Західна Україна за минулий тиждень: «Колиби національного спротиву» на Львівщині та угорська агентура на Закарпатті

На Львівщині до «національного спротиву» готуватимуть на карпатській турбазі

Весь минулий тиждень у Львівській області розвивався скандал, пов’язаний з планами обласної влади витратити майже 60 мільйонів гривень на реконструкцію дитячої турбази у заповідній частині Карпат під «центр національного спротиву». Крім самого витрачання коштів, громадськість турбує можливість перетворення центру у «годівницю» для однієї з фракцій Львівської обласної ради.

Отже, 5 травня комунальне підприємство (КП) Львівської облради «Технічний нагляд» оголосило тендер на реконструкцію колиб (дерев’яних будиночків відпочинку) комунальної туристичної бази «Карпати» у селі Кам’янка поблизу Сколе. Там планують облаштувати центр для підготовки населення до «національного спротиву». Очікувана вартість робіт становить майже 59 мільйонів гривень, при цьому в тендерній заявці не було вказано, з бюджету якого рівня буде здійснюватися фінансування. Зате в ній відзначено, що йдеться про «відкриті торги з особливостями» – тобто вони можуть відбутись, навіть якщо пропозицію подасть лише один учасник.

Дитяча туристична база «Карпати», що належить Львівській обласній раді, розташована у гірському селі Кам’янка за 4 кілометри від міста Сколе. Поруч – Національний парк «Сколівські Бескиди», річка Опір, ліс та дорога, що веде до популярного серед туристів водоспаду «Кам’янка». База займає територію площею 4 га, яка огороджена металевим парканом. Там розміщений цегляний триповерховий корпус, понад  20 літніх будиночків, альтанки та спортивний майданчик. На базі ще минулого року відпочивали діти, проводились обласні змагання, проте наприкінці березня 2025 року вона перетворилася на великий будівельний майданчик. Присутні на території бази будівельники були не раді журналістам, і заявляли, що це «приватна територія».

Мутну ситуацію вирішив використати депутат Львівської обласної ради (і колишній її голова) Олександр Ганущин, який 7 травня опублікував блог під іронічним заголовком «Колиби національного спротиву: зрада чи перемога?» «Чому не Яворівський полігон? Чому не майбутнє Грибовицьке стрільбище? Чому просто не попросити 22 пересувні будиночки, що простоюють у Львові на Сихові? На Львівщині працюють і приватні полігони, купа шкіл тактичної медицини і застосування дронів. Купляйте час, беріть і тренуйтеся.  Але ні,  так поспішали з освоєнням бюджетних коштів, що знесли колиби завчасно. Історія, яка не додає довіри, навіть під державницькими і патріотичними гаслами» – написав Ганущин.

На наступний день комунікаційний провал влади спробував виправити перший віце-губернатор Львівщини Андрій Годик. Він написав у соціальних мережах, що «наявна інфраструктура не дозволяє повною мірою забезпечити завдання з підготовки населення до національного спротиву, адже впродовж усього періоду з відновлення незалежності цьому питанню не приділялося достатньої уваги». «Крім того, такі центри повинні функціонувати на постійній основі, навіть після завершення воєнного стану», – переконував чиновник.

Годик також пообіцяв, що «значну вартість закупівлі» скоро прокоментує її замовник. І як за помахом чарівної палички, вже пообіді 8 травня відбулася спільна прес-конференція в. о. начальника управління майном спільної власності Львівської обласної ради Андрія Білоуса, директора КП «Технічний нагляд» Марії Желіско та в. о. директора КП «Львівський обласний центр підготовки населення до національного спротиву "Захист Львівщини"» Ярослава Мандрука (саме «Захисту Львівщини» і передадуть базу «Карпати»).

Вони розповіли, що у межах реконструкції на базі «Карпати» будуть споруджені 22 модульні будинки з сандвіч-панелей на 8 людей кожний, з усіма необхідними інженерними комунікаціями відповідно до сучасних стандартів. За словами Андрія Білоуса, на території центру можна буде реалізувати необхідну матеріально-технічну базу для військової підготовки: смуги перешкод, тир тощо. При цьому чиновник не повідомив, коли будуть виділені кошти на подібну інфраструктуру, і як без неї взагалі можна готувати людей до «національного спротиву» – адже це евфемізм курсу базової загальновійськової підготовки (БЗВП).

Свою чергою, директор «Захисту Львівщини» обґрунтовував необхідність створення центру саме на карпатській турбазі тим, що зараз «немає визначеної локації, де можна проводити підготовку до національного спротиву для цивільного населення, і через це доводиться щоразу домовлятися з навчальними закладами про те, щоб надали простір для тренінгів».

«Для нас це буде дуже зручне приміщення, оскільки планується одночасне навчання до 200 людей, а загалом перебувати на базі після реконструкції зможе 350 людей, це вже з інструкторами та обслуговуючим персоналом. Чи буде зручно доїжджати? Якщо буде така велика кількість людей, ми організуємо централізоване підвезення в межах бюджетних коштів, які нам на це надані», – заявив Ярослав Мандрук.

Власне, саме кошторис утримання нового центру, який досі не оприлюднений, найбільше цікавить львівських коментаторів, – адже це постійні, а не разові витрати (згадані 59 мільйонів гривень на реконструкцію турбази, за чутками, вже давно «розпиляли» фірми, близькі до губернатора Максима Козицького). Не виключено, що йдеться про своєрідний хабар для фракції «Батьківщина» у Львівській обласні раді – недарма її керівник Назарій Сумало, який очолює постійну комісію з питань правоохоронної, антикорупційної діяльності та військових формувань, свого часу лобіював створення «Захисту Львівщини».

І справа не лише у можливості прилаштувати своїх людей у штат центру «національного спротиву» (хоча 150 робочих місць у депресивному Сколівському районі – досить немало, і це може вплинути на результати майбутніх виборів). Адже відповідно до нового закону, певні категорії населення України (насамперед – чиновники) мають пройти військову підготовку. Крім того, з 1 вересня 2025 року БЗВП стане обов’язковою для всіх студентів, а далеко не всі вузи мають необхідну інфраструктуру.

Таким чином, «Захист Львівщини» завдяки базі в Карпатах отримає можливість перекачувати на свій рахунок кошти з бюджетів закладів освіти та інших державних і комунальних установ, та й суто комерційне використання об’єкту не заборонене. Як підкреслив віце-губернатор – «на постійній основі, навіть після завершення воєнного стану». Тож якщо «колиби національного спротиву» у Львівській області запрацюють, цей досвід, вочевидь, буде використано і в сусідніх областях, де є комунальні турбази в горах – Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій.

Двох закарпатських угорців СБУ звинуватила у шпигунстві на користь Будапешта

Служба безпеки України вранці 9 травня повідомила про викриття агентурної мережі воєнної розвідки Угорщини. На Закарпатті співробітники СБУ затримали двох місцевих угорців, колишніх військових, яким повідомили про підозру у державній зраді. У відповідь Будапешт оголосив про висилку двох шпигунів, які працювали під дипломатичним прикриттям в українському посольстві у Будапешті.

«Служба безпеки вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка здійснювала шпигунську діяльність на шкоду нашій державі. Завданням цього осередку був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук вразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону, а також вивчення суспільно-політичних поглядів місцевих жителів: зокрема, сценаріїв їхньої поведінки, якщо на територію регіону зайдуть угорські війська. За результатами комплексних заходів на Закарпатті СБУ затримала двох агентів із мережі угорської спецслужби», – сказано у повідомленні спецслужби.

В СБУ стверджують, що куратором обох фігурантів був кадровий співробітник воєнної розвідки Угорщини. «Одним із його агентів був 40-річний колишній військовий з Берегівського району, якого іноземці завербували та перевели у «режим очікування» ще у 2021 році. За даними СБУ, куратор «активував» цього агента у вересні 2024 року. Ще одна затримана – колишня військовослужбовиця Сил безпеки та оборони України, яка звільнилася з підрозділу у 2025 році», – йдеться у прес-релізі.

Прізвища затриманих традиційно не вказані, однак, за інформацією ЗМІ Закарпаття, йдеться про двох етнічних угорців: колишнього прикордонника Роберта Ковача та колишню військову Галицько-Волинської радіотехнічної бригади Катерину Йовзан. Їм  повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Затримані перебувають під вартою, їм загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

На прохання ЗМІ прокоментувати ситуацію, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто спочатку сказав, що поки не отримував таких повідомлень від української сторони. «Ми зможемо щось сказати, лише якщо отримаємо якісь деталі чи офіційну інформацію. До того часу це слід розглядати як пропаганду, до якої варто ставитися з обережністю», – сказав він. «В Україні часто лунає антиугорська пропаганда, і в багатьох випадках вона виявлялась абсолютно необґрунтованою», – додав Сійярто.

Пізніше глава МЗС Угорщини повідомив, що двоє шпигунів, які діяли під дипломатичним прикриттям в посольстві України в Будапешті, були 9 травня вислані з Угорщини. Про яких саме дипломатів йдеться, наразі невідомо. Україна видворення своїх дипломатів з Угорщини офіційно не коментувала. Того ж дня співробітники угорського Центру боротьби з тероризмом (TEK) жорстко затримали у центрі Будапешта колишнього українського дипломата, підозрюваного у шпигунстві. Ним виявився Сергій Олександров, колишній перший секретар посольства України. Нині він не є дипломатом і перебував в Угорщині як приватна особа, а його дружина – співвласник української ресторану в Будапешті. Як повідомило угорське видання Telex, колишній український дипломат одразу покинув територію Угорщини. Своєю чергою, увечері 9 травня Київ надіслав двох угорських дипломатів у відповідь на дії Будапешта. Як заявив глава МЗС України Андрій Сибіга, вони мають залишити Україну протягом 48 годин.

«Остання кампанія проти угорців має ту ж саму мету, що й попередні. Ми, угорці, хочемо миру, ми кажемо "ні" війні, ми ніколи не постачали зброю Україні й не будемо цього робити. Ми не дозволяли й не дозволимо втягнути нас у цю війну», – заявив також Петер Сійярто, і поскаржився на «кампанію з очорнення угорців» в Україні.

Його слова одразу ж підтвердив заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ (колишній полк «Азов»), підполковник Максим Жорін. «Не секрет, що Угорщина до нас не дуже дружня і має свої претензії на нашу територію. Тому наявністю в Україні агентів цієї держави не здивований», – заявив він. «В цілому жодних особливих прав (мовних, територіальних тощо) для жодної з нацменшин в Україні не має бути. Бо загроза можлива і не тільки з боку РФ», – додав Жорін.

Як відомо, Будапешт створив низку перешкод на шляху до членства України в ЄС, фактично заблокувавши переговори про вступ. Вочевидь, операція СБУ на Закарпатті є спробою змінити позицію Угорщини. Після висилки з Будапешта українських шпигунів під дипломатичним прикриттям слід очікувати подальшого тиску Києва на угорську громаду Закарпаття. А якщо президентом Румунії стане «україноскептик» Джордже Сіміон, то СБУ цілком може розкрити й мережу «агентів Бухареста» в румунській громаді Закарпаття чи Буковини.