Західна Україна за минулий тиждень: Львівщина без УПЦ МП, а рейтинг багатіїв – майже без представників регіону
У трьох галицьких областях – Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській – фактично ще з 1991 року йде змагання за те, де влада першою повністю позбудеться громад Української православної церкви.
У Львівській області ліквідували останню громаду УПЦ МП
У Львівській області не залишилося релігійних громад Української православної церкви, які підпорядковуються Московському патріархату, повідомив 29 листопада начальник обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький.
«Сьогодні історичний день для Львівщини – регіон очистився від релігійних громад, які підпорядковуються Московському патріархату. Львівська область стала першою в Україні, де більше немає жодної зареєстрованої релігійної громади Російської православної церкви в Україні!», – написав він у своєму телеграм-каналі. Насправді такої конфесії, які Російська православна церква в Україні, формально ніколи не існувало – в Міністерстві юстиції зареєстрована Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП).
Начальник Львівської ОВА зазначив, що до 2014 року в області було 66 релігійних громад Московського патріархату, станом на 24 лютого 2022 року цих громад було 54. З того часу 27 громад приєдналися до Православної церкви України (ПЦУ), а ще 27 припинили діяльність «за власною настановою». Насправді йшлося про силовий тиск на них, який здійснювали «активісти» за підтримки правоохоронних органів. Деякі храми УПЦ МП просто спалили.
«Щиро сподіваюсь, що релігійні громади Московського патріархату в інших областях нашої держави не чекатимуть на реалізацію норм закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", а нарешті розірвуть зв’язки зі структурою кривавих московських попів», – зазначив Козицький.
Як відомо, 20 серпня 2024 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект, що забороняє діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих з Російською православною церквою (РПЦ). Зроблено це незважаючи на те, що предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій засудив «повномасштабне вторгнення Росії в України», висловив підтримку українським військовим і звернувся до Володимира Путіна із закликом «негайно припинити братовбивчу війну».
При цьому значна частина священників УПЦ МП припинила згадувати під час богослужінь ім’я Кирила як свого патріарха, а наприкінці травня 2024 року Українська православна церква Московського патріархату зібрала Собор у Києві, який заявив про повну самостійність і незалежність УПЦ МП від РПЦ.
У трьох галицьких областях – Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській – фактично ще з 1991 року йшло змагання за те, де влада першою повністю позбудеться громад УПЦ МП, після державного перевороту в Україні у лютому 2014 року ці «перегони» лише посилилися. Наприклад, у березні 2023 року мер Івано-Франківська Руслан Марцінків заявив, що останній храм УПЦ МП, який діяв в Івано-Франківській області, перейшов до Православної церкви України.
Насправді це не так. В управлінні культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА недавно повідомили, що на території області зареєстровано 16 юридичних осіб-релігійних організацій, що підпорядковуються Українській православній церкві Московського Патріархату. За даними ж ресурсу відкритих даних «Опендатабот», таких громад в області взагалі 25 – проте така різниця пов’язана з тим, що частина релігійних організацій перебуває в процесі переходу до ПЦУ або ліквідації.
Набагато більше громад УПЦ МП у Тернопільській області – 93, це пов’язують з тим, що північні райони Тернопільщини є частиною історичної Волині. Головним оплотом православ’я тут є Свято-Успенська Почаївська Лавра, проти якої нині влада веде все більш активну боротьбу. Зокрема, у серпні 2024 року Господарський суд Тернопільської області повернув комплекс будівель Свято-Духівського чоловічого монастиря Почаївської Лаври у власність держави, хоч вони перебували у власності Почаївської міськради із 2004 року.
Це рішення оскаржили в суді як монастир, так і Почаївська міська рада, що викликало лють призначеного Києвом начальника Тернопільської ОВА В’ячеслава Негоди. «В ОВА був запрошений міський голова Василь Бойко, який раніше особисто підписав апеляційну скаргу, ставши на позицію УПЦ МП», – повідомив губернатор. Попередньо, за словами Негоди, у діях посадовців міської ради та виконкому є ознаки порушення законодавства. Відтак очільник області доручив начальнику Кременецької РВА Віталію Кудлаку «посилити контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування Почаївської територіальної громади».
Хоча Почаївська міська рада повідомила, що подавала апеляційну скаргу лише через те, що не вважає себе належним відповідачем у цій справі, та вже відкликала скаргу, справою нині займається СБУ. За даними місцевих коментаторів, Василя Бойка, який другий термін займає пост мера Почаєва, планують звинуватити у незаконній передачі землі Почаївській Лаврі, хоча насправді він неодноразово блокував рішення про це.
Четверо бізнесовців регіону увійшли до топ-30 найбагатших в Україні
Київське видання NV підрахувало статки найбагатших українців на основі даних з відкритих джерел та склав топ-30. Незмінний лідер – Ринат Ахметов ($5 млрд), попри втрати через війну, на другому місці – Віктор Пінчук (+28%, $2,2 млрд), єдиний у металургії, хто наростив активи, на третьому – Олексій Порошенко (+22%, $1,2 млрд) завдяки успіхам корпорації Roshen. Замикають першу п’ятірку Влад Яценко (Revolut, $1,13 млрд) та Андрій Веревський (Kernel, $1,01 млрд).
Бізнесовців із Західної України в рейтингу традиційно небагато. Так, практично замикаючи рейтинг, на двадцять дев’ятому місці ($216 млн) перебуває Тарас Кицмей, співзасновник ІТ-корпорації SoftServe. Він народився у Микулинцях на Тернопільщині, у 1990 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «прикладна математика», з того часу живе і працює у Львові.
SoftServe – українська ІТ-компанія, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг. Вона почала з так званого «офшорного програмування», тобто продажу послуг програмістів з України закордонним замовникам. Нині ж головні офіси компанії розташовані у Львові та Остіні (штат Техас, США), понад 10,000 працівників працюють в офісах компанії в Європі, США, Канаді, Латинській Америці, Сінгапурі і Дубаї.
SoftServe є однією з найбільших компаній-розробників програмного забезпечення у Центральній та Східній Європі та другою найбільшою ІТ-компанією України за кількістю співробітників. SoftServe називають одним з головних лобістів так званого «економічного бронювання», за яким відстрочка від мобілізації надаватиметься високооплачуваним працівникам, що сплачують високі податки до бюджету.
Тринадцяте місце в рейтингу ($412 млн) займає уродженець Стрия Віталій Антонов, який нині живе у Швейцарії. Його головний актив – OKKO Group, куди входить концерн «Галнафтогаз». Недавно ОККО Group розпочала будівництво масштабного гірськолижного курорту GORO Mountain Resort на території Славської громади. Загальна площа курорту становитиме 1200 га, з яких на 360 га облаштують гірську та лижну інфраструктуру, а на понад 800 га – побудують готелі, комерційні та рекреаційні об’єкти.
Реалізувати проект планують упродовж 15 років. Загалом на території нового курорту хочуть побудувати 41 лижну трасу загальною протяжністю 75 км, зокрема, найдовшу лижну трасу завдовжки 3,8 км. Також на території планують побудувати 25 готелів загальною місткістю 5500 номерів.
Варто відзначити, що у проекту від ОККО Group немає жодних проблем ні з владою, ні з екологами. Формально саме під тиском останніх українському олігарху Ігорю Коломойському у жовтні 2024 року остаточно заборонили будувати гірськолижний курорт на закарпатській полонині Свидовець, що мав займати 1400 га. На території гірського масиву планували побудувати 60 готелів, 120 ресторанів, а також фітнес-центри, магазини, банки, багаторівневі парковки для автомобілів та навіть приватний аеродром.
А 27 листопада на порталі фінансованого західними донорами «Громадського телебачення» з’явилося розслідування «Віджати Карпати», спрямоване проти ще одного потенційного гірськолижного курорту на Закарпатті – «Боржава». Як з’ясували журналісти, формальний керівник проекту, нині депутат Закарпатської обласної ради від забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» Владислав Каськів, намагається відібрати у місцевих мешканців землю, якої не вистачає для створення курорту.
Каськів є надзвичайно цікавою особою: у 1994-1997 роках керував програмами Фонду Сороса в Україні, потім був одним організаторів «помаранчевої революції» (2004) і радником Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко, а за часи правління Віктора Януковича був головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, де його супроводжували корупційні скандали.
Проте справа не лише у ньому. Проект створення високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластеру «Боржава» обговорювався на нараді під головуванням керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Недавно ж у Закарпатську область для ознайомлення з проектом разом з Каськівим приїздив голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія. Тож не дивно, що нині проти власників землі, на яку поклав око Каськів, відкрито кримінальні справи.
Найвищу ж позицію у рейтингу топ-30 серед бізнесовців із Західної України займає подружжя Герег – шосте місце ($827 млн). Нагадаємо, Олександр Герега народився у Городку Хмельницької області, Галина Герега – у селі Глинець Львівської області. Головний актив подружжя – мережа будівельних супермаркетів «Епіцентр К», яка працює на всій підконтрольній Києві території.
У 2020 році Група компаній «Епіцентр К» завершила купівлю частини активів агрохолдингу «Сварог Вест Груп» у Хмельницькій області, сконцентрувавши 45% земель компанії у рідному регіоні Олександра Гереги. Більшу частину часу родина Герег живе в маєтку під Києвом, проте вважається одним із «мажоритарних акціонерів» Хмельницької області. Крім того, саме їхнім висуванцем є нинішній спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.