Західна Україна за минулий тиждень: Ексгумація польських жертв бандерівців та вітрові електростанції проти заповідних Карпат

Під Тернополем вперше почали ексгумацію могил поляків, вбитих бандерівцями

У четвер, 24 квітня, в Тернопільській області українсько-польська експедиція розпочала ексгумацію останків мирних поляків, вбитих у лютому 1945 року бойовиками УПА на території колишнього села Пужники. Це перші подібні роботи за десятки років: хоча формальний мораторій на ексгумацію польських могил часів Другої світової діяв в Україні з весни 2017 року, проте Київ не дозволяв цього робити і раніше.

Два роки тому колишнє село Пужники (нині територія села Садове Чортківського району Тернопільської області) стало першим місцем в Україні, де полякам дозволили провести пошукові роботи. Але одразу після виявлення масового поховання, незважаючи на візит до Пужників тодішнього польського прем’єра Матеуша Моравецького, всі роботи були заморожені за рішенням української сторони. Ситуація змінилася лише в січні цього року, коли нинішній польській владі терміново знадобилися голоси патріотичного електорату на президентських виборах (відбудуться у травні 2025-го), і Варшава натиснула на Київ у питанні ексгумацій.

З польського боку роботи в Пужниках будуть проведені польським Фондом «Свобода і демократія» у співпраці з науковцями Поморського медичного університету та представниками Інституту національної пам’яті Польщі. У роботах також братимуть участь представники українського Фонду «Волинські старожитності», який отримав відповідний дозвіл від української влади. Напередодні територію, де проводитимуть ексгумацію, перевірили сапери, вибухонебезпечних предметів не виявили.

24 квітня учасники українсько-польської експедиції завезли необхідне для роботи обладнання, розклали намети, у яких працюватимуть науковці, а також почали підготовку ділянки, де відбуватимуться розкопки. «У місці виконання таких робіт ми створюємо так званий медичний пункт, до якого доставляють останки після їх підняття із землі. Там виконуються антропологічні, медичні дослідження, береться матеріал для подальших генетичних досліджень», – розповів журналістам керівник польської команди науковців, генетик із Поморського медичного університету в Щецині професор Анджей Оссовський.

Під час ексгумації в Пужниках працюватимуть біологи, мікробіологи, генетики, медичні антропологи, судові антропологи та археологи. «Тож це повнопрофільна група, яка займеться усім спектром досліджень, які ми можемо робити сьогодні, у 21 столітті: від базових, тобто антропологічних аналізів – визначення статі та віку, специфічних особливостей даних людей, до останніх досягнень генетики, які тут будуть застосовані, ДНК-аналізу нового покоління, що досі не проводилися», – відзначив Оссовський.

Пужники обрані українською стороною з кількох причин. По-перше, це не Волинь, де відбулися найбільш масові та жорстокі вбивства мирних поляків в роки Другої світової (причому навіть не історична Волинь, частина якої знаходиться у межах нинішньої Тернопільської області). По-друге, за спогадами мешканців, могила в селі відносно невелика – 90-100 осіб, а в документах НКВС після нападу сотні УПА на Пужники 12-13 лютого 1945 року сказано про 50 або 57 убитих поляків. Тобто Київ сподівається, що тіл у могилі буде менше, ніж заявлено поляками, що дозволить поставити під сумнів і загальну чисельність жертв «Волинської різанини».

Крім того, в документах УПА вбивство мирних поляків у Пужниках названо «атакою на базу винищувального батальйону, який складався з поляків». Місцеві поляки після звільнення Тернопільської області Червоною Армією справді масово вступали до винищувальних батальйонів НКВС з метою захисту себе та своїх населених пунктів від терору українських націоналістів. Тож якщо у могилі виявиться хоча б одна людина у формі, це дасть київським властям можливість представити і решту жертв як «законну ціль». Власне, подібну аргументацію оприлюднив 25 квітня заступник редактора київського пропагандистського видання «Історична правда» Володимир Бірчак, відомий своїми антипольськими опусами.

Варто відзначити, що напередодні початку ексгумаційних робіт в Пужниках в Польщі намагалися спровокувати Україну на їхню заборону. 22 квітня на могилі загиблих бойовиків УПА поблизу польського села Монастир невідомі встановили табличку польською мовою: «Братська могила українців, учасників УПА, відповідальних за терор і геноцид проти беззахисного польського, українського та єврейського населення. Господи Боже, помилуй їх і не зарахуй їм ті жахливі вчинки, які вони вчинили проти своїх братів».

Це стало достатньо болючим ударом по самолюбству Києва, який з початку 2020 року вимагає встановити на цій могилі табличку з неверифікованим переліком з 62 прізвищ бойовиків УПА, та ще й зазначити, що це були «борці за волю України». Польський уряд своїм коштом восени 2020-го встановив на ній табличку зі словами «Братська могила українців, які загинули у битві з радянським НКВС у Монастирських лісах у ніч із 2 на 3 березня 1945 року», чим українська сторона була публічно незадоволена.

Проте нині Київ не лише не скасував дозвіл на ексгумацію в Пужниках, але навіть не вимагав негайно демонтувати самовільно встановлену табличку, задовольнившись заявою польської поліції про «розслідування за фактом вандалізму». Вочевидь, в умовах зменшення підтримки з боку Заходу, насамперед США, Україна боїться втратити ще й прихильність Польщі.

Компанії-релоканти з Донбасу знищують праліси Карпат заради ВЕС

Компанія «Вітряні парки України», що входить до фінансово-промислових груп бізнесменів з Краматорська, планує побудувати у Закарпатській області понад 200 вітряних електроустановок (ВЕУ), при цьому загальна потужність вітряних електростанцій (ВЕС) становитиме до 1,5 ГВт. Проте початок будівництва ВЕС поблизу полонини Руна викликав протести місцевих жителів та екологів через знищення пралісів.

«Вітряні парки України» та компанія з випуску ВЕУ «Фурлендер Віндтехнолоджі» були створені в Краматорську в часи президентства Віктора Януковича. Їх заснували фінансово-промислові групи (ФПГ) Максима Єфімова (депутат-мажоритарник Верховної Ради України від Краматорська у 2014-2023 роках) і братів Едуарда та Рафаеля Мкртчанів.

Батько братів Мкртчанів, колишній мільярдер Олег Мкртчан, раніше був генеральним директором однієї з найбільших корпорацій України – «Індустріального союзу Донбасу», де головою Ради директорів був олігарх Сергій Тарута та половина акцій належала російським інвесторам. З 2019 року Олег Мкртчан відбуває тюремне покарання в Росії за шахрайство в особливо великому розмірі.

У 2022 році «Вітряні парки України» та «Фурлендер Віндтехнолоджі» були релоковані з Краматорська до міста Перечин в Закарпатській області. Там вони отримали від місцевої влади 16,5 гектари землі для створення  індустріального парку «Френдлі Вінтехнолоджі», який у серпні 2023 року було включено до відповідного урядового реєстру (це дає податкові пільги). Керівництво парку планує вийти на виробництво приблизно 100 вітряних електроустановок мультимегаватного класу на рік на початок 2026 року, які «Вітряні парки України» збираються встановити на хребтах і полонинах Карпат.

Зокрема, в Ужгородському районі заплановано більше 40 вітряків, у Мукачівському – також понад 40, і Тячівському – під 140 вітряків. Для будівництва обрані території так званої «Смарагдової мережі» (території особливого природоохоронного інтересу за Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі) – полонини Руна, Красна і Апецька, гори Гостра і Лютянська Голиця, Вододільний хребет і Свидовецький масив, які з усіх сторін оточені об’єктами природно-заповідного фонду та пралісами.

Першу ВЕС з 16 вітряків «Вітряні парки України» почали будувати в селі Нижні ворота, у 2024 році запущено дві ВЕУ, зараз монтують ще шість. Будівництво повністю підтримує місцева влада, адже 3% доходу від продажу електроенергії йде до місцевого бюджету, і Нижньоворітська громада вже отримала понад мільйон гривень. На ще більші гроші розраховували в селі Тур’ї Ремети, де дочірня компанія «Вітряних парків України» планує спорудити ВЕС з принаймні 30 установок. У травні минулого року  Тур’є-Реметівська сільська рада затвердила детальний план території ВЕС на полонині Руна, а у вересні 2024-го виділила землю під перші чотири ВЕУ.

Проте сільрада і бізнесмени проігнорували закон «Про оцінку впливу на довкілля», який зобов’язує проводити процедуру оцінки впливу на довкілля при зміні цільового призначення сільськогосподарських земель на землі енергетики. Рішення сільради оскаржила організація «Екологія-Право-Людина», і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України в січні 2025 року зупинило розгляд документів про створення ВЕС на полонині Руна.

Однак це не зупинило енергійних енергетичних бізнесменів. Перед Великоднем завдяки обуреним місцевим жителям стало відомо, що для логістичних потреб ВЕС на полонині Руна у лісництві «Шипот» Ужгородського надлісництва вирубали частину пралісів (виявлено 114 пнів свіжозрубаних дерев бука віком близько 200 років). Тут компанія, афілійована з міським головою Ужгорода Богданом Андрієвим, на замовлення державного підприємства «Ліси України» мала будувати нову автомобільну дорогу. Статус виданих лісорубних дозволів і досі позначає рубку як нерозпочату. Проте фактично вона вже завершена, і знищила міжнародний туристичний маршрут від села Збини до полонини Руна та локації поширення червонокнижного підсніжника.

При цьому на минулому тижні близько 100 одиниць важкої будівельної техніки «Вітряних парків України» розпочали будівництво фундаментів чотирьох ВЕУ, прикриваючись реєстрацією «Повідомлення про початок будівельних робіт» в системі Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Однак такий крок був би законним лише в разі наявності оцінки впливу на довкілля, підкреслюють експерти.

Як заявив закарпатським журналістам керівник експертного відділу Української природоохоронної групи Петро Тєстов, будівництво ВЕС на полонині Руна є незаконним. «В першу чергу має реагувати ДІАМ і вживати дії для припинення права на здійснення відповідних робіт. Також на це має реагувати Держекоінспекція, а прокуратура, враховуючи фактичну бездіяльність ДІАМ, може подати відповідний позов», – сказав він.

Хоча спеціалізована екологічна прокуратура Закарпатської обласної прокуратури у координації з Офісом Генерального прокурора задокументувала та встановлює обставини знищення пралісу у Карпатах, будівельні роботи на полонині Руна не припинені. При цьому 29 квітня на черговій сесії Тур’є-Реметівської сільради депутати готуються виділити дочірній компанії «Вітряних парків України» ще 17 ділянок для спорудження ВЕУ.

Це буде черговий крок до знищення карпатських пралісів, найстаріших лісових екосистем Західної України. У Європі залишилось менш як 320 тисяч гектарів таких лісів, 100 тисяч гектарів з яких розташовані в українській частині Карпат, в основному на Закарпатті.