Західна Україна за минулий тиждень: Економічні проблеми у Львові та опір мобілізації на Волині

Львівські ресторани готуються до масового закриття

Ринок послуг і гостинності у Львові переживає важкі часи. Юрій Назарук, співзасновник мережі ресторанів !FEST, близької до львівського мера Андрія Садового, 22 листопада попередив про масові закриття закладів.

Бізнесмен зазначив, що понад 50 ресторанів у самому центрі Львова вже закриваються та виставлені на продаж. На його думку, ця цифра може суттєво зрости після зимового періоду. Назарук назвав кілька ключових проблем, що призводять до такого стану: брак працівників, скорочення кількості клієнтів, економічні труднощі, а також обмеження, пов’язані з воєнним станом.

«Нема працівників, нема клієнтів, комендантська година (неясно, нащо вона далі у Львові), найважливіше – менше грошей. Таке відчуття, що кров густішає і все сповільнюється», – написав Назарук у Фейсбук.

Засновник ресторанного холдингу також висловив занепокоєння, що нинішня ситуація може стати не менш загрозливою для бізнесу, ніж сама війна. Він зауважив, що підтримка бізнесу з боку держави часто зводиться до формальних ініціатив, які не дають реальних результатів.

«Але ж то тільки в бізнесу так. Бо у всіх, хто його перевіряє і пильнує – все добре. Можна створити ще одну раду підтримки бізнесу, а можна просто нарешті дати спокій», – написав бізнесмен. Проте попри всі труднощі, Назарук закликав вірити в підприємництво та зберігати оптимізм напередодні Різдва.

Мережа !FEST є однією з найбільших у Західній Україні та включає такі популярні заклади, як «Криївка», «П’яна вишня», «Реберня», «Львівська майстерня шоколаду» та «Львівські пляцки». Більшість із них працюють за франчайзинговою моделлю.

Минулого року співробітники Бюро економічної безпеки (БЕБ) провели у !FEST обшуки. Претензії були пов’язані з тим, що у ресторанах холдингу сплачували заробітну плату двома частинами: одна – офіційна, друга – неофіційна. На початку 2024-го холдинг відшкодував 13,4 мільйони гривень несплачених податків.

Варто відзначити, що львівський заклад «Криївка», витриманий у дещо карикатурній «бандерівській» естетиці, користувався особливою популярністю гостей з Росії та Східної України. Після війни росіян не стало, але приїзд великої кількості переселенців зі східних областей до Львова у 2022 році різко збільшив виторг не лише «Криївки», але й інших ресторанів холдингу !FEST.

Проте нині у переселенців ледве вистачає грошей на те, щоб оплачувати орендоване житло у Львові. Щоб винайняти однокімнатну квартиру у Львові, доведеться заплатити приблизно 80% середньої зарплати по місту.

За даними порталу Work.ua, у листопаді 2024 року середня зарплата у Львові становить 22,5 тисячі гривень (приблизно 500 євро), а медіанна ціна оренди однокімнатної квартири в будинку, що зведений після 2010 року – 18 тисяч гривень. Зняти таку квартиру в будинку австрійських часів коштуватиме трохи дешевше – у 16 тис. грн. Найдешевша оренда – в «хрущовках» та інших типово радянських будинках, близько 12 тис. грн.

В інших містах заходу України співвідношення вартості оренди до зарплати таке: Івано-Франківськ – 70% середньої зарплати по місту, що становить 21 тис. грн., Рівне – 63% (зарплата – 19,3 тис. грн.), Чернівці – 61% (зарплата – 20,9 тис. грн.), Хмельницький – 53% (зарплата – 20 тис. грн.), Тернопіль – 52% (зарплата – 20 тис. грн.)

Найбільша ж невідповідність у співвідношенні цін на оренду житла і середньої зарплати зафіксована в Ужгороді – тут ціна винайму однокімнатної квартири становить близько 87% від середньої по місту зарплати у 22 тисячі гривень. Аналітики пов’язують це з тим, що в Закарпатській області немає комендантської години, а ракети прилітали сюди лише три рази з початку повномасштабної війни.

Першим віце-губернатором Закарпаття стане громадянин Угорщини

Після призначення 8 листопада начальником Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА) Мирослава Білецького, який до того був першим віце-губернатором, тривали дискусії, хто ж тепер стане першим заступником голови ОВА. За повідомленнями місцевих ЗМІ, негласний конкурс на цю посаду виграв Василь Іванчо, який нині є одним з п’яти віце-губернаторів.

Василь Іванчо раніше був керівником управління Міндоходів у Закарпатській області в часи президентства Віктора Януковича, пізніше – заступником голови Закарпатської облради при попередньому форматі владної коаліції (липень-листопад 2021 року). У лютому 2022 року був призначений на посаду віце-губернатора краю.

Після того, як колишній глава Закарпатської ОВА Віктор Микита став одним із заступників керівника Офісу президента України, існувала велика вірогідність того, що Іванчо перейде на нову посаду до Києва. Чиновника почали називати в ЗМІ «одним з кращих заступників начальників ОВА України з економічних питань, фахівцем до якого дослухаються у профільних міністерствах». Мовляв, саме завдяки його підходам Закарпаття має найвищі темпи росту економіки в Україні, а досвід області у сфері релокації та розвитку нових підприємств у час війни запроваджується на всю Західну Україну.

Проте останніми днями ситуація змінилася. Як написав закарпатський журналіст Павло Федака, «після детального аналізу в Офісі президента зрозуміли, що немає рівнозначної фігури для заміни Василя Іванча на Закарпатті, яке займає одне з пріоритетних місць у реалізації державної політики зі зміцнення воєнної економіки».

Проте більшість місцевих коментаторів переконані, що Віктору Микиті не вдалося перетягнути до Києва Василя Іванча через скандал з угорським громадянством останнього. Про нього стало відомо у січні 2022 року, коли на сайті угорської поліції з’явилася інформація про розшук громадянина Угорщини, мешканця Косівської Поляни Закарпатської області Івана Кабаля (KABALY IVÁN). Його підозрювали у підробці документів, зокрема незаконному набутті громадянства Угорщини під іншим прізвищем. При цьому вказану інформацію ілюструвало фото Василя Іванча.

Проте після візиту тодішнього губернатора Закарпаття Віктора Микити в Угорщину інформація про розшук Іванча з сайту зникла. Справа в тому, що якраз тоді в Закарпатській обласній раді йшов процес формування нової більшості, уже за участі депутатів-угорців. В останньому, в силу зрозумілих причин, був зацікавлений і офіційний Будапешт. Зокрема, як у контексті зміцнення свого впливу в регіоні, так і в плані вирішення ситуації з лідером «Партії угорців» Василем Брензовичем, який переховується в Угорщині від політичних переслідувань Києва.

Проте офіційної інформації про те, що Василя Іванчо позбавили громадянства Угорщини, з того часу не було – та й для чого Будапешту було б це робити, якщо можна тримати високопоставленого українського чиновника «на гачку»? Враховуючи напружені українсько-угорські стосунки, не дивно, що Іванча не взяли до Києва.

А на місцевому рівні в Західній Україні наявність громадянства країни ЄС давно вже не є проблемою для чиновників та політиків. Наприклад, колишній голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян ніколи не приховував свій румунський паспорт.

Протидія мобілізації на Волині: бунт в ТЦК і форсування Західного Бугу

Волинська область, де відбувся перший штурм ТЦК з вимогою випустити незаконно затриманих чоловіків (в серпні цього року у Ковелі), знову привернула увагу ЗМІ. 22 листопада у Луцьку в місцевому ТЦК виник конфлікт. Один з чоловіків підбурював інших до бунту і намагався створити хаос у приміщенні ТЦК, і був жорстоко побитий. Відео з інцидентом почало швидко поширюватися в мережі.

На ситуацію відреагували у Волинському обласному ТЦК. Там заявили, що мета таких дій очевидна – дестабілізувати ситуацію та посіяти недовіру до роботи військових, проте військовослужбовці ТЦК «діяли суворо в межах закону, забезпечуючи порядок та запобігаючи ескалації».

«Ця особа понесе відповідальність згідно з чинним законодавством. Звертаємося до всіх: агресія проти військовослужбовців Збройних Сил України має кримінальні наслідки. Якщо у вас є надлишок "тестостерону" – спрямовуйте його на боротьбу з ворогом, а не на провокації проти своїх. Згадайте, що саме ці військові, ветерани, які пройшли війну, захищали вас і вашу країну», – написали волинські людолови.

Тим часом на Волині триває розслідування низки корупційних випадків, пов’язаних із роботою територіальних центрів комплектування. 20 листопада оголосили про підозру начальнику одного з ТЦК у хабарництві. За даними слідства, він разом з іншими співробітниками отримував гроші від військовозобов’язаних за оновлення військово-облікових даних, бронювання або допомогу з уникненням мобілізації. Окрім того, одна з працівниць ТЦК вимагала гроші за бронювання.

Крім того, в області почастішали спроби нелегального переходу кордону чоловіками мобілізаційного віку. Зокрема, затримано колишнього військового та його цивільного спільника, які влаштували для трьох військовозобов’язаних незаконний трансфер до Білорусі поза офіційним пунктом пропуску.

Вартість своїх послуг провідники оцінили у 3 тисячі доларів США з однієї особи. Встановлено, що вони зустріли своїх «клієнтів» на околиці хутора в Ратнівському районі, провели покроковий інструктаж та намагались провести до лінії розмежування кордонів, однак були викриті та затримані. На потенційних ухилянтів складено адмінпротоколи за спробу незаконного перетину державного кордону України, провідники перебувають під домашнім арештом.

А двох жителів Вараського району Рівненської області затримано при спробі переправити трьох земляків через річку Західний Буг, по якій проходить польсько-український кордон. Як повідомили в Рівненській обласній прокуратурі, вартість послуг становила лише 3500 доларів з особи, що в кілька разів менше, ніж при переході кордону в Чернівецькій або Закарпатській областях. Можливо, це пов’язане з тим, що Польща не є популярним напрямком для ухилянтів, оскільки ця країна одразу видає їх Україні, порушуючи як власне, так і європейське законодавство.