Напад на ТЦК в Калуші здійснено у відповідності з тактикою, яку використовувала у 1940-х Українська повстанська армія.
Поширити / зберегти:Правоохоронці розслідують напад на одне з приміщень Калуського районного територіального центру комплектування Івано-Франківської області, звідки втекли військовозобов’язані. Сама атака відбулася ввечері 22 вересня, проте досі ні нападників, ні звільнених ними «бусифікованих» чоловіків не затримано.
Як офіційно повідомила обласна поліція, 22 вересня близько 18:30 до них надійшло повідомлення про те, що група невідомих розбила вікна та двері однієї з будівель, яку використовує Калуський районний територіальний центр комплектування. Своєю чергою, Івано-Франківський обласний ТЦК повідомив, що внаслідок таких дій з приміщення втекли троє військовозобов’язаних.
«За різними оцінками на прилеглій території зібралися близько 15-20 людей, одні з яких були спостерігачами, а четверо людей вчинили протиправні дії – пошкодили вікна та двері. Їхні особи встановлюються слідством, їм загрожує кримінальна відповідальність. Крім того, не виключається, що відповідальність буде передбачена і для тих військовозобов’язаних, які залишили приміщення після того, як невстановлені особи надали їм можливість вийти», – повідомило львівському виданню ZAXID.net джерело у Силах оборони.
Прес-офіцер Івано-Франківського обласного ТЦК та СП Наталія Коцкович зазначила, що військовослужбовці районного територіального центру комплектації не постраждали. Обійшлося без травм, але є збитки, адже нападники вибили вікна та двері. Військовослужбовці припускають, що це була найзухваліша втеча військовозобов’язаних з початку мобілізації в Україні.
Як розповіла речниця Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області Марія Римар, слідчі СБУ розпочали кримінальне провадження за ст. 114-1 Кримінального кодексу України («Перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань»). У разі доведення провини фігурантам може загрожувати від 5 до 8 років ув’язнення.
На запитання журналістів про те, чи затримані особи, які пошкодили двері та вікна приміщення, надавши можливість вийти військовозобов’язаним, та чи були нападники родичами цих військовозобов’язаних, правоохоронці утримуються від відповіді. Проте якщо на друге запитання відповідь невідома, то перше є риторичним: ні звільнені чоловіки, ні їхні визволителі досі на волі.
Місцеві коментатори іронізують, що напад на будівлю ТЦК в Калуші здійснено у відповідності з тактикою, яку використовувала у 1940-х Українська повстанська армія. Бойовики УПА намагалися звільнити своїх затриманих побратимів ще до того, які їх відвезуть до серйозно захищеної в’язниці, штурмуючи сільські відділки міліції чи пристосовані приміщення для утримання арештантів. От і в Калуші напад було здійснено не на головну будівлю районного ТЦК, де є озброєна охорона, а на приміщення, яке людолови використовували як своєрідний «пересильний пункт». Туди «бусифікованих» звозили прямо з вулиць, і документи про їхню мобілізацію ще не були оформлені. До речі, в Калуші знаходиться один з перших пам’ятників головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу.
Нині як військові, так і правоохоронці намагаються замовчати інцидент у Калуші, і не лише тому, що владі невигідне поширення інформації про успішне силове звільнення «бусифікованих». За чутками, з «пересильного пункту» чоловіки могли вийти на волю, якщо їхні рідні чи друзі привозили співробітникам ТЦК хабар у кілька тисяч доларів. Не виключено, що калуські «повстанці», оцінивши ситуацію, вирішили не платити, а просто звільнити своїх близьких силою.
Як зазначив львівський публіцист Артур Левченко, ТЦК за короткий період заробили собі репутацію, гіршу за радянські і пострадянські військкомати. «Принаймні фраза, сказана моїм знайомим про те, що в 1990-х на Сході під час процесу проходження військово-лікарської комісії до нього, вчорашнього студента, ставилися значно людяніше, ніж зараз, до поважного чоловіка, з репутацією, і на традиційно гуманістичнішому Заході, – уже не є чимось унікальним. Подібні історії – практично мейнстрим», – написав він.
Підтверджень нелюдського ставлення співробітників ТЦК до чоловіків мобілізаційного віку – хоч греблю гати. Так, на цьому тижні стало відомо, що у селі Сасів Золочівського району Львівської області прикутий до ліжка через хворобу 70-річний Йосиф Маліцький опинився без догляду після того, як його єдиного сина Володимира мобілізували. Разом із господарем без нагляду залишилося й велике господарство – худоба та свійська птиця.
Володимир мав відстрочку від мобілізації для догляду за батьком, яку треба було оновлювати кожні три місяці. Остання така відстрочка діяла до 6 серпня. Він намагався її оновити, але не зміг, причому не через свою недбалість. Як пояснив староста села Михайло Гетьманчик, чоловік не встиг продовжити відстрочку від мобілізації через затримку із видачею довідки про отримання державної допомоги на догляд за людиною з першою групою інвалідності.
Затримка, за словами чиновника, сталась через реорганізацію управління соціального захисту, коли з 1 липня адміністрування соціальних виплат перейшло від структур Міністерства соціальної політики до Пенсійного фонду. 18 вересня Володимира Маліцького мобілізували, незважаючи на те, що в наданих ним документах було вказано про стан його батька та необхідний йому догляд. Староста села каже, що потрібну довідку вже принесли, але в ТЦК її не прийняли.
За поясненнями юристів, закон вимагає обов’язкової заяви на продовження відстрочки. У випадках, коли документи не подані вчасно, ТЦК має формальні підстави для мобілізації. Своєю чергою, Маліцький може подати заяву на звільнення з лав ЗСУ через обставини догляду за батьком. Звісно, якщо до того часу не загине.
У вівторок, 23 серпня, в рамках засідання Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася перша особиста зустріч президентів України і Казахстану – Володимира Зеленського та Касим-Жомарта Токаєва. Вони обговорили досягнення миру в Україні та розвиток двосторонніх відносин, зокрема про торговельно-економічну співпрацю. Проте під час розмови була ще одна тема, про яку стало відомо лише через два дні.
25 вересня Національна поліція України повідомила, що у Чернівцях українські та казахські поліцейські ліквідували міжнародний шахрайський кол-центр, який організували 29-річний мешканець Чернівців та 40-річний громадянин Росії. Група спеціалізувалася на шахрайстві щодо громадян Казахстану. Того ж дня про це відзвітували и в МВС Республіки Казахстан.
Аферисти видавали себе за працівників Комітету національної безпеки та Національного банку Республіки Казахстан. «Під приводом боротьби з фінансуванням тероризму, необхідності перевірки сумнівних операції та захисту рахунків шахрайським шляхом переконували громадян перераховувати гроші на підконтрольні злочинній організації рахунки», – йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора. Під час відеодзвінків шахраї використовували технологію діпфейку, а також формений одяг. Вони змушували людей здійснювати платежі під приводами можливих проблем з правоохоронцями та подальшим кримінальним переслідуванням.
Українські поліцейські спільно з працівниками Департаменту протидії кіберзлочинності МВС Республіки Казахстан задокументували 20 епізодів. Завдані збитки перевищують 5,3 млн грн. Окрім того, перевіряють ще понад 300 потерпілих, яким завдано збитків більше ніж на 70 млн грн. Навряд чи це остаточна сума, оскільки лише утримання центру обходилося у 2,5 мільйони гривень на місяць, а його організатор за останні пів року придбав собі п’ять автомобілів.
Під час обшуків вилучили 79 мобільних телефонів, форменний одяг, шеврони та інші розпізнавальні знаки працівників правоохоронних органів Республіки Казахстан, а також банківські та рекламні картки, бейджі співробітників банків Казахстану. У межах кримінального провадження повідомлено про підозру шістьом особам: організатору, співорганізатору та чотирьом виконавцям. Їм інкриміновано створення та участь у злочинній організації (ч. 1 та 2 ст. 255 Кримінального кодексу України) та шахрайство (ч. 5 ст. 190 ККУ). Санкції статей передбачають до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Варто відзначити, що це далеко не перша шахрайська група в Західній Україні, жертвами якої стали іноземні громадяни. У березні 2023 року поліція викрила масштабний кол-центр, який діяв в Ужгороді. Його оператори виманювали в громадян Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини гроші, які потім переводили в крипто-валюту. При цьому жертвами шахраїв ставали також переселенці з України, які живуть у цих державах Європейського Союзу. За попередніми даними, щомісяця шахрайська схема могла приносити 500 тисяч доларів прибутку.
А в липні того ж року польські ЗМІ повідомили, що у Львові діє мережа шахрайських «інвестиційних фірм», які виманили десятки мільйонів євро у громадян Польщі. Польські журналісти припустили, що зловмисники діють під прикриттям українських правоохоронців. «Хоча українські правоохоронці регулярно звітують про ліквідацію подібних структур, проте вони продовжать працювати, часто просто змінюючи вивіски», – писало тоді видання wPolityce.pl.
До речі, саме таку «інвестиційну фірму», яка спеціалізувалася на обмані громадян Казахстану, ліквідували 19 вересня у Києві. Сума збитків від її багатомісячної діяльності перевищила 4 мільйон доларів. Правда, коли Зеленський після зустрічі з Токаєвим повідомив про «зацікавленість казахстанських компаній інвестувати у відновлення України», навряд чи він мав на увазі подібні «інвестиції».