Західна Україна за минулий тиждень: Депутати ВР з Галичини допомогли втекти від мобілізації, а закарпатських дітей-сиріт не повертають з Італії

Ухилянтів за кордон переправляли депутати Верховної Ради з Галичини

На цьому тижні Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) оприлюднив нові подробиці у справі ухилянтів від мобілізації, де підозрюваною є екс-депутат Верховної Ради від партії «Слуга народу» Людмила Марченко (Тернопіль). У цій справі лист-звернення щодо переправлення громадянина за кордон під виглядом волонтера скеровувала благодійна організація «Фонд родини Камельчуків». Співзасновницею фонду є дружина ще одного депутата від «Слуги народу» –  Юрія Камельчука зі Львівщини.

Про причетність до справи «Фонду родини Камельчуків» йдеться в ухвалі слідчого судді ВАКС щодо продовження строків досудового розслідування кримінального провадження.

Нагадаю, у липні цього року депутат Марченко спільно зі своєю помічницею за хабар у 5300 доларів пообіцяла громадянину посприяти у внесенні його даних в інформаційну систему «Шлях» для виїзду за кордон. Відповідний лист-прохання до Бучанської районної військової адміністрації Київської області скерувала благодійна організація «Фонд родини Камельчуків». На підставі цих документів Київська обласна військова адміністрація (ОВА) надала дозвіл згаданому чоловікові на виїзд за кордон як волонтера з метою перевезення гуманітарного вантажу на територію України.

Після одержання дозволу помічниця депутата ВР зустрілась з громадянином та отримала від нього другу частину обумовлених коштів – 2 800 доларів, які згодом передала народній обраниці. Пізніше Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило відео розмов, де чути, як депутат та її помічниця обговорюють з іншими особами вартість своїх послуг за те, що допоможуть внести їх дані до системи «Шлях». Також камери спостереження зафіксували, як Марченко намагається позбутися незаконних грошей – просто викидає їх за паркан свого заміського будинку в Тернополі.

Нині вже колишньому депутату та її помічниці повідомили про підозру у зловживанні впливом, вчиненому у змові групою осіб. ВАКС продовжив строк досудового розслідування згаданої справи до 9 листопада цього року.

За даними порталу YouControl, Благодійна організація «Фонд родини Камельчуків» зареєстрована у Києві у 2021 році. Її співзасновницями є дві мешканки Червонограда Львівської області – Тетяна Камельчук (дружина депутата Юрія Камельчука) та Ірина Богачова. На сайті фонду декларується, що організація «надає підтримку та фінансування нужденним дітям на території всієї України», а під час воєнного стану фонд зосередився на отриманні та передачі гуманітарної допомоги з-за кордону.

Сам Юрій Камельчук спершу відмовився коментувати причетність фонду до справи ухилянтів, оскільки розслідування ще триває. «Я не можу без дозволу слідчих чи органів НАБУ, з якими я зустрічався і давав пояснення, нічого коментувати. Інакше це може зашкодити розслідуванню», – заявив Юрій Камельчук журналістам львівського порталу ZAXID.NET.

Проте вже за кілька хвилин він передзвонив та заперечив причетність «Фонду родини Камельчуків» до згаданої справи. «Ні я, ні мої помічники, ні дружина не оформляли подібних довідок. Додатково фонд скерує звернення в НАБУ для пояснення цієї ситуації» – заявив депутат. Камельчук припустив, що хтось підробив лист-звернення для виїзду ухилянта від імені його благодійної організації.

Крім цього, у грудні 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило у декларації Юрія Камельчука порушення на майже 7 млн грн. За 2020 рік нардеп не задекларував орендовану квартиру в Києві вартістю 3,6 млн грн, автомобіль, три приватні компанії та 48,8 тис. доларів кредиту в банку. Камельчук також не повідомив у декларації про купівлю біткойна за 650 тисяч гривень. За цим фактом депутату оголосили підозру у декларуванні недостовірної інформації.

У березні 2023 року ВАКС визнав Юрія Камельчука невинуватим у неправдивому декларуванні свого майна, однак Спеціалізована антикорупційна прокуратура оскаржує вирок у апеляції. У травні апеляційна палата ВАКС оштрафувала депутата ВР з фракції «Слуга народу» на 5368 грн (130 євро) за неявку на судове засідання. Судді мали розглядати скаргу прокурора на виправдувальний вирок брехні в декларації депутата, але на засідання той не прийшов.

Італійці відмовляються повертати закарпатських дітей-сиріт

Редакція закарпатського видання Mukachevo.net оприлюднила подробиці заплутаної історії з дітьми Чинадіївського дитячого будинку, яких не повертають в Україну. Наразі в Італії перебувають 27 таких дітей: 7 на Сицилії та 20 у Калабрії. Ситуація зайшла у глухий кут, працівники дитбудинку звернулись до суду та закликають громадськість допомогти у вирішенні цього питання.

У лютому та березні 2022 року дітей-сиріт зі Сходу України терміново перевозили за кордон та в західні області країни. У той час Чинадіївський дитячий будинок прихистив понад сім десятків сиріт зі Сходу. Для того, щоб прийняти цих дітей, дирекція закладу відправила 36 своїх вихованців на оздоровлення до Італії.

З італійцями Чинадіївський дитячий будинок співпрацює вже багато років. У мирний час діти часто їздили до сонячної країни на відпочинок, зупинялись у родинах, знайомилися з культурою та повертались додому. Тож, коли почалися бойові дії, їх теж прийняли. От тільки зараз вже півтора роки їх не можуть повернути додому, розповіла Світлана Софілканич – директор Чинадіївського дитбудинку.

За її словами, проблема в тому, що у перші дні нікому було розробляти спеціальні двосторонні договори між Україною та Італією, які б чітко прописували послідовність дій та обов’язки сторін. Такі документи з’явилися лише після 12 березня 2022 року.

«Всі діти, які виїхали з 24 лютого по 11 березня, стали заручниками ситуації. За нашими законами, в Італії у них є офіційний український опікун, що приймає рішення та несе відповідальність. А за італійськими законами, а точніше їх помилковим трактуванням, ці діти прибули без супроводу і їм призначили італійських опікунів», – говорить Світлана Софілканич.

Коли українським дітям прийшов час повертатися додому, частина родин відпустила їх. Вони і далі надсилають подарунки та підтримують теплі приятельські стосунки. Але більшість родин залишила дітей у себе.

«Вже кілька місяців на Сицилії триває судова тяганина. Бо Верховний суд Італії визнав, що ці діти – громадяни України, і повинні повернутися додому, а родини, що звикли до них, подають апеляції та навіть налаштовують дітей проти рідної держави, мовляв – там війна, небезпека, тобі не можна туди повертатися», – зазначає директор дитбудинку.

У Чинадіївському дитячому будинку навіть записували відео про те, що на Закарпатті загрози життю дітей немає. Тут вони щодня відвідують загальноосвітню школу, гуляють та бавляться, спілкуються з однолітками та планують своє життя в Україні.

Проте родини, які не відпускають сиріт на батьківщину, стоять на своєму. Дійшло навіть до того, що на офіційну представницю дітей в Італії, голову асоціації «Нові межі», юристку Юлію Динниченко, подали до суду за нібито моральний тиск на дітей.

Чому італійці так вчиняють? Однозначної відповіді на це питання немає. Існує суто матеріальний аспект – адже ті, хто прихистив українських сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, отримують грошову допомогу від Італії. Також варто відзначити, що нині міжнародне усиновлення в Україні заборонене, і залишити собі дітей, яких тимчасово прихистили, – це можливість обійти всі процедури. Адже діти вже в Італії, причому за їхніми законами ще й без українських опікунів.

«Спілкування з італійською стороною відбувається через консульства, та поки що позитивних зрушень немає. В Україну повернулася лише частина дітей. Одна з тих, хто нещодавно приїхав з Сицилії, 14-ти річна дівчинка, розповіла, що її брат досі там. Родина в якій він перебуває каже, що не має всіх документів, щоб відправити його додому. Деяких хлопців, особливо підлітків, залякали й тим, що їх відразу по приїзду на батьківщину заберуть на війну», – каже Світлана Софілканич.

Представниця українських сиріт, Юлія Динниченко зазначає, що діти, які досі залишаються в Італії, не відвідують школу і не вчаться онлайн. А ще їм забороняють спілкуватися з українськими опікунами, друзями та рідними. Все це, за словами юриста, негативно впливає на їх розвиток та загальний стан.

Днями український омбудсман Дмитром Лубінець зустрічався з чиновницею МВС Італії. Вони обговорили дотримання прав українських дітей. Італійська сторона запевнила, що не утримує дітей і хоче повернути їх додому, але жодних активних дій щодо цього не чинить. Чи подаватиме Україна заяву на керівництво Італії до Міжнародного кримінального суду за викрадення дітей – наразі невідомо.

Раніше британська медіа-корпорація ВВС повідомляла, що в країнах Європи зафіксовано не менше 240 випадків, коли в українських біженців відбирали дітей. Це відбувається через відмінності у законодавстві з Україною.