Західна Україна за минулий тиждень: У Львові чиновники допомагають тікати від мобілізації, а в Івано-Франківську заборонили акцію родичів полонених

Понад 2 тисячі чоловіків безповоротно виїхали за кордон з дозволу Львівської ОВА

Львівські журналісти ідентифікували понад 2 248 чоловіків у мобілізаційному віці, які виїхали за кордон за дозволами Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) через призначену для водіїв-далекобійників систему «Шлях» та не повернулися, а також 372 організації, причетні до їх переправлення. Про це 14 вересня повідомило видання «Наші гроші. Львів» у матеріалі «Велика втеча».

За різними оцінками, така «послуга» коштує на чорному ринку 3000-5000 доларів з особи, тож мова йде насправді про десятки мільйонів доларів. «Ми свідомо відмовились від публікації прізвищ ухилянтів, натомість вирішили зосередитись на дослідженні громадських і благодійних організацій, які свідомо чи несвідомо сприяли їм, подаючи відповідні клопотання у ЛОВА», – пояснюють журналісти. Крім того, на відміну від попередніх публікацій на цю тему, в матеріалі немає звинувачень на адресу чиновників Львівської ОВА, які власне й видавали дозволи на виїзд за межі України.

«Наші гроші. Львів» (НГЛ) виявили 372 такі організації і розповіли про лідерів цього антирейтингу, від яких виїхали сотні ухилянтів. Рекордсменами дослідження стали дві організації, які ведуть діяльність за однією адресою у місті Миколаїв Львівської області – місцевий осередок всеукраїнського товариства «Просвіта» і громадська організація «Театр Хліб». Ці дві структури входять до першої п’ятірки тих, що отримали найбільше дозволів через систему «Шлях», лише від них змогли втекти майже 200 чоловіків.

При цьому листи до Львівської ОВА від імені миколаївського осередку «Просвіти» писала голова організації 34-річна Наталія Муха, яка також керує миколаївським народним театром «Хліб». За даними НГЛ, вона близька до родини глави Львівської ОВА Максима Козицького: Наталія є дружиною Данила Мухи, сестра якого Ольга – дружина Степана Козицького, брата губернатора.

Є в переліку НГЛ і досить відомі організації – наприклад, Фонд допомоги «Рух у майбутнє», пов’язаний з відомим львівським бізнесменом Григорієм Козловським, донедавна одним з головних спонсорів Львівської обласної організації партії Петра Порошенка «Європейська солідарність». Від цього фонду, за даними журналістів, виїхали і не повернулися 23 людини.

«Через наш фонд ми їх не подавали. Ми проаналізували всі клопотання. Впізнали тільки 7 осіб, які є в списку», – пояснив виконавчий директор фонду Олег Шпур у коментарі журналістам, але надіслав прізвища лише шести осіб. Олег Шпур також додав, що один із чоловіків зі списку виїхав з паспортом Великобританії, а решта повернулись. Однак в НГЛ стверджують, що повернення ще трьох людей не змогли підтвердити.

При цьому благодійна організація на сайті футбольного клубу «Рух» оприлюднила лист за підписом Шпура, у якому від журналістів вимагається надати підтвердження інформації, наведеної у матеріалі, або вибачитися і спростувати її, адже вона «завдає шкоди діловій репутації». Судячи з усього, юристи Григорія Козловського готують позов проти редакції видання «Наші гроші. Львів».

Крім того, 15 вересня на львівському порталі «Вголос» з’явилася публікація, в якій описано зв’язки редакції НГЛ з міським головою Львова Андрієм Садовим, давнім політичним суперником Козловського. Справді, головним редактором НГЛ є Олег Онисько, колишній шеф-редактор порталу Zaxid.net, ключового медіа-ресурсу мера Львова. А директором з розвитку «Наших грошей» є Ірина Подоляк, яка перед тим  керувала культурою у Львові та була депутатом Верховної Ради від партії Садового «Самопоміч». Також там працює і дружина Олега, Наталія Онисько та її близька подруга Олександра Губицька, які теж не так давно були в команді медіа-холдингу Садового.

При цьому «Наші гроші. Львів» обвинувачують не лише у відбілюванні репутації мера Львова, але й у… корегуванні російських ракетних ударів. Мовляв, 17 березня 2023 року на сайті НГЛ було розміщено інформацію під заголовком «Тендери воєнного часу: ремонт літаків та пальне». Йшлося про укладення контрактів через систему публічних закупівель Prozorro, їх кількість та загальну суму угод. І, як зрозуміло із заголовку, про стратегічні у час війни літаки та пальне. Мовляв, треба пильнувати, хто може нажитися на цих життєво важливих операціях. А вже 18 березня чотири ракети влучили у Львівський авіаремонтний завод, після чого згадане розслідування з сайту раптово зникло.

Враховуючи той факт, що Київ давно хоче прибрати мера Львова з посади і точить зуби на його медіа-холдинг, нове розслідування про втечу від мобілізації за допомогою чиновників може стати приводом для нових – і не лише медійних, – атак на Андрія Садового.

Регіон готується до втрати мільярдів у місцевих бюджетах

Сам же Андрій Садовий, як і решта голів громад Західної України, нині переймається насамперед планами Києва забрати у місцевого самоврядування мільярди гривень, які надходять у місцеві бюджети у вигляді податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), який знімається із виплат військовослужбовцям. Уряд просить Верховну Раду зробити це вже з 1 жовтня 2023 року, і таку ініціативу публічно підтримав Володимир Зеленський.

Мер Львова 14 вересня у соціальних мережах висловив готовність «поділитись з державою частиною нашого ПДФО», але висловив дві пропозиції, які попросив «почути і врахувати у законопроекті». По-перше, йдеться про прозорість, наскільки це можливо в мілітарному контексті. «Гроші військових мають йти на потреби військових» – написав Садовий, натякаючи на легендарні «яйця Рєзнікова» по 17 гривень за штуку.

По-друге, перерахунок військового ПДФО до державного бюджету замість місцевого має діяти лише на час воєнного стану. «Після перемоги все треба повернути на свої місця, у буквальному значенні» – справедливо зазначив мер Львова, який також оприлюднив витрати бюджету міста на підтримку військових.

«У 2023 році до бюджету Львова мало би надійти 1,7 мільярда гривень податку від доходів військових. Тим часом з міського бюджету ми запланували виділити 2 мільярди гривень на армію – це закупівлі та субвенції, реабілітація військових та підтримка родин військовослужбовців» – написав він.

На попередньому тижні урядові плани щодо ПДФО (ще до їхньої формалізації та підтримки з боку президента) обережно критикував голова Львівської ОВА Максим Козицький. В авторській колонці на порталі «Економічна правда» він визнав, що керівників громад новина застала зненацька. «Не зрозуміло, для чого необхідно у такий важкий час похитнути основу кожної сильної країни – фінансово спроможну і стабільну територіальну громаду» – написав губернатор Львівщини, відзначивши, що внаслідок змін доходи місцевих бюджетів скоротяться на чверть.

Як і Садовий, Козицький підкреслював, що отримані з військових податки і так йдуть на військові потреби, оскільки обласний та місцеві бюджети Львівщини за 8 місяців цього року понад 3 мільярди гривень скерували на підтримку військових формувань та потреби внутрішньо переміщених осіб. Однак як тільки у Києві визначилися, що гроші у місцевих бюджетів таки заберуть, і не з 2024 року, а уже з наступного місяця, риторика чиновника різко змінилася.

Так, коли львівський «професійний активіст» Святослав Літинський опублікував перелік некритичних тендерів по області на 5 мільярдів гривень (капремонт місцевих доріг, проведення каналізації в селах, де її ніколи не було і т.д.), та анонсував на 15 вересня пікет Львівської ОВА, губернатор відреагував надзвичайно різко.

«Краще виїхати на місця і запитати безпосередньо у голів та жителів громад Львівщини, чи ці видатки для них важливі. Особисто я неодноразово підкреслював, що у час війни всі наші зусилля мають бути спрямовані на перемогу» – заявив Козицький.

При цьому пікет Львівської ОВА, який перетворився на мітинг, все ж відбувся, як і пікет з подібними вимогами під Тернопільською міською радою. Швидше за все, напередодні розгляду питання про «військовий ПДФО» у Верховній Раді кампанія таврування витрат місцевих бюджетів продовжиться – як шляхом публічних акцій, так і в медіа.

На Прикарпатті заборонили акцію родичів військовополонених

В суботу та неділю, 16 та 17 вересня у Івано-Франківську мала проходити акція «Поверніть героїв додому», присвячена військовополоненим та безвісти зниклим військовослужбовцям України. Втім, в останній момент акцію довелося скасовувати, адже організатори, громадська організація «Захист – об’єднання волонтерів», не змогли отримати дозвіл від Ради оборони області.

Як розповіла 15 вересня місцевим журналістам представниця організації Ірина Тимчук, вони провели вже 64 подібних акції в різних містах України та за кордоном. Івано-Франківськ став єдиним містом, де їм відмовили у дозволі. Волонтерка каже, що вони вже купили квитки до Франківська, про все домовились, адже в рамках акції діє благодійний ярмарок дитячого волонтерського руху «Захист. Діти», але все намарно.

«Чесно скажу, це викликало у нас відчай та образу, що у Франківську не дозволили. В нас було дуже багато дзвінків від охочих взяти участь у ярмарку, зголосилися до участі сім’ї військовополонених. Хочу сказати, що під час наших акцій знаходяться полонені. Був випадок коли хлопці сиділи в одній камері і за позивним мама знайшла свого сина», – сказала вона.

Ірина Тимчук повідомила, що міськвиконком підтримував акцію і готовий був долучитися з розв’язанням питання щодо проживання, але, на жаль, це не знадобилося.

«Чітко сказати, чому нам відмовили, ніхто не може. В нас немає якихось критичних дій, чи нецензурних вигуків, ми нікого не звинувачуємо. Сьогодні акція стартувала у Хмельницькому. Служба безпеки України нам дякує, що ми це робимо, адже кожен розуміє, що на місці військовополоненого завтра може бути він, чи його близький родич. Ми з 2016 року займаємося волонтерською діяльністю, моя дочка має статус наймолодшого волонтера. Сподіваюся, що нас все ж почують і дозволять провести акцію», – підсумувала вона.

За словами місцевих коментаторів, у рішення місцевих чиновників може бути дві причини. Перша – вони просто очікували від ГО «Захист – об’єднання волонтерів» авансового внеску в підконтрольні Івано-Франківській ОВА благодійні фонди, а не отримавши його – заборонили акцію. Друга – за відмовою стоїть обласний військкомат, який вважає, що нагадування про полонених погіршить і нині низькі показники мобілізації прикарпатців до війська.