Західна Україна за минулий тиждень: Івано-Франківськ як полігон для «мовних інспекторів» та експансія китайського бізнесу в регіоні
Поки в Івано-Франківську вимагають від усіх розмовляти виключно українською мовою, у другому за розміром місті Прикарпаття, Коломиї, скоро може знадобитися китайська.
В Івано-Франківську все ж будуть «мовні інспектори» – з числа «східняків»
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив, що перші «мовні інспектори» все ж розпочнуть роботу на вулицях, у транспорті та різноманітних закладах міста з понеділка, 28 жовтня. Вперше з ініціативою запровадити таких інспекторів мер виступив на початку вересня, проте пізніше заявив, що бажаючих займатися такою справою на волонтерських засадах недостатньо. Очевидно, тепер влада знайшла спосіб збільшити їхню кількість.
В ефірі телекомпанії «Галичина» Марцінків розповів, що перші збори «мовних волонтерів» (саме так тепер їх офіційно називатимуть) відбулись у місті у четвер, 24 жовтня. До них долучились близько 40 осіб. «Це буде складова нашої програми українізації, програми української мови... Для нас дуже важливо, щоб жителі України говорили українською мовою», – зауважив він.
Мер похвалився, що на збори прийшло дуже багато молоді та осіб середнього віку. «Я очікував, що це будуть здебільшого люди "золотого", старшого віку. Але прийшло дуже багато молодих прогресивних людей. Що цікаво, серед них десь третина – це внутрішньо переміщені особи. Люди, які переїхали з Херсона, з інших міст», – сказав він, нагадавши, що фінансування цієї ініціативи з бюджету міста не передбачене.
Тут варто відзначити, що внутрішньо переміщені особи – вкрай залежна від влади категорія людей, особливо це стосується тих, хто досі живе у комунальних приміщеннях. Крім того, переселенці з Півдня та Сходу України неодноразово ставали жертвами знущань західноукраїнських активістів саме на мовному ґрунті. Тому не дивно, що нині саме вони збираються карати своїх земляків, – адже ті, як правило, продовжують в побути спілкуватися російською мовою, що є для них рідною.
Стосовно кар, то, за словами Марцінківа, мовні волонтери працюватимуть виключно у правовому полі (в межах законодавства). Їхньою основною метою, мовляв, буде не каральна, а просвітницька діяльність, спрямована на популяризацію української мови серед населення. «Ми популяризуємо курси української мови. Продумали велику кількість заходів на зимовий період – із залученням письменників і театру», – додав мер.
Водночас за необхідності «мовні інспектори» все ж зможуть звертатися до правоохоронних органів – для розгляду питань, пов’язаних із використанням російської мови (зокрема на етикетках та у побутовому обслуговуванні). Якщо ж будуть зафіксовані «значні зловживання», передбачені також відповідні «адміністративні реагування». При цьому інспектори працюватимуть спільно з муніципальною інспекцією – аналогом комунальної поліції, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
«Всі мають відчувати, що тут говорять українською!.. Якщо ви ще, незрозуміло з яких причин, не перейшли на українську і спілкуєтесь мовою ворога – начувайтесь! Наші мовні волонтери вже добре знають, що робити», – написав Марцінків у своєму Facebook за результатами зустрічі.
Він також запросив усіх охочих долучитися до ініціативи. Для цього необхідно заповнити анкету «мовного волонтера», у якій вказати, серед іншого, як саме людина готова долучитись до «програми українізації». Серед варіантів відповідей – стежити за дотриманням закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та фіксувати порушення, перевіряти торгівельні центри та інші заклади у сфері обслуговування на наявність україномовних цінників та інформації про товари, а також обслуговування виключно державною мовою.
Судячи з усього, «мовні інспектори» будуть виконувати роль провокаторів, намагаючись в ролі покупця або клієнта отримати відповідь обслуговуючого персоналу російською мовою. А коли вона буде зафіксована, тут до справи підключаться співробітники муніципальної інспекції, які мають і відповідні повноваження, і щедре фінансування з міського бюджету.
Місцеві коментатори пов’язують запуск «мовних інспекторів» в Івано-Франківську з двома процесами. По-перше, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, який у вересні відмежувався від ініціативи Марцінківа, назвавши термін «мовні інспектори» наративом російської пропаганди, нині сам значно активізувався. В інтерв’ю київському виданню «Українська правда» 24 жовтня він заявив, що «на зміну лагідній українізації має прийти наступальна».
Кремінь також нагадав, що за кілька російських слів продавець чи офіціант може бути оштрафований спочатку на 3400 гривень, потім – на 6800 гривень, і «ми можемо займатися цим нескінченно». Тож саме Івано-Франківськ може стати своєрідним полігоном для «мовних інспекторів», і отриманий досвід потім поширять на всю Україну.
По-друге, останнім часом не лише на Прикарпатті, але й у всьому регіоні посилюється підготовка до можливих виборів. Тому не дивно, що на роздаткових матеріалах, які отримали «мовні волонтери» в Івано-Франківську, розміщено логотип громадської організації «Команда Марцінківа». Саме вона, а не націоналістична партія «Свобода», до якої формально належить Руслан Марцінків, займалася його виборчою кампанією у 2020 році.
Китайський бізнес заходить в регіон – через Німеччину
Поки в столиці Прикарпаття вимагають від усіх розмовляти лише українською мовою, у другому за розміром місті області, Коломиї, скоро може знадобитися китайська. Справа у тому, що компанія Luxshare з КНР уклала угоду про купівлю німецького виробника автомобільних компонентів Leoni AG, який має активи в Україні – заводи в Стрию Львівської області та в Коломиї.
Угоду підписали у вересні 2024 року, проте лише 25 жовтня американське агентство Bloomberg повідомила про її подробиці. Китайська компанія отримає 50,1% акцій Leoni AG за 205 мільйонів євро. Це частина акцій австрійського підприємця Штефана Пірера, розповів журналістам гендиректор Leoni Клаус Ріннербергер.
У межах паралельної угоди Time Interconnect Singapore (спільне підприємство дочірніх компаній Luxshare) купило 100% кабельного дивізіону Leoni AG за 320 млн євро. Таким чином, загальні інвестиції китайського бізнесу складають понад півмільярда євро. Варто відзначити, що Luxshare досить потужна компанія (у 2023 році її річний дохід склав 32,6 мільярди доларів), вона співпрацює з такими технологічними гігантами, як Apple та Nvidia.
Більшість коштів від продажу акцій отримають банки-кредитори німецького виробника. Справа у тому, що в 2023 році компанії Leoni, яка постраждала через зростання цін на сировину та проблеми з ланцюгами постачань, довелося реструктуризувати борг на 1,6 мільярда євро. Пірер тоді вклав 150 млн євро і отримав контроль над компанією, а банки списали близько половини кредитів в обмін на право отримати 45% майбутніх прибутків від бізнесу.
За словами Ріннербергера, залучення китайського інвестора дозволить рефінансувати поточний борг Leoni AG. Він вважає, що співпраця з Luxshare також допоможе Leoni увійти в ланцюжок постачань для китайських автовиробників, які виходять на європейський ринок. За словами гендиректора, ця угода є справжнім порятунком для Leoni. «Ми просто не змогли б впоратися з цими недоліками у довгостроковій перспективі, або принаймні залишалися б ризики», – сказав він.
У Стрию на Львівщині із 2002 року працює завод ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГмБХ», що є українським підрозділом німецького концерну Leoni AG. Тут виробляють електричні кабельні мережі для автомобілів. У 2017 році компанія відкрила завод у Коломиї в Івано-Франківській області, який став найбільшим інвестиційним проектом у Івано-Франківській області за останні 25 років. Тут також виготовляють кабельні мережі для автомобілів.
На обох заводах працює понад 6 тисяч людей, в основному жінки. Заводи виготовляють електричні кабельні мережі для авто Дженерал Моторз ( «Опель»), Даймлер Клрайслер, БМВ, Фольксваген, Ауді, Хонда, Порше та навіть Ламборджині. Комплектуючі надходять здебільшого з Німеччини, Франції, Іспанії, Великої Британії, тоді як готова продукція відправляється до Німеччини, Бельгії, Великої Британії, Польщі. В перші місяці після початку російського вторгнення ланцюжки постачання було розірвано, проте нині обидва заводи продовжують роботу.
На даний момент ні у Львівській, ні в Івано-Франківській обласних військових адміністраціях зміну власника заводів на їхній території не коментували. Китайська компанія Luxshare теж наразі не оприлюднювали планів подальшого розвитку свого українського бізнесу. При цьому Клаус Ріннербергер заявляв, що Leoni AG у 2025 році планує скоротити 4500 робочих місць в глобальному вимірі (компанія має виробництва у 26 країнах світу). Чи плануються скорочення на Галичині – невідомо.
Варто відзначити, що це не перша спроба великого китайського бізнесу зайти в Західну Україну. У 2021 році Fufeng Group планувала збудувати завод з переробки кукурудзи в Тернопільській області, з перспективою створити там свою європейську виробничу базу.
«В разі погодження співпраці інвестиції зі сторони китайської фірми в будівництво підприємства з переробки кукурудзи будуть становити 200 мільйонів доларів. Якщо справи підуть вдало, то через три роки компанія планує збільшити інвестиції до 600 мільйонів», – повідомляв тоді губернатор Тернопільщини Володимир Труш.
Проте через кілька місяців будь-які китайські інвестиції в Україну були зупинені, оскільки Київ на вимогу Вашингтона вирішив конфіскувати контрольний пакет акцій запорізького заводу «Мотор Січ», що належав китайській компанії Skyrizon Aircraft Holdings. Згодом підприємство було націоналізоване, а його директор В’ячеслав Богуслаєв заарештований і звинувачений у державній зраді. Китайці подали проти України позов до арбітражу в Гаазі, проте справа досі не розглянута. Крім того, у 2022-2023 роках Київ вніс до списку «міжнародних спонсорів війни» 14 великих китайських компаній.
Вочевидь, саме тому китайська Luxshare заходить в регіон не напряму, а через німецьку компанію. Однак і це досить ризикований крок. Як показує практика, за бажання київські власті можуть створити проблеми і західному бізнесу. Крім того, недавно Євросоюз запровадив загороджувальні мита на постачання електромобілів з Китаю, саме тому китайські компанії розвивають відповідне виробництво в країнах ЄС та їхніх сусідах на кшталт України. Однак не виключені і «вторинні санкції» проти будь-якого бізнесу, пов’язаного з Піднебесною, на що неодноразово натякали в Брюсселі.