Олег Хавич, 6 травня 2024

Київські пропагандисти влаштували чергові «танці на кістках», цього разу практично буквально. В Чернівцях вперше з часів Другої світової війни поховали останки загиблих воїнів у братській могилі.

Поширити / зберегти:

Зеленський змінив керівництво СБУ у двох областях регіону

Напередодні вступу у силу нового закону про мобілізацію, що відбудеться 18 травня, київські власті продовжують зміцнювати силові структури, покликані не допустити втечі з країни «гарматного м’яса».

На попередньому тижні Верховна Рада України ухвалила закон про збільшення на 15 тисяч осіб чисельності прикордонних військ, зараз документ очікує підпису президента. А 1 травня Володимир Зеленський призначив нових керівників управлінь Служби безпеки України у двох областях, де фіксується найбільша кількість спроб чоловіків мобілізаційного віку втекти в Європу – на Закарпатті та Волині.

Варто відзначити, що Закарпатська область не мала повноцінного начальника главку СБУ понад 8 місяців, після того, як наприкінці серпня 2023 року з цієї посади було звільнено Євгена Борзілова. Цей виходець з Полтавщини протримався на посаді трохи більше року – його було призначено в липні 2022-го в рамках великого пакету кадрових змін в регіональних управліннях СБУ.

З самого початку Борзілову висували ідеологічні претензії – його батько є уродженцем Волгоградської області Російської Федерації та колишнім радянським військовим-контррозвідником. Крім того, у розпал російсько-українського конфлікту Віктор Борзілов залишався активним користувачем забороненої в Україні російської соціальної мережі «Однокласники», де публікував світлини зі своїми родичами – зокрема, і з сином, на той час посадовцем Служби безпеки України.

Проте, за даними закарпатських джерел, Євгена Борзілова звільнили не за родинні зв’язки чи погане знання української мови, яке йому теж закидали «професійні патріоти», а за неспроможність поставити під контроль потоки контрабанди через кордони з Румунією, Угорщиною та Словаччиною. Не зміг цього зробити і Володимир Блуд, який досі виконував обов’язки керівника СБУ на Закарпатті.

Новий начальник управління СБУ в Закарпатській області, 42-річний Сергій Кононенко, останні півтора роки очолював управління Служби безпеки України у Кіровоградській області, де замінив загиблого від вогнепального поранення Олександра Наконечного. А от перед цим Кононенко був заступником начальника главку СБУ у Львівській області, і тоді місцеві активісти звинувачували його в організації схеми поборів на митниці. Тобто проблем із запровадженням аналогічної схеми на новому місці служби у нього, швидше за все, не буде.

А от одного з екс-керівників СБУ на Закарпатті, Івана Рудницького, який очолював обласне управління у 2019-2022 роках, Володимир Зеленський призначив начальником СБУ у Волинській області.

46-річний Іван Рудницький – уродженець міста Дрогобич Львівської області. У 2014-2015 роках працював заступником начальника СБУ у Закарпатській області, був начальником Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. У 2015-2018 роках займав аналогічну посаду у Львівській області. Із липня 2019 року очолював управління СБУ у Закарпатській області, а з 2022 року – у Полтавській області.

У Львові очікували, що Рудницький очолить управління СБУ у Львівській області, проте наразі цю посаду займає виходець з Донбасу Вадим Онищенко, призначений ще у листопаді 2022 року.

В Чернівцях з’явилася перша з часів Другої світової братська могила

Київські пропагандисти влаштували чергові «танці на кістках», причому цього разу практично буквально. В Чернівцях вперше з часів Другої світової війни поховали останки загиблих воїнів у братській могилі. Проте вся справа у тому, що для рідних багатьох полеглих це вже був далеко не перший похорон.

«Військові загинули у березні 2022 року внаслідок російського авіаудару на Київщині. Частину з них довгий час вважали зниклими безвісти, а тіла деяких досі не ідентифікували. Оскільки експертизи тривали понад два роки, деякі сім’ї по кілька разів ховали рештки своїх близьких. Ще понад 250 останків неможливо ідентифікувати – їх вирішили поховати в одній могилі у Чернівцях, звідки родом більшість полеглих», – йшлося в повідомленні Чернівецької міської ради.

«Вибух понівечив тіла та розкидав рештки у радіусі понад кілометра – їх не вдалося одразу зібрати. Деякі родини пережили не один, а три чи чотири похорони, бо ми ідентифікували фрагмент й віддавали їм. Це було дуже жорстоко», – заявила ЗМІ адвокат Тетяна Садовська.

У Чернівцях поховали останки 19 воїнів, з яких вдалося ідентифікувати лише 16. Близькі полеглих вирішили облаштувати спільне поховання, оскільки військовослужбовці разом служили в одному підрозділі — у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Варто відзначити, що 10-та окрема гірсько-штурмова бригада ЗСУ має ту ж саму назву, що й 1-ша гірсько-піхотна дивізія вермахту нацистської Німеччини, та подібну символіку.

«За часи незалежності в Україні ніколи не було такого спільного поховання військових. Процесуально це було неможливо», – додала адвокат, зазначивши, що в цьому допомагали співробітники прокуратури, поліції, СБУ, судмедексперти та мерія Чернівців.

«Рішення ховати саме в Чернівцях було складним, адже є останки людей і з Дніпропетровської області, і з Полтавської, і з Прикарпаття, Львівщини, це половина географії України. Проте була одна мама, для якої ми не змогли знайти жодного фрагмента тіла, але ми знали, що її син був у місці вибуху. І вона попросила нас зробити могилу поблизу місця, де вона зараз живе, для того, щоб їй було куди приходити та молитись. Окрім того, багато хлопців, збіг ДНК яких ми отримали з лабораторії в Гаазі, були саме з Буковини», – відзначила Тетяна Садовська.

Хоча в Чернівцях є спеціально обладнана Алея героїв на центральному міському кладовищі, однак першу в незалежній Україні братську могилу було облаштовано на периферійному Садгірському кладовищі. Мер Чернівців Роман Клічук, який був присутній на церемонії поховання воїнів «Едельвейсу», цей факт ніяк не прокоментував. Не виключено, що на згаданій алеї просто економлять площу для поховань чернівчан, тіла яких мало не щодня привозять із зони бойових дій.

Загалом проблема нестачі місць на кладовищах є для Західної України надзвичайно актуальною в останні два роки. Наприклад, депутати Львівської міської ради готуються розглянути проект рішення про розширення існуючого цвинтаря у приміських Винниках. Відповідний документ оприлюднили 2 травня на офіційному порталі міської ради Львова.

Як йдеться у пояснювальній записці до проекту рішення, у міськраді хочуть дозволити внести зміни до детального плану території в районі вулиці Кільцевої у Винниках з метою розширення існуючого цвинтаря та визначення планувальної структури кварталу в цілому. Площа опрацювання складе орієнтовно 16 гектарів, скільки з них буде виділено на нові могили – наразі невідомо.

Великодній кошик відчутно подорожчав  

Свято Воскресіння Христового для мешканців Західної України – це насамперед освячені паска, крашанки, ковбаса ті інші наїдки. Хоча традиційно богослужіння має відвідати глава родини, цього року чоловіків від 18 до 60 в храмах навряд чи буде багато, адже коло них очікуються облави за участю співробітників ТЦК та поліції. Та й традиційний кошик нині обійдеться відчутно дорожче.

У 2024 році великодній кошик на родину з чотирьох осіб обійдеться у 1 422,05 гривень, тобто на 17,6 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1 208,78 грн. Про це повідомили науковці Інституту аграрної економіки.

Вартість паски складе 179,8 грн за 1 кг, що на 5,8 % перевищує її вартість  у 2023-му (169,88 грн). Таке відносно незначне здорожчання символу Великодня зумовлено відчутним зниженням цін на яйця (майже на 30 %), на цукор (-15 %) та борошно (-5 %).  Проте інші складові паски подорожчали: масло вершкове (+16,4 %), молоко (+13,6  %), дріжджі (+9,6  %), ізюм (+15,6 %), зазначив директор інституту Юрій Лупенко.

У магазинах і супермаркетах готова паска обійдеться дорожче, адже її ціна залежить від складових та оздоблення випічки.

Найдорожчими складовими великоднього кошика, традиційно залишаються м’ясні продукти: ковбаса (0,5 кг) – 200 грн (380-420 грн за 1 кг), буженина (0,5 кг) – 250 грн (500-540 грн за 1 кг). Вартість сала залишилась практично на рівні минулого року – (0,5 кг) – до 110 грн з розрахунку 210-280 грн за 1 кг. Порівняно з 2023 роком вартість буженини збільшилася на 14,2 %, домашньої ковбаси – на 14,3 %, сала – на 3,1 %.

Серед молочних продуктів найбільше доведеться заплатити за твердий сир (0,5 кг) – 250 грн (450-550 грн за 1 кг), вершкове масло (0,5 кг) – 194,75 грн (73,2-80,5 грн за пачку 200 г), м’який сир (0,5 кг), який обійдеться у 107,5 грн (37-45 грн за пачку 200 г). Порівняно з 2023 роком вартість сиру твердого зросла на 31,9 %, м’якого сиру – на 23,0 %, вершкового масла – на 16,4 %.

За даними Державної служби статистики України, середня ціна десятка яєць становить 41,54 грн. Ціна хріну (250 г) складе 26 грн (25-29 грн) і залежатиме від виробника і смакових складових, також символічною є вартість солі (100-150 г) – 3 грн.

Розрахунок вартості великоднього кошику у 2024 році зроблений науковцями Інституту аграрної економіки на основі даних Мінфіну, який проводить щоденний моніторинг цін на першорядні продукти харчування в продуктових супермаркетах Auchan, Fozzy, Furshet, Megamarket, Metro, Novus, Varus станом на 10 квітня 2024 року.

При цьому в Західній Україні прийнято більшість продуктів для такого кошика купувати не в супермаркетах, а на ринках, де ціни на згадані вище продукти значно вищі.

Поширити / зберегти:

Щоб першим дізнаватися новини із Західної України, Польщі та світу, приєднуйтесь до Телеграм-каналу ЗУНР