Західна Україна за минулий тиждень: Звільнення начальника військової академії у Львові та рейтинг новорічних ялинок регіону

Начальника Академії сухопутних військ у Львові звільнять після скарг курсантів

Генерал-лейтенанта Павла Ткачука буде звільнено з посади начальника Національної академії Сухопутних військ (НАСВ) імені Петра Сагайдачного у Львові, заявив 6 грудня перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк. Як наголосив він під час години запитань до уряду, вже ухвалено рішення про звільнення Ткачука, а матеріали для наказу підготовлено за результатами розслідування, проведеного тимчасовою слідчою комісією (ТСК) Верховної Ради України.

Як уточнила член ТСК із захисту прав військовослужбовців, депутат Верховної Ради Юлія Яцик, котра в липні цього року вийшла зі складу фракції «Слуга народу», Ткачука буде звільнено із займаної посади через серйозні порушення в умовах служби. Раніше курсанти академії неодноразово подавали скарги на цькування, приниження, булінг, а також на низьку якість харчування та відсутність необхідних ліків у медпункті.

У березні 2024 року до ТСК надійшла колективна скарга, що стосувалася умов для звільнення курсантів, які вимагали приїзду родичів або дружини, щоб забрати їх на вихідні. Як зазначила Яцик, така ситуація є абсурдною, коли дорослі офіцери змушені залежати від батьків для отримання звільнення на вихідні. Ці скарги стали приводом для перевірки академії.

ТСК заслухало одного з авторів скарги – курсанта Олександра П. Після того, як були зроблені деякі запити й академію включили до плану перевірок, начальник курсу НАСВ полковник А. розпочав цькування цього курсанта.

Після повернення П. до Львова під час ранкового шикування полковник заявив, що стосовно курсанта проведуть службове розслідування. Курсант попросив дозволу поставити запитання, почув у відповідь нецензурну лайку та за свою реакцію отримав догану «за розмови в строю». Після цього пролунали приниження та погрози тим, хто вирішить підтримати скаржника. В результаті розслідування курсанту оголосили сувору догану, а матеріали передали в Державне бюро розслідувань (ДБР) для порушення справи про непокору.

Проте результат виявився неочікуваним для полковника. Допитані ДБР курсанти поскаржились на протиправну поведінку з боку не лише на нього, але й на начальника факультету бойової підготовки. У порушенні справи проти курсанта П. відмовили, натомість зобов’язавши начальника НАСВ провести службову перевірку. Її формально провела Військова служба правопорядку, але жодних порушень не виявила.

Однак слідчі ДБР відкрили кримінальне провадження, в ході якого з’ясували, що начальник курсу НАСВ понад рік бив та принижував курсантів, намагаючись «навчити» їх дисципліни та порядку. Слідством задокументовано застосування сили щодо чотирьох курсантів, яких викладач бив по голові та у різні частини тіла, завдаючи ударів не лише руками, а й прикладом зброї та ременем. Одному курсанту він вибив зуби, причому удар був настільки сильний, що полковник пошкодив руку. Хоча йому було повідомлено про підозру у застосуванні військовою службовою особою насильства щодо підлеглого, вчиненого в умовах воєнного стану, полковник продовжував виконувати службові обов’язки.

Крім цього, на правах анонімності курсанти різних курсів розповіли ТСК про так звану «ротну касу», куди збирали гроші на потреби академії, цькування, приниження та булінг курсантів, відсутність необхідних ліків в медпункті, а також те, що від 30% до 60% курсантів у групах стоять на забезпеченні, але не їдять в їдальні академії низьку якість продуктів. А для отримання звільнення, навіть у разі приїзду дружини, від курсантів вимагали купити папір або заправити картридж принтера.

«Якщо ТСК за кілька днів змогла "вивести на чисту воду" всіх учасників кругової поруки та виявити кричущі випадки порушення прав курсантів в НАСВ, то чому це не зміг зробити керівник академії пан Ткачук (та його підлеглі), адже це його прямі обов’язки, які він не виконує! Не міг? Чи не хотів?», – поставила риторичне запитання депутат парламенту.

Варто зазначити, що самого генерал-лейтенанта Павла Ткачука ЗМІ неодноразово звинувачували у корупції та незаконному збагаченні. І йшлося не лише про чотири квартири, отримані від держави, які він приватизував та переписав на родичів, але й  про розкрадання в ході будівництва військового ліцею академії в Червонограді та видачу підрядів на роботи і послуги фірмі свого зятя. Проте досі генералу вдавалося уникнути кримінального переслідування.

Загалом Ткачук, який очолює військову академію 15 років, вважається одним із «стовпів» львівської номенклатури нарівні з мером Львова Андрієм Садовим та губернатором Максимом Козицьким. Проте місцеві коментатори вважають звільнення генерала насамперед наслідком конфліктів у найвищому військовому керівництві України.

Головні ялинки в обласних центрах регіону: живі, штучні, відсутні

Символічно, що про звільнення генерал-лейтенанта Ткачука було оголошено 6 грудня, коли в Україні відзначають День Збройних Сил. Проте після недавньої зміни церковного календаря «патріотичних» конфесій – Православної церкви України та Української греко-католицької церкви – на цю ж дату тепер припадає і День Святого Миколая. Раніше його відзначали 19 грудня, і в цей день, як правило, відкривали головні міські ялинки – а тепер це доводиться робити майже на два тижні раніше. Проте не всі обласні центри Західної України мають подібний центр різдвяно-новорічних святкувань.

Єдиним великим містом регіону, яке може похвалитися спеціально доставленою головною ялинкою, виявився Львів. Її урочисто засвітили ввечері 5 грудня на традиційному місці – перед Оперним театром. Цьогорічна ялинка має висоту 16 метрів, їй 20 років. Дерево подарувала Львову сім’я Ярослава та Ганни Підвірних із села Бірки.

Святкову ялинку прикрасили ілюмінацією, яку закупили ще у 2018 році. Верхівку прикрасили символічним протитанковим «їжаком», який був створений в 2022-му львівськими енергетиками як символ стійкості та незламності. Кошти з міського бюджету на встановлення ялинки цього року не витрачали. У мерії Львова також зазначили, що підсвітка дерева протягом свят є досить економною.

Живими є також головні ялинки Луцька – тут їх одразу три, вони не привезені з лісу, а ростуть на Театральній площі міста. Проте ялинкам вже більше 30 років, і їх активно «експлуатують» з 2008 року. Головні різдвяні красуні Луцька перетворилися на виснажені дерева, здалеку помітні сухі та поламані гілки, залисини у кронах, одна ялина взагалі схилилася на іншу. Влада до останнього моменту обговорювала використання інших ялинок, які ростуть ближче до вулиці, проте зупинилися на звичному варіанті.

«Ялинкове тріо прикрашатимуть 250 метрів гірлянд жовтого та синього кольорів, по вулиці Лесі Українки встановлять 32 янголи», – розповів керівник «Луцьксвітла» Валерій Мазін. З його слів, освітлення цього року буде трохи менше, бо гірлянди виходять з ладу через те, що їх постійно вішають та знімають. Підприємство частково закупило нові блоки, гроші витратили лише на розхідний матеріал. Ялинку у Луцьку теж засвітили 5 грудня, проте без жодної церемонії.

А от у Тернополі головну ялинку міста напередодні Дня Святого Миколая відкрили урочисто, за участі мера Сергія Надала та священнослужителів. Вони разом помолилися за мир в Україні та освятили різдвяну «шопку»-вертеп – композицію на тему народження Ісуса Христа. Після цього засвітили головну ялинку міста, ілюмінація якої цього року витримана у синьо-жовтих кольорах.

«Це те саме штучне дерево, що й торік. Висота ялинки – 18,5 м. Її прикрасили патріотичними іграшками ручної роботи, які виготовляли діти військових з Тернопільської громади, вихованці освітніх закладів міста й учасники конкурсу “Різдвяне диво”», – повідомили у Тернопільській міській раді.

В Ужгороді головну ялинку міста 5 грудня теж відкривав градоначальник, Богдан Андріїв. Цього року її встановили на Театральній площі міста. «На верхівці штучного дерева висотою 18 метрів сяє герб України. Святкові вогні на ялинці – як символ надії, єдності і вдячності нашим захисникам та захисницям, які боронять нашу країну, даючи можливість жити та святкувати», – йдеться в повідомленні міськради.

В Івано-Франківську, де два попередні роки головної ялинки не було, цього року мер міста Руслан Марцінків вирішив все ж прислухатися до побажань мешканців. Для ялинки знайшли нову локацію: міський парк імені Тараса Шевченка, біля озера. Раніше її встановлювали на площі Вічевій, де зараз перебуває Алея Слави з фотографіями полеглих воїнів.

Івано-Франківська ялинка, яку урочисто засвітили 6 грудня, заввишки 18 метрів, штучна. Її купили ще кілька років тому за пів мільйона гривень. Вона обладнана 3D-ілюмінацією з різними світловими функціями. Як зазначив міський голова Руслан Марцінків, котрий взяв участь у церемонії, ялинка не світитиметься, коли вимикатимуть електроенергію згідно з графіками погодинних вимкнень.

У Чернівцях напередодні 2023 та 2024 років головну ялинку теж не встановлювали. Мер міста Роман Клічук хотів і цьогоріч обійтися без такого атрибуту Різдва та Нового року. Ще 5 листопада він заявив: «Можливо, якщо щось зміниться на фронті і війна до Нового року закінчиться – тоді, звичайно, ми приймемо рішення про святкування». Зміни на фронті справді відбулися – на гірше, однак ялинку в на Соборній площі Чернівців все ж встановили. Засвітили її 6 грудня без офіціозу. Саме штучне дерево, прикраси та обладнання взяли зі складів, вони закуплені до 2022 року.

У Рівному також змінили локацію головної ялинки – замість майдану Незалежності її встановлюють на Театральній площі. Причина та сама, що і в Івано-Франківську: на колишньому місці тепер фото загиблих військових. Висота дерева становить 18 метрів, його купили у 2021 році. Ялинку урочисто засвітили 6 грудня під колядки, які виконував дитячий хор.

А от у Хмельницькому, єдиному серед обласних центрів Західної України, головної ялинки не буде. Хоча штучне дерево заввишки у 18 метрів є на складі міської ради, третій рік поспіль у місті лише символічно прикрасять одну з ялинок, що ростуть біля кінотеатру імені Шевченка. Як і в попередні два роки, масових заходів та святкувань у Хмельницькому не планують, повідомив заступник Хмельницького міського голови Микола Ваврищук.