Західна Україна за минулий тиждень: Прокурори-«інваліди» в Хмельницькому та атака забудовників на історичний центр Львова

У Хмельницькому «інвалідами» ставали не лише ухилянти, але й прокурори

У Хмельницькій області отримав продовження корупційний скандал стосовно діяльності керівника обласної Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи, яка за хабарі надавала статус інваліда ухилянтам від мобілізації. Як виявилося, згадка про її сина, – Олександра Крупу, начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, – була своєрідним «тизером». Майже 50 місцевих прокурорів та їхніх дружин завдяки сімейному тандему Круп отримали інвалідність та високі пенсії.

Нагадаю, 4 жовтня співробітники Державного бюро розслідувань провели обшуки у службових кабінетах та за місцем проживання посадовців, у них знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Також було виявлено низку підроблених медичних документів, списки «ухилянтів» із прізвищами та фіктивними діагнозами, інші документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовців та відмивання ними грошей через різні бізнес-проекти.

7 жовтня голові Хмельницької обласної МСЕК обрали запобіжний захід. Тетяну Крупу відправили під варту на 60 діб із можливістю внесення застави розміром 500 млн гривень. Її захист подав апеляційну скаргу, розгляд якої мав відбутися 17 жовтня, проте напередодні судового засідання відбулися події, що призвели до його перенесення на 23 жовтня.

По-перше, ввечері 15 жовтня на сайті Національного агентства запобігання корупції (НАЗК) з’явилося дві декларації Олександра Крупи. У них стверджується, що 7 та 8 жовтня (тобто вже після обшуків у його матері) він отримав два солідних транші на загальну суму 9 мільйонів 899 тисяч 222 грн (понад 240 тисяч доларів) нібито за відчуження цінних паперів.

А 16 жовтня київський пропагандист Юрій Бутусов заявив, що прокуратура не могла виявити схему з надання фіктивної інвалідності ухилянтам з причини прямої причетності до неї. Адже згідно з деклараціями прокурорів обласної прокуратури Хмельницької області, майже всі вони  виявились інвалідами 2-ї групи – завдяки рішенням  головного лікаря МСЕК Тетяни Крупи. І багато років отримували та продовжують отримувати від держави пенсії за інвалідність – згідно з рішеннями начальника Пенсійного фонду Олександра Крупи.

Так, керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник почав отримувати пенсію у 37 років (зараз йому 44). В 2017 році його пенсія склала 35 тисяч гривень. З того часу, щороку, тобто 7 років поспіль, він отримує пенсію від держави. За минулий рік Олійник заробив 251 тисячі гривень пенсії, при цьому його зарплата на посаді прокурора області становила 1,8 млн гривень. Дружина прокурора також отримує пенсію від держави: минулоріч вона склала також 251 тисячі гривень, окрім зарплатні в ТЦК, де вона працює. При цьому у жовтня 2022 року, тобто під час воєнного стану, прокурор купив новий електроавтомобіль HONDA M-NV за 950 тисяч гривень.

Юрій Бутусов також опублікував список прокурорів, які мають «інвалідність», та їхніх дружин – всього 49 осіб. З усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів пенсію у родини Круп не оформив тільки один прокурор – Олександр Гончар, керівник Кам’янець-Подільської окружної прокуратури, його дружина також не оформила пенсію.

Олійник, у свою чергу, відкинув усі звинувачення та заявив, що має реальні проблеми зі здоров’ям. За його словами, ще у 2005 році він отримав травму на робочому місці, вивчаючи матеріали кримінальної справи, а групу інвалідності отримав у 2017 році – задовго до свого призначення на посаду прокурора області. Прокурор також підкреслив, що законодавство не забороняє людям з інвалідністю працювати у прокуратурі. Він також звинуватив журналіста Юрія Бутусова у «перекрученні фактів».

Олійник додав, що лише 48 з 225 прокурорів Хмельницької області мають інвалідність, і більшість з них отримали групи не в останні роки. «Сказати, що вся прокуратура “складається з інвалідів”, неправильно», – заявив він. Проте ввечері 17 жовтня з’явилася інформація, що наказом Генерального прокурора Олексія Олійника «звільнено з адміністративної посади керівника Хмельницької обласної прокуратури за власним бажанням».

В Офісі генерального прокурора також додали, що проведення розслідування за фактом отримання груп інвалідності Олійником та іншими прокурорами Хмельницької обласної прокуратури триває, і воно стосується також інших органів прокуратури. Проте наразі інформації про масове отримання інвалідності прокурорами в інших областях немає.

При цьому ЗМІ відзначили кілька важливих моментів. По-перше, Олійника звільнили лише з адміністративної посади, тобто, він продовжує працювати у прокуратурі. «Зазвичай це роблять, щоб тимчасово сховати людину під час скандалу», – відзначило джерело київського порталу «Главком». По-друге, Олійник пішов за власним бажанням, а не «за статтею», що відкриває можливість для його повернення на публічну арену в майбутньому. «Не виключено, що з часом він десь “випливе”», – зауважило джерело.

І найголовніше: згідно із законодавством про працю, інваліди мають перевагу при працевлаштуванні і при переміщенні з посади на посаду, їх значно складніше звільнити. А наявність дружини-інваліда – додаткова підстава, щоб не допустити переведення прокурора зі «своєї» області, де у нього є майно, знайомі, налагоджені потоки, в якусь іншу область, не таку зручну. Адже, незважаючи на затримання Тетяни Крупи, рішення МСЕК про присвоєння інвалідності прокурорам та їхнім дружинам переглядати не збираються.

Історичні центри міст регіону – під загрозою висотної забудови

У понеділок, 14 жовтня, у Шостому апеляційному адміністративному суді міста Києва почався розгляд справи щодо скасування історико-архітектурного опорного плану Львова. Станом на зараз Львівська міська рада та Мінкульт не знають, чи відбулося засідання і які його результати, адже воно мало бути закритим. Якщо суд скасує історико-архітектурний опорний план Львова, це може бути загрозою для інших міст регіону, вважає Львівський міський голова Андрій Садовий.

Історико-архітектурний опорний план (ІАОП) міста – це базовий документ, що містить інформацію про межі та режими забудови, пам’ятки архітектури, історії, історичну забудову, історичні містобудівні об’єкти та елементи ландшафту. За важливістю ІАОП прирівнюється до Генерального плану міста. Для Львова, історичний центр якого внесено в перелік пам’яток ЮНЕСКО, такий план почали розробляти у 2017 році. У 2021 році Львів подав його на затвердження в департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, а у січні 2024 року ІАОП затвердив Міністерство культури України.

Згідно з документом, Львів поділили на зони, що сформовані з ансамблю історичного центру, зони ЮНЕСКО, промислових районів, археологічних територій тощо. Для кожної зони прописані чіткі обмеження щодо висоти забудови, відстаней від пам’яток архітектури, умов до їх перебудови та реконструкції. До прикладу, на території середмістя Львова нова забудова не має перевищувати 14 м. Загалом тепер усі перебудови та інші втручання в пам’ятки архітектури в межах історичного ареалу мають бути погоджені з Мінкультом.

Саме через ці обмеження львівський забудовник «Нью-Трейдінг Львів», який планує будівництво 25-поверхівки поблизу центру міста, у липні скасував наказ про затвердження ІАОП Львова в Київському окружному адміністративному суді, хоча документ залишається чинним, доки цю справу розглядає апеляція. При цьому мер Львова відзначив, що навіть якщо засідання суду відбулося, то згідно з законом  громадськість може дізнатися про рішення лише протягом двох місяців.

«Простішими словами, суд міг дозволити забудовувати місто так, як цього хоче група забудовників, а не відповідно до здорового глузду і правил збереження архітектурної спадщини ЮНЕСКО. Ми пильно стежимо за цим процесом, хоча хтось намагається приховати його від громади! Так більше бути не може! Це зневага до місцевого самоврядування та національної спадщини! Не можна розглядати справи, що стосуються культурної спадщини, яка належить громаді і є частиною світової культури, за зачиненими дверима», – заявив Андрій Садовий.

Мер Львова звернувся до депутатів Верховної Ради України з проханням внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства. За його словами, всі судові справи, що стосуються долі громад та держави, повинні бути максимально відкритими і публічними. «Це стосується не тільки Львова, а й усіх історичних міст України. Тільки так ми можемо зменшити корупційні ризики! Направляю відповідний лист до голови ВР та керівників профільних комітетів».

Варто відзначити, що на даний момент серед міст Західної України, крім Львова, історико-архітектурні опорні плани мають ще Івано-Франківськ, Ужгород та Чернівці. В останньому місті також є пам’ятка ЮНЕСКО – будівля колишньої Резиденції православних митрополитів (нині там розміщено Чернівецький національний університет).

У Чернівцях у 2021 році теж був скандал навколо ІАОП міста, тільки його намагалися не повністю скасувати, а «відкоригувати» відповідно до вимог місцевих забудовників – яким мер Чернівців Роман Клічук, на відміну від Андрія Садового, повністю сприяє. «Коригування» повинна була здійснити працівниця музею «Софія Київська» та директорка підприємства «Укрспецпроект» Олена Сердюк. Вона на той момент була підозрюваною у розтраті бюджетних коштів та зловживанні службовим становищем під час реставрації будинку Русова в Одесі, і перебувала на волі після сплати застави у 300 тисяч гривень. Плани мера Чернівців щодо масштабної забудови в історичному центрі міста зупинила лише війна.