Західна Україна за минулий тиждень: Суддя на мільйон доларів та дружина-інвалід як «засіб пересування» за кордон

Звільнено голову Господарського суду Львівської області за хабар у мільйон доларів

В Західній Україні тривають скандали навколо посадовців високого рівня. У Хмельницькій області в жовтні за незаконне збагачення та незаконне надання інвалідності була заарештована керівниця обласної Медико-санітарної експертної комісії (МСЕК) Тетяна Крупа. Одним з наслідків цього арешту стало звільнення прокурора Хмельницької області Олексія Олійника, який теж виявився інвалідом, як і майже 50 його підлеглих.

Проте самого обласного прокурора, принаймні, не звинувачували у хабарництві. А от у Львові нинішнього і колишнього голів Господарського суду області підозрюють у вимаганні хабара у мільйон доларів. Власне, 12 грудня цей суд позбувся голови – його очільник Василь Артимович пішов у відставку.

Скандал вибухнув 9 грудня, коли Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про викриття чинного та колишнього голів Господарського суду Львівської області на вимаганні мільйона доларів хабаря від представника приватної компанії. Під час слідства детективи та прокурори зафіксували передачу першої частини суми – 75 тисяч доларів.

За інформацією НАБУ, це перше в Україні викриття керівника спеціалізованого суду загальної юрисдикції антикорупційними органами. За мільйон доларів хабаря підозрювані обіцяли забезпечити ухвалення «потрібних» рішень у судових справах Західного апеляційного господарського суду, а також запобігти замовному вбивству викривача. «Наразі чинному та колишньому головам Господарського суду Львівської області повідомили про підозру у зловживанні впливом. Досудове розслідування триває, встановлюється причетність інших суддів», – було сказано у повідомленні НАБУ.

Імена підозрюваних були офіційно озвучені 12 грудня під час засідання Вищої ради правосуддя (ВРП): йшлося про голову Господарського суду Львівської області Василя Артимовича та його попередника Михайла Юркевича. Згідно з озвученою на засіданні інформацією, підозрювані вимагали хабар у львівського бізнесмена Станіслава Луговського. Йдеться про ухвалення судових рішень у справах, що стосуються мережі медичних лабораторій «Ескулаб», в якій триває конфлікт між співзасновниками.

Під час засідання ВРП Михайло Юркевич стверджував, що його «використали», та заявляв, що він не причетний до вимагання хабаря. Проте Вища рада правосуддя надала згоду на утримання під вартою судді у відставці Михайла Юркевича та судді Василя Артимовича. Рішення про обрання міри запобіжного заходу обиратиме Вищий антикорупційний суд, про дату засідання якого наразі невідомо.

ВРП також тимчасово відсторонила Василя Артимовича від здійснення правосуддя до 9 лютого 2025 року. Того ж дня Артимович подав заяву про дострокове звільнення з посади голови Господарського суду Львівської області за власним бажанням, і збори суддів оперативно її задовольнили.

Василь Артимович очолив Господарський суд Львівської області у березні 2023 року, до того він був заступником голови цього суду. У своїй декларації за 2023 рік він вказав 1,4 млн грн зарплати у суді, а більшість своїх заощаджень зберігав готівкою та у валюті – 60 тисяч доларів.

Як сказано у поданні Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), Артимович брав участь в усіх розмовах фігурантів справи, а також висловив вимогу, що треба передати 75 тисяч доларів через суддю Юркевича. Після цього в листопаді у будівлі Львівського університету імені Франка, де зустрічався з фігурантами справи Юркевич, йому передали частину неправомірної вигоди у 75 тисяч доларів. Згідно з даними САП, після цього Артимович повідомив заявнику у справі, що треба збільшити розмір неправомірної вигоди.

В Івано-Франківську через мобілізацію не вистачає працівників на комунальних підприємствах

В Івано-Франківській області вісім підприємств, що складає 3% від загальної кількості критично важливих для економіки, позбавили цього статусу, внаслідок чого їхні працівники втратили бронювання від мобілізації. Про це повідомив заступник голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації (ОВА) Вадим Созоник 12 грудня.

Після аудиту статус критично важливих для економіки на Івано-Франківщині втратили п’ять комунальних підприємств, два товариства з обмеженою відповідальністю та одне акціонерне товариство. Хоча в документі не вказані назви підприємств, працівники яких втратили бронювання від мобілізації, однак журналісти «Суспільного» більш ніж прозоро на це натякнули, підготувавши репортаж про нестачу кадрів у комунальному господарстві міста Івано-Франківськ. При цьому аналогічні проблеми є у всіх обласних центрах регіону.

Директор департаменту благоустрою Івано-Франківської міської ради Михайло Смушак сказав журналістам, що найбільше працівників бракує на комунальних підприємствах "Муніципальна дорожня компанія", "Івано-Франківськводоекотехпром" і "Електроавтотранс". Загалом на одинадцяти комунальних підприємствах міста не вистачає 119 працівників.

"Переважно – це робітничі професії: робітники з благоустрою, слюсарі, сантехніки, зварювальники, машиністи, які можуть виконувати ремонти техніки", – говорить чиновник. Зі слів Михайла Смушака, нестача працівників на комунальних підприємствах насамперед пов’язана з мобілізацією. До прикладу, станом на 10 грудня 2024 року у війську служать 18 працівників комунального підприємства "Електроавтотранс". Крім того, люди обирають роботу у приватних компаніях, адже там вища зарплата у порівнянні з комунальними.

Головний інженер «Електроавтотрансу» Василь Бойчук розповідає, що зараз у компанії працюють приблизно 150 водіїв автобусів. Цієї кількості, каже він, замало. «Щоб закрити випуск, випустити ті автобуси, що заплановані на лінію, нам не вистачає 20 водіїв. Це без урахування того, що хтось може захворіти, піти у відпустку. Якщо з відпустками й хворобами, вважайте, що 20-30 водіїв щонайменше треба на автобус», – говорить Бойчук. З його слів, водіями тролейбусів працюють 100 людей: це 62 чоловіки та 38 жінок.

Водій тролейбуса Андрій Карп’як відзначає, що через нестачу працівників, він з колегами частіше втомлюється і має менше вихідних. «Водіїв не вистачає, багато служать, дехто є в декреті. Тому в нас ущільнений графік роботи, мало вихідних, понаднормово працюємо. Ми повинні працювати чотири дні й два вихідні. Дехто працює п’ять днів і має один вихідний, дехто – шість з одним вихідним», – розповідає Карп’як.

Василь Бойчук підкреслює, що водії за перепрацьовані години мають додаткову плату. «Водії відробляють у межах закону, мають перепрацювання. Вони більше годин працюють у місяць. Не на лінії, тому що вони не мають права більш як 10 годин працювати за добу. З вихідного виходять. Тільки так покриваємо наші нестачі у водіях», – говорить головний інженер івано-франківського «Електроавтотрансу».

Місцеві коментатори прогнозують, що ситуація лише погіршуватиметься, адже мер Івано-Франківська Руслан Марцінків кілька місяців тому визнав, що у місті низькі показники мобілізації, і вона лише посилюватиметься. В соцмережах саркастично жартують, що ситуацію може врятувати відключення електроенергії для міських тролейбусів, водіїв яких можна пересадити на автобуси.

Дружини-інваліди як спосіб виїзду ухилянтів за кордон

Значна частина новин Західної України стосується різноманітних способів, у які чоловіки мобілізаційного віку намагаються виїхати за кордон. Йдеться як про спроби перетину кордону за межами пунктів пропуску, так і про різноманітні маніпуляції з документами. Останнім часом прикордонники регулярно повідомляють про заборону виїзду до Польщі чоловікам в супроводі дружин-інвалідів, заявляючи, що їхній шлюб є «фіктивним».

Так, 9 грудня у пункті пропуску «Рава-Руська», співробітники Карпатського загону затримали подружжя жителів Волині. 35-річний чоловік уклав шлюб із 44-річною землячкою, яка має II групу інвалідності. Пара нібито їхала на закупівлю товарів до Польщі. Для жінки ця поїздка за кордон взагалі була першою в житті.

«Коли прикордонники повідомили жінці, що такий шлюб може нести наслідки кримінального провадження – жінка визнала, що на такий крок вона пішла через велике прохання чоловіка-земляка», – йдеться у прес-релізі Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (ДПСУ).

11 грудня на пункті пропуску «Грушів – Будомєж» прикордонники заявили, що викрили фіктивне подружжя з Хмельниччини. 24-річний чоловік одружився з 26-річною жінкою з інвалідністю, щоб потрапити до Польщі. Як зазначили прикордонники, псевдоподружжя нібито їхало до батька чоловіка у Польщу. «До останнього пара вдавала закоханих. Але під час бесіди з прикордонниками чоловік та жінка розповідали зовсім різні історії знайомства та подружнього життя» – сказано в повідомленні ДПСУ.

А 12 грудня українські прикордонники не втрималися від випадів на адресу «донецьких». «Рівнянин одружився на донеччанці щоб виїхати за кордон. Їх плани викрили в пункті пропуску "Шегині" прикордонники Карпатського загону» – йдеться у прес-релізі.

«48-річний чоловік та 50-річна жінка з інвалідністю II групи спочатку розповідали, що їдуть нібито відвідати брата дружини в Німеччині. Коли ж жінка зрозуміла, що за такий шлюб по розрахунку їй загрожує кримінальна відповідальність, розповіла, що насправді хотіла підзаробити. За послуги дружини вона мала отримати 2 тисячі доларів – тисячу жінка отримала до перетину кордону чоловіком, ще тисячу він мав віддати після перетину кордону. Майбутнє подружжя познайомились у Рівному. Жінка приїжджала туди навідувати свого реального коханого, який перебуває у місці позбавлення волі. Шлюб "пара" уклала 8 листопада цього року», – повідомили у ДПСУ.

У всіх трьох випадках скерували до поліції повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення за статтею про незаконне переправлення осіб через державний кордон України. Причому покарання загрожує саме жінкам-інвалідам, які на кордоні відмовлялися від своїх офіційних чоловіків. При цьому кримінальної відповідальності за «фіктивний шлюб» законодавство України не передбачає, а вже укладений шлюб може бути розірваний тільки через суд.