Західна Україна за минулий тиждень: НАБУ проти постачальників дронів, а ТЦК – проти водіїв громадського транспорту
В умовах скорочення західного фінансування Київ хоче взяти під тотальний контроль будь-які фінансові потоки в усіх регіонах, насамперед – пов’язані з силовими структурами та збройними формуваннями.

НАБУ продовжує «кошмарити» постачальників дронів в регіоні
Гучна справа про постачання збройним формуванням України дронів за завищеними цінами, одним з фігурантів якої виявився начальник Мукачівської районної військової адміністрації (РВА) Сергій Гайдай, не стала останньою операцією Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) в цій сфері. Обшуки відбулися також у львівській фірмі, яка імпортує БПЛА, – йдеться як про завищені ціни, так і про фіктивні контракти.
Нагадаю, минулими вихідними детективи НАБУ затримали групу осіб, зокрема й Сергія Гайдая, за корупцію під час постачання дронів одній з частин Національної гвардії України. За даними слідства, упродовж 2024-2025 років учасники організованої групи налагодили схему системного заволодіння бюджетними коштами, виділеними органами місцевого самоврядування на потреби сил оборони, а також одержання й надання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. Йшлося про завищення цін орієнтовно на 30%, при цьому сума контракту склала майже 10 мільйонів гривень.
2 серпня Кабінет міністрів погодив звільнення Сергія Гайдая з посади начальника Мукачівської РВА, а президент України звільнив чиновника за власною заявою. Вищий антикорупційний суд 4 серпня ухвалив тримання Гайдая під вартою з можливістю внесення застави у 10 мільйонів гривень (Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) вимагала для нього втричі вищу заставу).
Сергій Гайдай – виходець із Сєвєродонєцка Луганської області, в Мукачеві він з’явився у 2015 році за командою уродженця Львова Олексія Рєзнікова, чиїм помічником як депутата Київради був Гайдай. «Парашутист» став депутатом Мукачівської районної ради та головою Мукачівської РДА (працював на цій посаді до листопада 2018 року). Потім він певний час був радником патронатної служби голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка, фактично виконуючи функції «тіньового губернатора».
З 25 жовтня 2019 по 15 березня 2023 Сергій Гайдай керував Луганською обласною державною, пізніше військовою адміністрацією, був звільнений через обґрунтовані підозри в корупційній діяльності. Певний час перебував «в запасі» Офісу президента України, його навіть називали кандидатом на посаду начальника Тернопільської ОВА. 15 березня 2024 року Зеленський призначив його начальником Мукачівської районної військової адміністрації. Судячи з усього, Гайдай продовжує залишатися «в обоймі» Офісу президента, оскільки 7 серпня за нього внесли заставу і він вийшов на волю.
А напередодні, 6 серпня, детективи НАБУ прийшли з обшуками до офісу львівської компанії «Екс Ім Україна» – теж через ймовірне завищення цін під час імпорту безпілотників, а також фіктивні контракти. Хоча в НАБУ не надали жодних коментарів щодо обшуків, проте журналісти знайшли у реєстрі ухвали Вищого антикорупційного суду, які стосуються розслідування НАБУ і САП щодо крадіжки понад 200 мільйонів гривень на закупівлях дронів у 2023 році. Слідчі вважають, що до схеми було залучено львівське ТОВ «Екс Ім Україна».
Згідно з досудовим розслідуванням, посадовці Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) розтратити гроші з бюджету під час закупівлі безпілотників Autel EVO Max 4T та DJI Mavic 3 за завищеними цінами, і в подальшому легалізувати гроші. Ланцюжок постачальників складався з компаній «Захист та охорона сервіс», «Ревайсел Трейд», «Селварт Консалт» та «Екс Ім Україна», які використовували одну і ту ж саму ІР-адресу для доступу до банківських рахунків.
Завищення ціни дронів становило мінімум 211,6 млн грн. При цьому в листопаді 2023 року ТОВ «Захист та охорона сервіс» перерахувало на розрахункові рахунки польської компанії Legas Group 6,6 млн доларів, а вона відправила частину грошей на рахунки компаній з Маврикію, що може вказувати на спробу легалізації коштів. При цьому Legas Group, зареєстрована в Кракові наприкінці 2022 року, формально займається ресторанним бізнесом і не має жодного стосунку до постачання безпілотників.
Бенефіціар «Екс Ім Україна» Юрій Волян у коментарі львівським журналістам підтвердив, що в офісі його підприємства 6 серпня відбулися обшуки у справі закупівель Держспецзв’язку, яку відкрили ще 2023 року. За словами підприємця, за контрактом від 2023 року його компанія повністю виконала умови й передала БПЛА Держспецзв’язку, натомість служба досі остаточно не розрахувалася із ними.
Щодо можливого виведення грошей на Маврикій через польську компанію Юрій Волян сказав, що не може це прокоментувати, оскільки «не володіє такою інформацією». При цьому компанії «Захист та охорона сервіс» і «Екс Ім Україна» раніше належали львів’янинові Роману Воляну – батькові Юрія Воляна.
Львівські коментатори переконані, що обшуки на фірмі-постачальнику дронів не мають нічого спільного з антикорупційною діяльністю – тим більше, що жодному посадовцю Держспецзв’язку підозри не оголошено. В умовах скорочення західного фінансування Київ просто хоче взяти під тотальний контроль будь-які фінансові потоки в регіонах, насамперед – пов’язані з силовими структурами та збройними формуваннями.
Мобілізація залишає жителів Західної України без аптек та транспорту
Державна центральна районна аптека (ДЦРА) №33 у Любешові на Волині, неподалік від кордону з Білорусією, зачинена. Аптека не працює через мобілізацію її єдиного працівника – виконувача обов’язків завідувача Романа Бондарчука.
ДЦРА №33 відіграє важливу роль у системі медичного забезпечення громади, вона постачає ліки сільським медичним закладам колишнього Любешівського району, пишуть волинські ЗМІ. Відповідно, перестали працювати аптеки у селах Ветли і Велика Глуша, які є підрозділами аптеки №33.
Селищний голова Любешова Олег Кух підтвердив, що мобілізація працівника призвела до деструктиву у роботі аптеки та створила критичну ситуацію для частини пацієнтів. «Селищна рада шукає шляхи вирішення цієї проблеми. Про результати обов’язково повідомимо населення», – зазначив очільник громади.
Надзвичайно критичним є те, що ця аптека – єдина в громаді, що має ліцензію на відпуск сильнодіючих препаратів, які використовуються в лікуванні психічних розладів. Наразі пацієнти, які потребують таких препаратів, залишилися без можливості отримати їх на місці. Роман Бондарчук радить пацієнтам із рецептами від психіатра чи невропатолога звертатися до аптек у Луцьку. Однак до обласного центру – 135 кілометрів, і громадський транспорт з Любешова туди не ходить.
У Чернівцях ситуація з громадським транспортом набагато краща, тим більше, що якраз 8 серпня місто отримало 15 міських автобусів чеської марки SOR NB12 2011 року випуску – у подарунок від Праги в межах партнерства зі столицею Чехії. Такий автобус нині коштує десятки тисяч євро, а з урахуванням розмитнення, доставки та оформлення, які Прага теж взяла на себе, – під 100 тисяч євро. Тож подарунок суттєво зекономив бюджет Чернівців.
«Це стандартний міський автобус, чехи дуже гарно підготували їх, вони всі в дуже хорошому технічному стані. В дорозі показали, що всі успішно їдуть і немає жодних технічних нарікань. Рахуйте, проїхали понад 1000 км і жодних технічних проблем не було», – заявив Сергій Добржанський, секретар виконкому Чернівецької міської ради.
Автобуси передали на баланс комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» (ЧТУ). Його директор Олег Гульпак обіцяє випустити їх на лінії орієнтовно через місяць – мовляв, потрібно провести технічний огляд, реєстрацію, встановити валідатори для електронних квитків. Проте цілком може статися, що за кермо чеських автобусів просто нікому буде сісти, адже водіїв ЧТУ постійно мобілізують.
В минулому році мер Чернівців Роман Клічук жалівся, що понад 50 працівників тролейбусного управління у Чернівцях отримали повістки, йшлося переважно про водіїв тролейбусів та комунальних автобусів. «Не можу сказати, призвуть їх чи не призвуть. Зрозуміло, що це буде параліч міста», – сказав тоді Клічук.
Щодня на вулиці Чернівців виходять близько 50 тролейбусів та майже 40 автобусів. При цьому в ЧТУ є 58 вакансій для водіїв тролейбусів, та ще 38 – автобусів. Однак загалом комунальне підприємство може забронювати лише 50% військовозобов’язаних працівників, тож люди не спішать туди працевлаштовуватися.
При цьому речниця Чернівецького обласного ТЦК Тетяна Гайдащук жодних проблем не бачить. На запитання журналістів «Суспільного» про те, як надалі тролейбусне управління має забезпечувати роботу транспорту у Чернівцях, якщо частину працівників мобілізували, Гайдащук відповіла, що, на її думку, такі речі не залежать від роботи ТЦК.
«У нас свої завдання, свої вимоги і ми діємо на підставі тих законодавчих норм. Це питання не зовсім до нас», – заявила вона, додавши, що «керівник підприємства, організації чи установи заздалегідь має подбати про бронювання працівників».
Аналогічні проблеми є у всіх обласних центрах регіону. Як повідомляв ЗУНР, івано-франківському комунальному підприємству «Електроавтотранс» наприкінці минулого року не вистачало принаймні 30 водіїв автобусів. З того часу ситуація, вочевидь, лише погіршилася.