Західна Україна за минулий тиждень: Зеленський у Львові та «вибуховий депутат» в Закарпатті

Володимир Зеленський у Львові не потішив лідерів місцевих влад

Президент України Володимир Зеленський, який другу половину дня 14 грудня провів на американській військовій базі в німецькому Вісбадені, ввечері того ж дня був перевезений військово-транспортним літаком ВВС США у польський Жешув. О другій ночі 15 грудня Зеленський вже був у центрі Львова, де записав відео з подяками лідерам Євросоюзу за рішення про початок переговорів стосовно вступу України до ЄС, а також за продовження військової підтримки Києва.

«Справді сильний результат і для України, і для всієї Європи. Ще один крок до повноправного членства України в ЄС. Я дякую всім, хто підтримав, виконав саме те, про що ми домовлялися» – заявив він на тлі пам’ятнику Тарасу Шевченку у Львові. Проте для тих, хто з його виглядом не знайомий, Зеленський все ж уточнив свою географічну локалізацію.

«Я повернувся в Україну – зараз у Львові – з рішенням щодо Євросоюзу й іншими речами, які посилять. ППО. Пакетів підтримки теж буде більше. Був хороший саміт з країнами Північної Європи. Наші друзі, я дякую вам за підтримку», – сказав президент України. Він не уточнив подробиць програми свого не анонсованого перебування у Львові, хоча вона виявилася досить насиченою, а центр міста на кілька годин було практично перекрито. Світлофори було вимкнено, на вулицях та перехрестях стояли регулювальники.

Спочатку Володимир Зеленський разом з керівництвом Офісу президента поклав квіти на могили військових, похованих на Марсовому полі Личаківського кладовища. Це солдати й сержанти, які загинули в боях на Сході та Півдні України навесні 2022 року та на початку 2023-го. На кладовищі була вишикувана почесна варта з курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що базується у Львові. В заходах також взяв участь начальник академії Петро Ткачук.

Після цього президент України разом з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та низкою міністрів взяв участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад. До його складу входять усі голови обласних, районних адміністрацій та територіальних громад, проте фізично з них був присутній лише начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький – решта місцевих та регіональних чиновників взяли участь у заході в онлайн-режимі. При цьому їм навряд чи сподобалася промова Зеленського, який закликав зробити пріоритетом всіх місцевих бюджетів видатки на оборону.

«Головне завдання – оборона нашої держави. Хочу звернути увагу кожного й кожної зараз на те, що життя держави, життя будь-якої громади, життя кожної людини є одним і тим самим життям України – життям, яке ми маємо захищати і маємо захистити від агресії Росії. І якщо хтось на будь-якій посаді чи то в державі, чи то в органах місцевого самоврядування чомусь вважає, що війна – вона «десь там», а він нібито може займатися яким завгодно іншим, скажімо так, пріоритетним питанням, – то це велика помилка, яку треба виправити. І яку ми виправимо» – пригрозив президент представникам місцевих влад.

Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що посилання місцевих рад на відсутність повноважень щодо підтримки збройних формувань є неприйнятними, і на такі цілі треба спрямовувати якомога більше коштів місцевих бюджетів. Крім того, керівникам органів місцевого самоврядування було вказано на їхню відповідальність у проведенні мобілізації у підвладних адміністративно-територіальних одиницях.

Символічно, що саме під час засідання Конгресу відбулася трагедія на сесії Керецьківської сільради Мукачівського району в Закарпатській області. Нагадаю, там депутат від президентської партії «Слуга народу» Сергій Батрин підірвав дві гранати, внаслідок чого поранення різного ступеню важкості отримали 26 осіб, в тому числі сам підривник. Про цю ситуацію в ході Конгресу доповідали міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко та начальник Закарпатської ОВА Віктор Микита.

У трагедії в Закарпатті хочуть зробити винним голову сільради

ЗМІ детально повідомляли подробиці підриву гранат на сесії Керецьківської сільради в Закарпатті. Відзначу лише, що СБУ розслідуватиме інцидент за статтею Кримінального кодексу «терористичний акт» , яка передбачає ув’язнення на строк від п’яти до 10 років.

В свою чергу, Національна поліція України повідомила, що порушила ще одне кримінальне провадження через незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Такі дії караються тюрмою на строк від трьох до семи років.

Про підозру депутату Сергію Батрину наразі не повідомлено, оскільки він у важкому стані перебуває у Свалявській районній лікарні. Однак уже розпочато медіа-кампанію, покликану звинуватити у трагічній події голову Керецьківської об’єднаної сільської територіальної громади Михайла Мушку.

Зокрема, на підконтрольному Закарпатській обласній військовій адміністрації порталі «Закарпаття онлайн» з’явився матеріал під заголовком «Депутат, що підірвав гранати на сесії в Керецьках, системно опонував голові від ОПЗЖ і перед тим зустрічався з головою ОВА». У ньому йдеться про те, що 54-річний депутат сільради від політичної партії «Слуга народу», підприємець Сергій Батрин, був системним опонентом чинного голови громади від політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ) Михайла Мушки, і сам свого часу балотувався на цю посаду.

«Мешкаючи в селі Кушниця, яке увійшло до складу Керецьківської громади після виборів  25 жовтня 2020 року, Батрин опікувався справами всієї громади. В сільраді входив до  складу комісії з питань законності, правопорядку та депутатської етики. Жителі громади характеризують його як адекватну та розумну людину і не розуміють, що могло підштовхнути чоловіка до трагічного вчинку» – пише «Закарпаття онлайн».

Видання нагадує, що Михайла Мушку в березні 2021 року було затримано на хабарі. «Правоохоронці не публікували інформацію про завершення цієї справи, останнє з відомого, що суд в Ужгороді відмовився відсторонювати упійманого на хабарі "медведчуківського" голову ОТГ і визначив заставу всього 68 тисяч гривень. Трагічний випадок на сесії грає на руку М.Мушці, який постійно стверджував, що в опозиції до нього перебувають одні неадеквати» – сказано в матеріалі.

При цьому глава МВС Ігор Клименко під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад сказав, що «депутат залишив записку у себе вдома, її вивчає слідство, там написано, що він готував такий акт».

У свою чергу, закарпатський журналіст Віталій Глагола з посиланням на власні джерела повідомив у своєму Telegram: «Із записки випливає, що Батрин готувався до підриву гранат. Записку знайшли вдома під час обшуків. Це підтверджують одразу кілька джерел. Деталі – це таємниця слідства».

Наразі немає підтвердження інформації про те, що Батрин служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді, отримав інвалідність, вибивав собі соціальну допомогу, і шляхом теракту намагався привернути увагу до себе.

При цьому символічно, що вибух у Керецьках прозвучав 15 грудня, коли в Ужгороді було оголошено жалобу за трьома загиблими закарпатцями. 36-річного старшого солдата Олександра Фозекоша, 39-річного солдата Василя Булецу та 50-річного солдата Юрія Пуглика відспівали на Народній площі в центрі міста, після чого траурна хода пройшла до Пагорба Слави, де їх поховали. Обласних чиновників на похороні не було, що й не дивно, – вони займалися наслідками теракту на сесії Керецької сільради.

«Під ялинку» закінчили ремонт Хотинської фортеці

У Хотинській фортеці в Чернівецькій області закінчили реставрацію мурів, які були в аварійному стані. Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) видала сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, про що й повідомила 14 грудня.

«Одна з найстаріших пам’яток архітектури складається із замку (цитаделі) та самої фортеці, куди входить комплекс різних історичних споруд. Останні роки комплекс потребував суттєвого ремонту для запобігання подальших вікових руйнувань. Окремі ділянки оборонних мурів були в аварійному стані. Серед основних робіт були розчищення поверхні мурувань, реставрація кладки, захист поверхні мурувань і влаштування водовідводу», – сказано у повідомленні ДІАМ.

Хотинську фортецю спорудили на Дністрі ще у XIII столітті на місці давньоруського городища X століття. Вона була однією з наймогутніших оборонних фортець у Східній Європі, багато разів перебудовувалась. Однак, як зазначають історики, аналіз будівельного розчину з найдавнішої частини стіни фортеці показав його схожість до київських вапняних розчинів із домішкою битої цегли ХІ-ХІІ століть. Це може свідчити про те, що перші кам’яні мури могли постати у ХІІ столітті, коли тривали військові конфлікти між Галицько-Волинським князівством та Угорським королівством.

Через своє стратегічне і прикордонне розташування впродовж семи століть Хотинська фортеця була військовим форпостом багатьох держав – Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства, Речі Посполитої, Османської, Австро-Угорської та Російської імперій. А у XX столітті Хотинська фортеця стала одним із найпопулярніших туристичних об’єктів в країні та належить до «семи чудес України». Зараз нею опікується національний історико-архітектурний заповідник.

Такий самий заповідник набагато раніше було створено у Кам’янець-Подільській фортеці, що знаходиться на відстані лише в 25 кілометрах від Хотинської. Фортеця у Кам’янці-Подільському відома не лише багатьма фільмами, знятими у ній (зокрема, «Тарас Бульба» з Богданом Ступкою), але й невдалими ремонтно-реставраційними роботами.

Зокрема, після приходу до влади Віктора Ющенко у 2005 році біло виділено кілька мільйонів гривень на ремонт Західної вежі замку. Роботи були завершені у 2008-му році, проте вже через три роки після сильних дощів вежа обвалилася. Чи відбудеться щось подібне у Хотинській фортеці – покажуть погода та час.