Західна Україна за минулий тиждень: ТЦК проти мерів на Львівщині та гастарбайтери з Бангладеш на Закарпатті

Крайніми за зрив мобілізації на Львівщині роблять мерів

У вівторок, 28 січня, стало відомо, що міські голови Дрогобича, Трускавця, Борислава, а також кілька голів сільських громад у Львівській області отримали штрафи від місцевих ТЦК за невиконання мобілізаційних завдань. Змову мовчання порушив мер Дрогобича Тарас Кучма, який уже майже 10 років очолює цей районний центр з близько 74 тисячами населення.

За його словами, у ТЦК на 22 січня викликали його, а також очільників сусідніх населених пунктів – Трускавця, Борислава, Східниці і Мединичів, – для «вияснення деяких матеріалів». Таке бувало вже неодноразово, уточнив мер. Але, зауважує Кучма, того дня він не зміг прибути за викликом, адже був на церемонії прощання з полеглим воїном, мешканцем Дрогобича Михайлом Малинівським. Крім того, 22 січня – державне свято, День Соборності, і у всіх громадах відбувалися різноманітні заходи з цього приводу.

Однак вже наступного дня військові направили в поліцію лист з вимогою примусово доставити мера Дрогобича в ТЦК. Врешті-решт Тарас Кучма сам з’явився туди 27 січня. Там йому виписали протокол про накладення штрафу 34 тисячі гривень. «Мені був представлений протокол за те, що ми не виконали мобілізаційне завдання, яке нам приписала районна військова адміністрація», – сказав він. Такий самий штраф, за його словами, отримали інші мери та сільські голови.

Мер Дрогобича називає цей документ неаргументованим, емоційним, і загалом – правовим свавіллям. Справа в тому, пояснює Кучма, що керівники населених пунктів не мають ніяких силових підрозділів, щоб примусово доставляти громадян до ТЦК. Єдина функція, яка їм доступна, це оповіщення населення про заходи мобілізації.

«Є постанова, яка нас зобов’язує проводити мобілізаційні завдання, не даючи повноважень. Яким чином голова міста може доставити людей до ТЦК на призов? Ми розносимо повістки, у нас працює відділ дуже добре. Але часто за місцем реєстрації ніхто не проживає, багатьох будинків, які вказано в повістці, немає в реальності», – пояснив Кучма.

«Одному з мерів було сказано, що напишемо другий протокол, а вже третій це кримінальна справа. Я не збираюся платити, буду оскаржувати. Що я, силою за вуха буду притягувати людей, чи що? Як вони це уявляють? Чи в мене є армія, поліція? Що в мене є?», – аргументує Тарас Кучма.

Крім того, міський голова Дрогобича вважає, що спущені зверху плани з мобілізації неможливо виконати, адже немає достатнього людського ресурсу. «Якщо ресурсу немає, якщо люди вже були мобілізовані в 2022-2024 роках, то як ми можемо далі в такій самій кількості мобілізовувати наше населення, наших людей? Чи воно не приведе до краху? Всі, хто повинні були і хотіли піти служити, вони вже пішли», – заявив він. При цьому Кучма наголосив, що сам особисто вже відслужив в ЗСУ в 2014-15 роках, а зараз там служить його син.

Після заяв мера Дрогобича міський голова Борислава Ігор Яворський підтвердив, що щодо нього теж склали протокол, на основі якого була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за зрив заходів мобілізації. «Я написав свої заперечення. Не погоджуюсь із цим протоколом і постановою. Відповідно, готую подання в суд, буду оскаржувати. Думаю, суд розставить крапки над і», – зазначив Яворський.

Деталей, про що саме йдеться у документах, міський голова не озвучив, пославшись на те, що це «інформація для службового користування». Проте на уточнююче запитання журналісті, чи були випадки накладення штрафів на інших представників місцевої влади, він відповів: «За останній період часу не пам’ятаю, щоб таке було».

Мер Трускавця, а також сільські голови Східниці та Мединичів ситуацію публічно не коментували. Швидше за все, вони теж будуть оскаржувати отримані адмінпротоколи, і питання не лише у коштах, адже сплатити штраф – означає визнати провину, і зробити крок до кримінальної справи проти себе.

Варто відзначити, що станом на середину 2024 року (більш актуальних даних в публічному доступі немає) Львівська область була безумовним лідером в Україні за кількістю осіб, які ухиляються від проходження військової служби. Тут в розшук було подано 101,7 тисяч ухилянтів (15861 у 2022 році, 85820 у 2023-2024 роках) – майже четвертина від усіх по країні. Тому не дивно, що до процесу «бусифікації» ТЦК хочуть залучити місцеву владу – бо самі навіть за підтримки поліції не справляються.

Черговим підтвердженням цього стала і акція ТЦК, влаштована 30 січня біля входу до ратуші Львова. Того дня відбувалася сесія Львівської міської ради, і людолови вирішили демонстративно вручити кілька десятків повісток. Працівникам виконавчого апарату міськради їх не особливо вручиш, бо вони майже всі заброньовані, тобто полювали на депутатів. В результаті деякі з них запізнилися на сесію. Деякі депутати шукали чорні ходи до Ратуші, а хтось переховувався по місцевих кав’ярнях.

Заміщення населення на Закарпатті: тепер і бангладешці

У середу, 29 січня, колишній губернатор Закарпаття,  а нині заступник голови Офісу президента України Віктор Микита заявив, що Закарпатська область є одним з лідерів в Україні за показником прийнятих регіональних програм підтримки бізнесу. При цьому двома днями раніше стало відомо, що одне з бюджетоутворюючих підприємств області пропонує працівникам заробітну плату лише у 25 тисяч гривень – незважаючи на те, що майже вся його продукція йде на експорт в країни Євросоюзу. Місцеві жителі за такі гроші працювати не хочуть, тому підприємство вирішило завезти робочу силу аж із Бангладеш.

Одна із фабрик, яка займається виготовленням меблів у Тячівській міській територіальній громаді, веде перемовини з Міністерством закордонних справ України про працевлаштування 160 громадян Бангладеш, повідомив 27 січня начальник Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) Михайло Білецький. За словами чиновника, компанія «Ламелла» працює з 2001 року, упродовж цього часу встигла вирости від невеликого цеху до великого виробника з експортом меблів у Європу, і стала одним із бюджетоутворюючих підприємств області.

На підприємстві працюють 430 осіб, але через розширення виробничих потужностей є потреба в заповненні ще 700 робочих місць. Виробник пропонує зарплату 25 тисяч гривень та повний соціальний пакет, в тому числі безкоштовні обіди, транспортування до місця роботи в радіусі 50 км. «Це важливий сигнал для всіх закарпатців – наш край стрімко розвивається, у нас працюють заводи, фабрики, які потребують людей. Не потрібно виїздити в європейські країни – гідну зарплатню та умови праці можна знайти і вдома», – заявив начальник ОВА.

Слова про «гідну зарплатню» були, як завжди, перебільшенням, адже 25 тисяч гривень навіть за офіційним курсом – це менше 580 євро. При цьому навіть мінімальна заробітна плата (тобто за працю без жодної кваліфікації) у сусідніх країнах ЄС вища: в Румунії вона складає 600 євро, в Угорщині – 675 євро, а в Словаччині – 750 євро. А в середньому словаки та румуни зароблять близько 1500 євро, угорці – близько 1100 євро.

Інформація про те, що у восьмитисячному Тячеві з’явиться 160 бангладешців (тобто 2% населення), викликала жваве обговорення не лише на Закарпатті. Тож компанія «Ламелла» поспішила заявити, що наразі йдеться лише про 30 працівників з азійської країни. Про це в коментарі агенції «Укрінформ» повідомив комерційний директор підприємства Ярослав Щербан.

«У нас дійсно проблеми із працівниками, люди просто не йдуть працювати тому, що потрібно ставати на облік в ТЦК. У нас є бронь для 50% чоловіків, разом із тим 50 людей з підприємства мобілізовані та служать, є поранені, які вже демобілізувалися. Є також жінки, які заміняють чоловіків – але деякі види робіт жінки фізично не можуть виконувати, бо наприклад, є кришка стола, розмірами два на метр, її треба підійняти та встановити на машину, яка її оброблятиме далі. Тому підприємство дійсно шукає робочу силу – одна із міжнародних рекрутингових агенцій запропонувала нам найняти працівників із Бангладеш», – розповів він.

За словами Щербана, наразі бангладешці перебувають на етапі оформлення віз. Утім, йдеться не про сотні робітників, а всього про три десятки. «Їх потрібно навчити та побачити, як вони зможуть працювати на верстатах. Ми пропонуємо їм нашу середню заробітну плату – у нас по підприємству вона становить 25 тисяч гривень. Ясно, що шукати собі робітників з ближніх країн, наприклад з Румунії, що сусідить з регіоном, ми не можемо, бо румунам вигідніше рекрутуватися на роботу до Німеччини чи Ірландії на їхні зарплати, а не до нас, хоча це й ближче», – пояснює Щербан. При цьому, за його словами, 99% продукції компанії йде на експорт, в основному до країн ЄС.

Він також повідомив, що наразі жоден із бангладешців у Тячів ще не приїхав, проте на підприємстві переконані, що якоїсь дискримінації робітників із Азії від місцевих не буде. «У нас до війни була практика залучати на роботу вахтовим методом 80 робітників зі Східної України – тоді також були проблеми із робочою силою, адже більшість місцевих воліли виїжджати на роботу на заробітки», – додав комерційний директор. Цікаво, чи місцеві «активісти» будуть вимагати від гастарбайтерів з Бангладеш розмовляти в магазинах та закладах громадського харчування українською мовою, як це практикується стосовно приїжджих зі Сходу України, в тому числі біженців.

Варто відзначити, що за останні роки в Закарпатській області відбулося заміщення четвертини населення. З 1,244 мільйона мешканців краю станом на початок війни нині виїхали понад 300 тисяч, переважно в країни ЄС. Це були люди переважно працездатного віку. Натомість область отримала 350 тисяч внутрішньо переміщених осіб, переважна більшість з яких не є працездатними, оскільки це інваліди, пенсіонери чи матері з дітьми. Ну і ухилянти від мобілізації, які уникають офіційного працевлаштування.