Західна Україна за минулий тиждень: Організовані злочинні групи з мобілізації та перетягування місцевих бюджетів

Чергові удари по електростанціях регіону

В ніч на 29 березня російські війська завдали удару по кількох об’єктах електроенергетики в Західній Україні. Була атакована Дністровська ГЕС у Чернівецькій області та «добита» Бурштинська ТЕС в Івано-Франківській.

«Цієї ночі свідомими цілями ворога стали Канівська та Дністровська ГЕС. Країна-терорист хоче повторення екологічної катастрофи на Херсонщині. Але тепер під загрозою не лише Україна, а й Молдова. Вода не зупиниться перед прикордонними стовпами, як не зупиниться і російська війна, якщо разом і вчасно не зупинити її в Україні» – заявив Володимир Зеленський після засідання Ставки верховного головнокомандувача 29 березня.

Українські ЗМІ поспішили повідомити, що ракети, якими було атаковано Дністровську ГЕС, прилетіли через повітряний простір Молдови, проте у сусідній державі це одразу заперечили.

«З приводу інформації про те, що минулої ночі російські ракети могли пролетіти над повітряним простором Молдови, зазначимо, що системи спостереження та моніторингу повітряного простору не виявили жодного несанкціонованого перетину повітряного простору Молдови», – повідомила молдавська прикордонна поліція. Водночас там додали, що патрулі на КПП «Окниця», «Атаки», «Косауци» і «Сороки» повідомили про те, що чули щонайменше три вибухи на території України.

Своєю чергою, голова Чернівецької обласної військової адміністрації (ОВА) Руслан Запаранюк повідомив, що область було атаковано трьома ракетами Х-101, проте всі вони нібито збиті. «Завдячуючи злагодженій роботі сил протипровітрюваної оборони – всі засоби враження були знищені на підльоті. Візуально спостерігалася три вибухи, дві ракети, які на підльоті були знищені вже знайдені. Зараз тривають пошуки третього об’єкту, який летів в сторону об’єкта критичної інфраструктури», – написав Запаранюк у соціальних мережах.

Вибухова хвиля пошкодила адмінбудівлю, а також водогін у селі Ожеве Дністровського району, де впали уламки, водночас водопостачання проводиться у звичному режимі, зауважив Запарнюк. З оприлюднених чиновником фотографій зрозуміло, що пошкоджено будівлю дирекції Дністровської ГЕС, яка знаходиться в селі Ожеве, в 2,6 кілометрах від греблі електростанції.

В якому стані нині перебуває сама гребля та машинний зал Дністровської ГЕС, а також розподільча підстанція, – невідомо. Варто зазначити, що Дністровська ГЕС, до складу якої входить і гідроакумулююча станція, є важливим об’єктом енергетики регіону. Вона працює в комплексі з Хмельницькою АЕС з метою вирівнювання добового споживання електроенергії.

Чергового удару було завдано також по Бурштинській ТЕС, що належить холдингу ДТЕК донецького олігарха Рината Ахметова. Днями виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук заявив, що після атаки 22 березня на цій електростанції всі енергоблоки перебувають в різному ступені руйнації, від повної до понад 50%, і на відновлення станції можуть піти місяці, а то й роки. Проте російське командування в це вочевидь не повірило.

«Цієї ночі ворог знову атакував об’єкти критичної інфраструктури. Не оминула загроза і Прикарпаття. Ціллю ворога став об’єкт критичної сфери. На щастя, обійшлося без жертв. На світанку наші відважні захисники неба знешкодили повітряні цілі», – написала 29 березня голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук у соціальних мережах. На фото, поширених обласною прокуратурою, можна впізнати споруди Бурштинської ТЕС та її розподільчої підстанції.

В Закарпатті незаконно мобілізують туристів за новою схемою

Чергова незаконна мобілізація в Закарпатті, цього разу туриста з Київської області, виявила нову схему людоловів. До справжніх організованих злочинних груп залучені не лише співробітники ТЦК ЗСУ, але також поліцейські та прикордонники.

В минулу суботу, 23 березня, о 08:00 ранку Андрій Козюра зійшов з потягу «Київ-Ужгород» у закарпатському Воловці, де планував відпочити. Там до нього підійшли працівники військкомату. «До мене підійшли четверо, почали розмовляти: одразу дуже агресивно, з криками, настійливо вимагаючи документи. Викликали наряд поліції – і я показав їм свої папери. Тут раптом виявилося, що я нібито у розшуку в якогось із ТЦК», – розповів Козюра журналістам.

Після цього Андрія і його товариша закували у кайданки й привезли до місцевого відділку поліції. Проти них склали протокол про затримання за ст. 210 (порушення військовозобов’язаним правил військового обліку). Покарання за цією статтею передбачає накладання штрафу від 510 до 850 грн.

Через кілька годин чоловіків відпустили, проте насправді на волі опинився лише друг Козюри. «Щойно я вийшов за двері відділку – скрутили, вирвали з рук телефон, заштовхали до авто. Доправили до Воловецького ТЦК. Там я спілкувався з якимись незрозумілими для мене людьми – пропонували щось підписати, але я відмовився. За три години мене знову заштовхали до авто і відвезли до Мукачева», – говорить жертва мобілізації.

Там Козюрі знову пропонували підписати якісь документи, а тоді повезли до лікарні, щоб зробити флюорографію. Весь цей час його супроводжували двоє військових. Після цього чоловіка знову повезли до ТЦК, а там повідомили про те, що начебто його відпускають.

За слова Козюри, військові у цивільній машині кудись його підвезли. Оскільки на вулиці уже стемніло, то він не розумів, куди саме його везуть. Далі його випустили біля якогось кафе. Також працівники ТЦК віддали йому телефон, але видалили із нього усі записи розмов із військкомами.

«Я спробував увімкнути телефон і побачив, що він повністю "обнулений" – немає сім-карт, пам'ять стерта. Зрозумів: таким чином у ТЦК видалили небажані відео спілкування із його співробітниками – а в мене саме був такий запис. А тоді до мене підбігли два "козака" у цивільному, схопили і стали розпитувати: хто я, звідки, навіщо», – каже Андрій.

Виявилось, що це переодягнені працівники Держприкордонслужби, які заявили Козюрі, що його затримали у 800 метрах від державного кордону – саме туди його підвезли співробітники ТЦК. Козюра впевнений, що співробітники військові завчасно домовились із прикордонниками про його доставку до них, щоб він уже точно не міг відкараскатись. Після цього прийшло ще кілька прикордонників, вже у формі, сфотографували Козюру і забрали до камери, де протримали до ранку.

Зрештою чоловіка змусили уже в Ужгороді пройти військово-лікарську комісію, а тоді його відправили до Рівненської області, де знаходиться його навчальна частина. Саме там Андрію Козюрі вдалося розповісти про історію своєї мобілізації журналістам.

Закарпатський Обласний ТЦК на запит журналістів щодо інциденту відповів, що Андрія Козюру було затримано 24 березня нарядом Державної прикордонної служби України, він  пройшов військово-лікарську комісію при Ужгородському РТЦК та був визнаний комісією придатним до військової служби.

Військові додали, що останнім часом почастішали випадки, коли особи, які ухиляються від обов’язку захисту держави, використовують ЗМІ та соціальні мережі для поширення неправдивої інформації щодо діяльності ТЦК. «І все це з єдиною метою – вибілити себе в очах суспільства за допомогою образу "жертви"», – знущально заявили у Закарпатському обласному ТЦК.

Львів готується до скорочення міського бюджету

Після того, як Київ відібрав у місцевих бюджетів податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) з військовослужбовців, між обласними та місцевими властями в Західній Україні почастішали конфлікти за джерела фінансування. На минулому тижні такий конфлікт спалахнув між Львівською обласною та Львівською міською радами.

Під час спільного засідання комісій обласної ради з питань охорони здоров’я та материнства і з питань комунального майна, яке відбулося 28 березня, було підтримано пропозиції трьох комунальних медичних закладів Львівської обласної ради щодо зміни місця їхньої реєстрації, а відтак зміни кінцевого отримувача ПДФО.

Свою підтримку також висловили представники військових частин, очільники громад і департамент охорони здоров’я Львівської ОВА. Зміну реєстрації аргументували посиленням підтримки військових частин та покращення матеріально-технічної бази самих закладів.

Йдеться про сплату ПДФО до бюджету Сколівської громади від Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, до Трускавецької громади – від Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи, та до Великолюбінської громади – від Львівської обласної клінічної лікарні.

«За умови сплати цими обласними підприємствами ПДФО до місцевих бюджетів вказаних громад, місцеві ради готові спрямовувати 40% від суми сплаченого ПДФО на розвиток названих підприємств обласної ради, а 20% від суми сплаченого ПДФО скеровувати на програми підтримки Збройних Сил України – військових частин, зареєстрованих на території Львівської області. Таким чином обласна рада прагне збільшити фінансову підтримку галузі охорони здоров’я та військових формувань за рахунок додаткових надходжень ПДФО в громади», – поінформували в управлінні майном спільної власності Львівської обласної ради.

За інформацією управління, у 2023 році Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф сплатив до бюджету Львівської міської громади ПДФО у сумі 43,8 млн грн, Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи – 21,4 млн грн, Львівська обласна клінічна лікарня – 61,8 млн грн.

У той же час Львівська міська рада категорично проти перереєстрації медзакладів. Мерія Львова обіцяє, що скерує звернення до Львівської обласної ради та відповідних комітетів Верховної Ради щодо неприпустимості перереєстрації медичних закладів з Львівської громади в інші населені пункти. «Відповідно до чинних законодавчих норм, реєстрація закладу здійснюється за місцем його розташування», – повідомили у Львівській міськраді.

Директор департаменту фінансової політики міськради Вікторія Довжик повідомила, що доходи загального фонду бюджету Львівської громади на 2024 затверджені в сумі 13 млрд грн. Частка надходження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у загальному обсязі доходів становить 54,4%. Відповідно до змін у законі, які внесли наприкінці минулого року, у 2024 році бюджет Львівської громади недоотримає ПДФО прогнозовано в розмірі 1,8 млрд грн.

Міський голова Львова Андрій Садовий пригрозив, що ті, хто пишуть такі звернення про перереєстрацію закладів зі Львова в інші громади, свідомо порушують законодавство та закликав скерувати звернення не лише до Верховної Ради, але й у правоохоронні органи.

Проте насправді у Львівській ратуші вже готуються до скорочення бюджету. 29 березня прес-служба Львівської міської ради повідомила, що з 1 квітня 2024 року чисельність співробітників мерії зменшиться на 150 осіб. Скорочення відбудеться у всіх виконавчих органах, при цьому буде ліквідовано три управління: міської агломерації, управління персоналом і адміністративних послуг, та інформаційних технологій.