Західна Україна за минулий тиждень: Рівне без мера, Тернопільська облрада поки з головою, та вбивство воєнкома в Ужгороді

Рівненський апеляційний суд відхилив апеляцію міського голови Рівного Олександра Третяка. Тим самим було підтверджене рішення про відсторонення мера обласного центру від посади.

Наше видання докладно описувало цю ситуацію минулого місяця. Коли суд першої інстанції відсторонив міського голову Рівного від посади, експерти висловлювали здивування цим рішенням. Адже прокуратура, яка обвинуватила чиновника в корупції за призначення премій підлеглим, вимагала лише накладення штрафу. Проте суддя вирішив залишити місто без обраного громадянами мера.

«Постанову Рівненського міського суду залишити без змін, вона набуває чинності негайно з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає» – оголосила суддя Рівненського апеляційного суду у відкритому засідання 25 серпня.

Сам Олександр Третяк прокоментував рішення суду так: «Ви побачили, друзі, черговий прояв кривосуддя. Політичний тиск на мерів України, на місцеве самоврядування. Відсторонення мера в Полтаві, Запоріжжі, Чернігові, в Дрогобичі, в Новоград-Волинському. Тепер в Рівному. Це не дзвіночок країні, що щось не так з нашими судами? Системне відсторонення мерів міст. Країна, на жаль, починає котитися у провалля винесення незаконних рішень».

Третяк також зазначив, що любить своє місто, і далі буде працювати на благо міста та громади, хоча й не уточнив, в якій саме якості. Справедливості він планує добиватися в Європейському суді.

«Живемо, на цьому життя не завершується. Будемо працювати над тим, щоб обов’язково провести реформу правосуддя в цій країні. Тому що, попри те, що в нас класна країна, класні люди, ви бачите, що відбувається у цих приміщеннях, які називаються судами. Звісно, попереду – Європейський суд з прав людини. Попереду – боротьба за Україну і очищення країни від цієї негідної верхівки, яка робить ось такі замовлення, відсторонюючи мерів, які по всій країні взяли на себе серйозний удар в перші дні війни» – сказав мер Рівного після судового засідання.

В світлі цієї справи зовсім по-іншому сприймається інцидент, що відбувся у Рівному напередодні. В День незалежності України на електронному табло міської автостанції з’явився надпис «З Днем Незалежності, раби!» Табло через кілька хвилин вимкнули, а 25 серпня в СБУ повідомили про затримання місцевого мешканця, який раніше обслуговував електронне обладнання пунктів обміну валют.

«Вказана особа, шляхом несанкціонованого проникнення до електронного банеру міжнародної каси з продажу квитків, змінила на ньому інформацію. Зафіксовано кілька фактів протиправної діяльності в різних частинах міста. Житель Рівного зізнався у вчиненні злочину та зазначив, що зробив це через особисті переконання. Наразі тривають перевірочні заходи щодо можливої причетності вказаної особи до протиправної діяльності в інтересах ворога» – сказано в повідомленні СБУ.

Наразі відкрито кримінальне провадження за неполітичною статтею Кримінального кодексу України – «Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж», яка належить до підслідності поліції. Але враховуючи той факт, що про затримання чоловіка повідомила СБУ, з нього ліпитимуть чергового «агента Кремля» – хоча, судячи з усього, він є українським аналогом російських «розсерджених патріотів».

Тернопільську обласну раду теж хотіли позбавити голови

На минулому тижні нарешті відбулася засідання сесії Тернопільської обласної ради. «Нарешті» – оскільки на попереднє депутати збиралися ще 22 березня 2023 року, тобто п’ять місяців тому. При цьому закон України про місцеве самоврядування гласить, що «сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал», а не проведення її в згадані терміни є однією з підстав для дострокового припинення повноважень органу місцевого самоврядування.

Звісно, що в умовах воєнного стану подібного рішення Верховної Ради очікувати важко, – незважаючи на те, що голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко (висуванець націоналістичної партії «Свобода») разом з двома колишніми віце-губернаторами області є одним з підозрюваних у справі про хабарництво.

Наприкінці червня Вищий антикорупційний суд відмовився відсторонити Михайла Головка від займаної посади, після чого той пішов у відпустку до 24 серпня. Але після того, як його перший заступник Володимир Болєщук підписав розпорядження про проведення засідання сесії облради 22 серпня, Головко несподівано з відпустки повернувся.

Зранку він з’явився у залі засідань i повідомив, що сесія переноситься. Проте депутати з цим не погодилися, і провели закриті збори, на яких вирішили знову запросити голову облради до зали, аби той скасував своє розпорядження про перенесення сесії, i все ж провів її саме 22 серпня. При цьому під час зборів депутати підтримали звернення свого колеги Ігоря Жмінки, що у разі відмови Михайла Головка з’явитися i провести сесію, вони почнуть збір підписів про зняття його з посади голови Тернопільської обласної ради.

О 13 годині стало відомо, що Головко поїхав у відрядження до Кременця, a провести засідання доручив Болєщуку. Воно відбулося, хоча жодних важливих рішень депутати Тернопільської обласної ради не приймали. Так, вони задовольнили прохання свого колеги Ігоря Гайдука про дострокове припинення його повноважень – адже той є також одним із згаданих вище екс-віце-губернаторів, яких підозрюють в отриманні хабара.

Решта рішень були суто політичними: про заборону хресної ходи УПЦ МП до Почаївської Лаври (Рада оборони Тернопільської області давно це зробила) та про оголошення 23 травня Днем Героїв на Тернопільщині (це бандерівське свято відзначається в регіоні ще з 1990-х). Депутати також схвалили меморандум про міжрегіональну співпрацю Закарпатської обласної ради та Тернопільської обласної ради – при цьому давно підписані аналогічні меморандуми з Івано-Франківською та Волинською обласними радами жодних реальних наслідків не мають.

Варто відзначити, що хоча Михайло Головко на сайті Тернопільської обласної ради вказаний як її голова, однак жодної інформації про його вихід з відпустки та поїздки в рідний Кременець там немає. Всі заходи ради відбуваються під головуванням Володимира Болєщука, який є представником партії «За майбутнє», створеної олігархом Ігорем Коломойським та його бізнес-партнером Ігорем Палицею. Проте чи очолить Болєщук врешті-решт облраду, наразі сказати важко.

Уникнути зони бойових дій за будь-яку ціну

Поки депутати Тернопільської облради ухвалювали політичні рішення, один з їхніх «молодших» колег, депутат Іванівської сільської ради, що поблизу Тернополя, займався вирішенням більш конкретних проблем. Про це повідомили у Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України.

«Депутат, будучи командиром взводу однієї з бригад ЗСУ, разом зі спільником вимагали неправомірну вигоду від військового за можливість і надалі проходити службу при обласному ТЦК, а не у зоні проведення бойових дій», – йдеться у повідомленні. Під час отримання 6000 доларів США зловмисників затримали.

Місцеві ЗМІ уточнили, що йдеться про одного із засновників Української Галицької партії Івана Вишньовського. А хабар він вимагав від чоловіка, який проходить службу у роті охорони Тернопільського районного територіального центру комплектування (ТЦК, тобто військкомат – прим). Не виключено, що охоронець військкомату сам звернувся до поліції, але навряд чи це допоможе йому уникнути відправки в зону бойових дій.

А от в Івано-Франківську схему фіктивного зарахування на військову службу до підрозділів охорони ТЦК своїх родичів використовувало керівництво міста. «“Новобранці” отримували можливість фактично не проходити військову службу, проводячи час на власний розсуд. Деякі з них спокійно брали участь у футбольних матчах у складі футбольного клубу з Прикарпаття. До того ж вони отримували від держави грошове та матеріальне забезпечення за рахунок бюджетних коштів», – йдеться у повідомленні Державного бюро розслідувань (ДБР).

Повідомляється, що спільно з поліцією ДБР провело близько 30 обшуків у територіальних центрах комплектування Івано-Франківської області, обласній військово-лікарській комісії, а також за місцями проживання фігурантів справи.

«За результатами буде вирішуватись питання повідомлення про підозру окремим військовим посадовцям ТЦК» – обіцяють в ДБР.

При цьому в Закарпатській області співробітника місцевого військкомату було одразу «притягнуто до відповідальності», оминувши фази підозри, слідства та суду. Правда, навряд  чи це зробили співробітники державних структур.

Закарпатська поліція розслідує смерть військового, якого з травмою голови знайшли біля полігону, і згодом він помер у лікарні. Про це 22 серпня повідомила спікер поліції у Закарпатській області Ганна Дан. «За фактом смерті військовослужбовця відкрито кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу (умисне вбивство). Наразі чекаємо висновки судмедекспертів, які повинні визначити причину смерті», – сказала вона.

Йдеться про Василя Стецьо, до війни – футбольного тренера з Перечинa, гравця футбольного клубу «Зaкaрпaття», пізніше вчителя фізкультури Перечинського ліцею. Після початку війни чоловік служив в Ужгородському районному ТЦК. Родичі військового в соціальних мережах пишуть, що його знайшли з проламаним черепом. До лікарні чоловік потрапив уже непритомний, a згодом помер.

Місцеві коментатори пов’язують смерть Стецьо саме з роботою в ТЦК. Однак що стало причиною вбивства співробітника військкомату – його надмірна активність в мобілізації чи, навпаки, торгівля звільненнями від неї, – на даний момент не відомо.