Західна Україна за минулий тиждень: Нові губернатори та чергова обіцянка авіарейсів зі Львова

Під завісу минулого тижня відбулася заміна губернатора Волинської області та призначення повноцінного начальника Закарпатської обласної військової адміністрації (ОВА). Варто відзначити, що, на відміну від більшості попередніх випадків, погодження кандидатур на засіданні уряду та підписання указу президента про призначенні відбулися в один день.

Отже, вранці 7 листопада представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що Кабінет міністрів України погодив звільнення Юрія Погуляйка з посади начальника Волинської ОВА та призначення на цей пост Івана Рудницького. Також було погоджено кандидатуру Мирослава Білецького на посаду начальника Закарпатської ОВА. А ввечері того ж дня на сайті президента України з’явилися відповідні укази про звільнення та призначення – хоча, як правило, між рішеннями уряду та глави держави минає кілька днів, а то й тижнів.

Призначення Мирослава Білецького, який з вересня 2024 року виконує обов’язки начальника Закарпатської ОВА, було передбачуваним. На попередньому тижні, коли Володимир Зеленський на шляху з Європи до Києва неочікувано з’явився в Ужгороді, його невідступно супроводжував Білецький разом зі своїм попередником Віктором Микитою, який нині відповідає за регіональну політику в Офісі президента. Власне, вже тоді запрошені на зустріч голови районів та громад були впевнені, що їм представлять Білецького як нового губернатора Закарпаття. Як виявилося, вони майже вгадали.

Мирослав Білецький народився у 1976 році в селі Рокосово Хустського району Закарпатської області. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Економіка підприємства», кваліфікація – інженер-механік. На місцевих виборах 2020 року він набрав рекордну серед усіх обраних депутатів кількість голосів виборців: 6668, що становило 115 % квоти. Обраний депутатом Закарпатської обласної ради від партії «Рідне Закарпаття», що представляє інтереси місцевих кланів, що ворогують з Віктором Балогою.

З лютого 2021 року Білецький обіймав посаду першого заступника голови Закарпатської ОДА (нині – начальника ОВА). Він неодноразово був виконувачем обов’язків губернатора Закарпаття в період узгодження в Києві нових очільників прикордонного краю, і от нарешті сам зайняв цей пост.

Місцеві коментатори не очікують особливих кадрових змін в Закарпатській області з призначенням Мирослава Білецького, оскільки він підтримує хороші стосунки з усіма групами впливу. Проте навіть за бажання нового губернатора прилаштувати своїх людей, йому буде важко це зробити, адже значна частина важелів управління краєм досі перебуває в руках Віктора Микити – який, нагадаю, також є діючим генералом СБУ.

Власне, про це тепер добре знатимуть на Волині, губернатором якої з Подачі Микити призначено його колегу по спецслужбі Івана Рудницького, який до того з травня 2024 року очолював УСБУ у Волинській області. До речі, його попередник, виходець з Донбасу Юрій Погуляйко, представляє конкуруючу структуру – МВС, в лавах якої він служив до переходу в чиновники.

Іван Рудницький народився у 1978 році в місті Дрогобич Львівської області. У 2008 році, працюючи у Львівському УСБУ, був нагороджений почесною грамотою Кабінету міністрів України за боротьбу з контрабандою. У 2014-2015 роках працював заступником начальника УСБУ у Закарпатській області, де й познайомився з Віктором Микитою.

Рудницький був начальником Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ на Закарпатті, у 2015-2018 роках обіймав аналогічну посаду у Львівській області. З 2019 року Рудницький був начальником управління Служби безпеки України у Закарпатській області. Пізніше, з липня 2022 року очолював управління СБУ в Полтавській області. В травні 2024 року його призначили керівником СБУ Волині, і ось тепер він став губернатором. Знаючи ставлення волиняків до галичан, працювати Рудницькому буде навіть важче, ніж донбасцю Погуляйку.

Волинські коментатори впевнені, що приводом для звільнення Погуляйка став арешт у вересні цього року його заступниці Марії Якимчук, яку обвинувачують в організації схеми виїзду за кордон чоловіків мобілізаційного віку під виглядом водіїв-перевізників гуманітарних вантажів.

Проте справжньою причиною кадрових змін називають спроби Віктора Микити, якому вдалося поставити під контроль Києва контрабандні потоки на Закарпатті, поширити напрацьований досвід на інші прикордонні області. Якщо це так, то слід очікувати нових губернаторів у Чернівецькій та Львівській областях. Тим більше, що губернатору Львівщини Максиму Козицькому давно прогнозують керівну посаду в «Нафтогазі України».

Львову в черговий раз пообіцяли відновлення авіасполучення

Сам же Максим Козицький в очікуванні кадрових змін намагається бути надзвичайно обережним у діях та заявах. Зокрема, глава Львівської ОВА жодним чином не відреагував на чергові обіцянки відновлення роботи аеропорту у Львові, які прозвучали з уст міжнародних експертів.

Польоти в одному з українських аеропортів – «Львів» або «Бориспіль» – відновляться до кінця січня 2025 року, заявив 7 листопада старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на 10-му Київському міжнародному економічному форумі у Києві. «Думаю, якщо нам пощастить, то в січні у нас буде п’ять або шість авіакомпаній, які захочуть літати», – сказав Еллісон.

За його словами, забезпечити механізми страхування для авіації буде простіше, якщо літаки почнуть літати з аеропорту «Львів», але Володимир Зеленський наполягає на тому, щоб першим було відкрито міжнародний аеропорт «Бориспіль», оскільки побоюється, що якщо першим буде запущено «Львів», то «Бориспіль» до завершення дії воєнного стану запустити вже не вдасться.

«Президент зненавидить мене за те, що я це сказав, тому що він сфокусований на «Борисполі», проте початковий фокус – «Львів». Сім хвилин польоту від Польщі. Я продовжую говорити, що Львів набагато безпечніший за Тель-Авів. Людям не подобається, коли я так кажу, але я кажу», – сказав старший партнер компанії Marsh McLennan.

Він зазначив, що пасажирські Airbus-320 і Boeing-737 потребуватимуть страховки «мінімум на три чверті мільярда доларів» (експерт не уточнив, йдеться про політ в аеропорт «Львів» чи «Бориспіль»). За словами Еллісона, остаточне рішення щодо польотів ухвалюватимуть в Офісі президента, воно залежатиме від роботи протиповітряної оборони і загальної ситуації з безпекою.

Спільно з Marsh McLennan і пулом страхових компаній на чолі з АСКОТ в Україні реалізовано програму страхування суден UNITY, завдяки якій судна працюють у «морському коридорі» з чорноморських портів. Проте загальний обсяг покриття за програмою становить 50 мільйонів доларів – тобто у 15 разів менше, ніж потрібно для страхування одного літака для польоту в український аеропорт.

Колишній в. о. міністра транспорту і зв’язку України, а нині експерт з питань транспорту Василь Шевченко розповів журналістам, що на початку листопада у Польщі без публічної трансляції було представлено дорожню карту відкриття повітряного простору в Україні. У її розробці, окрім Міністерства розвитку громад, взяли участь Державіаслужба, Державне підприємство обслуговування повітряного руху (Украерорух), керівники аеропортів «Львів» та «Бориспіль», Командування Повітряних Сил і посольство США в Україні, яке й було співорганізатором заходу в Польщі.

Перші рейси можуть здійснити українські SkyUp та Windrose Airlines, якій було передано літаки компанії «Міжнародні авіалінії України» (її пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським), також Air Baltic та Wizz Air. Крім того, керівництво Ryanair раніше висловлювало амбіції стати лідером на українському ринку після відновлення польотів. Гендиректор компанії приїжджав в Україну, і говорив: якщо польоти дозволять, то Ryanair стане №1 в Україні.

Василь Шевченко наголосив: те, що безпосередні розпорядники коштів розглядають можливість відновлення польотів з України, – важлива новина. Окрім того, присутність на заході в Польщі представника командування Повітряних Сил в особі заступника командувача з авіації «Центр» Олега Захарчука – це позитив, тому що раніше військові жорстко заперечували можливість відновлення цивільних польотів.

Варто відзначити, що наразі йде підготовка до відновлення роботи лише одного українського аеропорту – «Ужгород», проте в специфічному форматі. Його передали Міністерству внутрішніх справ, і тут планують створити європейський хаб авіазабезпечення цивільного захисту. При цьому Василь Шевченко впевнений, що навіть в разі відновлення діяльності аеропорту в Ужгороді пасажирських рейсів він не прийматиме.

«Ужгородський аеропорт взагалі не будуть розглядати, адже він абсолютно не підходить. У нього дуже коротка злітно-посадкова смуга (лише 2000 м, тому розгін і набір висоти повітряних суден відбувається над територією сусідньої Словаччини), він не може приймати літаки Boeing-737 та Airbus, і не має необхідного навігаційного забезпечення. Окрім того, щоб зробити його повноцінним, треба знести житлові будинки», – заявив експерт.

Оскільки заява Кріспіна Еллісона – далеко не перша обіцянка відновити авіасполучення з аеропорту «Львів», у самому Львові до неї поставилися скептично. Коментатори в соціальних мережах нагадали, що торік тоді ще міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що при наявності винищувачів F-16 були б шанси відкрити аеропорт у Львові. Влітку цього року Україна отримала кілька таких винищувачів, проте Кулеба про свої прогнози не згадав, а нині він у відставці, причому перебуває не в Києві, а в США.