій Крета заявив про «призупинення слідчих дій» у «Всіхсвятській церкві». Однак ввечері того ж дня начальник Головного управління Національної поліції у Тернопільській області Сергій Зюбaненкo повідомив про відкриття кримінального провадження «щодо фактів перешкоджання роботі правоохоронців під час проведення слідчих дій на території Почаївської Лаври». Оскільки «Всіхсвятська церква» не перебуває на цій території, ця заява тягне на явку з повинною.
На даний час невідомо про якісь дії поліції в рамках нового провадження стосовно Почаївської Лаври. Однак о 5:30 ранку 10 жовтня доступ до Свято-Успенського кафедрального собору УПЦ МП у Володимирі-Волинському заблокували десятки поліцейських фургонів, після чого виконавча служба почала примусове виселення релігійної громади. Державні виконавці почали описувати майно, замінювати замки в усіх дверях і опечатувати кімнати. Священикам дали можливість забрати особисті речі.
«Описано 378 позицій майна. Воно передається на зберігання представнику балансоутримувача, тобто Володимирській міській раді. Зараз люди працюють», – зазначила керівник групи з виконання рішення суду Оксана Ляда. Скільки часу забере повний опис майна – наразі невідомо, додала вона.
Варто зазначити, що на території Свято-Успенського кафедрального собору також діяли управління Володимир-Волинської єпархії та духовна семінарія УПЦ МП. Тобто йдеться не просто про захоплення одного храму, а про фактичну ліквідацію всієї єпархії.
У Львові розслідують розкрадання при будівництві укріплень. Іншим областям регіону приготуватися?
У Львові триває гучна справа про ймовірне розкрадання сотень мільйонів гривень, виділених на будівництво фортифікаційних споруд у Сумській області. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) та представники підрядних компаній, кілька з них уже опинилися в СІЗО. Враховуючи той факт, що за будівництво укріплень на Сході відповідали військові адміністрації всіх областей Західної України, ця справа може стати прецедентною для всього регіону.
За даними львівських ЗМІ, 8 жовтня Державне бюро розслідувань (ДБР) спільно з Департаментом стратегічних розслідувань поліції повідомили про підозру понад 10 фігурантам справи. Серед них двоє чинних працівників управління капітального будівництва (УКБ) Львівської ОВА та колишній його начальник Роман Дуля, решта – представники підрядних організацій. Слідство підозрює їх у розтраті коштів та зловживанні службовим становищем під час реалізації проекту, загальна вартість якого сягала 708,8 мільйона гривень. Слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів, проте офіційно правоохоронці про вручення підозр не повідомляли.
Наступного дня заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко, який у 2024 році інспектував процес будівництва в Сумській області, підтвердив, що двоє працівників УКБ отримали підозри у розтраті майна та службовому зловживанні, проте заперечив чутки про обшуки в будівлі ОВА. На брифінгу він наголосив, що всі роботи вже виконані, а об’єкти – здані в експлуатацію.
«Проектуванням об’єктів Львівська ОВА не займалася, а здійснювала лише коригування типових проектів, наданих Міністерством оборони. Будівництвом фортифікаційних споруд за цими типовими проектами займалися всі області України з квітня по липень 2024 року. Будівництво відбувалось під контролем правоохоронних органів, а його супровід здійснювали представники Міністерства оборони. Кожен опорний пункт введено в експлуатацію, а об’єкти прийняті уповноваженими підрозділами Міноборони, що підтверджує виконання робіт у повному обсязі та згідно з проектно-кошторисною документацією, яка пройшла необхідну експертизу», – повідомив Юрій Бучко.
Одночасно з брифінгом віце-губернатора Личаківський районний суд Львова розглядав клопотання щодо обрання запобіжних заходів фігурантам справи. Судові засідання були відкритими, хоча адвокати клопотали про протилежне, оскільки справа стосується оборонної інфраструктури у воєнний час. Однак судді заборонили присутнім журналістам записувати, знімати на відео чи розголошувати будь-які дані слідства, озвучені в залі суду.
На даний момент відомо, що в СІЗО опинилися згаданий Роман Дуля, його цивільна дружина Леся Каранець, два чинних співробітника УКБ, імена яких досі не названі, та директор компанії «БК Львів» Ігор Летюк. Суди призначили їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів з альтернативою застави у 2 мільйони гривень. Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.
Львівська ОВА 10 жовтня офіційно заявила, що «надає і продовжить надавати максимальне сприяння правоохоронним органам». Проте завершення прес-релізу виглядає досить дивним, адже там сказано, що «необхідно відмовитися від застарілих норм та впровадити міжнародні стандарти ціноутворення, що забезпечать справедливі ціни для всіх учасників будівельного процесу і дозволять уникнути як корупційних схем, так і тиску на відповідальний бізнес». Тобто чиновники фактично визнали маніпуляції з ціноутворенням під час будівництва фортифікаційних споруд – в чому, власне, і полягає підозра.
Ця справа може стати прецедентною для всього регіону, адже кожна ОВА в Західній Україні відповідала за будівництво укріплень в одній із східних областей. Наприклад, будівельні фірми з Івано-Франківської та Чернівецької областей отримали підряди в Донецькій, будівельники із Закарпаття – в Запорізькій і так далі. На об’єкти особисто виїжджали губернатори та віце-губернатори західно-українських областей, вони ж рапортували про передачу укріплень військовим. В кожному випадку йшлося про сотні мільйонів гривень, загалом же на початку 2024 року Київ виділив на облаштування оборонних рубежів рекордні 17,5 мільярдів гривень. При цьому нині перевірити якість виконаних робіт часто неможливо, адже укріплення перебувають на підконтрольній Росії території.