Західна Україна за минулий тиждень: Розширення військових кладовищ, перемога новорічних ялинок, і Жан-Клод Ван Дамм на Закарпатті
Міста Західної України терміново розширюють цвинтарі – на існуючих вже не вистачає місця для величезної кількості військових поховань.
В Західній Україні не вистачає місця для військових поховань
Депутати Луцької міської ради на позачерговій сесії 13 грудня ухвалили рішення викупити чотири земельні ділянки загальною площею понад два гектари, аби розширити міське кладовище у селі Гаразджа. Йдеться про нові місця для військових поховань. На дві ділянки у селі Піддубці та ще дві у Борохівській громаді з бюджету Луцька витратять 2,5 мільйони гривень.
Тепер комунальне підприємство «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування», яке обслуговує міські кладовища, повинне укласти угоди з власниками ділянок. Зазначається, що власники вже підтвердили свою згоду на викуп.
Востаннє кладовище у селі Гаразджа розширювали в жовтні 2022 року, тоді за 1,3 мільйони гривень міськрада придбала територію в 1,3 га. Міський голова Луцька Ігор Поліщук тоді сказав, що мерія планує облаштувати військове кладовище, оскільки на Алеї почесних поховань закінчуються місця для поховань загиблих захисників України. Таким чином, менш ніж за два місяці військові поховання зайняли майже 1,3 га кладовища, і виникла потреба його подальшого розширення.
Аналогічна ситуація і в Калуші на Прикарпатті. 15 грудня Калуська міська рада надала дозвіл на розроблення проекту детального планування території для розширення кладовища на вулиці Височанка. Проект стосується земельної ділянки орієнтовною площею 2 га. Зараз тут розташовані землі садового товариства «Ветеран». Раніше задля розширення кладовища було прийняте рішення про викуп приватних земельних ділянок для суспільних потреб, і це було перше подібне рішення в Калуші.
Як зазначив на сесії головний архітектор міста Роман Кузик, рішення міської ради дозволить розпочати діалог із власниками приватизованих земельних ділянок, на які планують розширювати кладовище. Ймовірно, людям, які мають тут садово-городні ділянки, пропонуватимуть заміну в іншому місці.
Найгострішою проблемою калуського кладовища, площа становить наразі 14 га, є те, що за півроку на ньому може не залишитися вільного місця. Причина – сотні нових військових поховань. В міськраді ще не визначилися – створювати окремі ділянки суто для могил полеглих на Сході військових, чи ховати їх на різних ділянках, щоб для населення не була настільки очевидною величезна кількість втрат українських збройних формувань.
Як зазначають ЗМІ Калуша, в цілому можливості розширення кладовища на Височанці є обмеженими. Відстань від його огорожі до найближчого житлового будинку має становити як мінімум 300 метрів, а далі на території від кладовища у напрямку до полігону є будинки, в яких живуть люди.
Тож, зважаючи на обмежений ресурс території на Височанці, паралельно відбувається пошук нової земельної ділянки під кладовище. Проєктом Генплану таке місце визначено на виїзді з Калуша у напрямку Кропивника. За словами начальника управління земельних відносин Калуської міської ради Володимира Мельника, тут велика площа, близько 30 га.
Однак не факт що ця ділянка підійде для поховань – є повідомлення, що тут близько до поверхні залягають ґрунтові води. Тож перш ніж проектувати нове кладовище, потрібно провести відповідні дослідження. Окрім того, влада розглядає інші варіанти земельних ділянок, які можна було б відвести під нове кладовище у Калуші.
А ще у вересні цього року Івано-Франківська міська рада запланувала збільшити територію Алеї слави на міському кладовищі у Чукалівці. Для цього потрібно викупити приватну земельну ділянку площею 0,75 га, і депутати ухвалили рішення, яке дозволить проводити переговори із власником цієї землі.
Директор департаменту земельних ресурсів та сільського господарства Івано-Франківської міськради Микола Вітенко тоді заявив журналістам: «Зараз настала, на жаль, нагальна необхідність розширювати Алею слави для поховання загиблих героїв. До неї прилягає приватна земельна ділянка. Її площа становить 75 сотих. Я маю величезне сподівання, що протягом до двох місяців ми пройдемо необхідні процедури: викупимо земельну ділянку і зможемо облаштувати та облагородити її належним чином».
Зі слів чиновника, вартість ділянки становить орієнтовно 4,5 мільйони гривень. Оскільки минуло вже понад три місяці, а жодних новин про викуп ділянки нема, очевидно, її «патріотично налаштований власник» (а інших в Івано-Франківську бути не може) вирішив поторгуватися.
Новорічні ялинки перемогли войовничих радикалів
З початку листопада в Західній Україні тривають дискусії, чи варто прикрашати традиційну новорічно-різдв’яну ялинку в центрі міста. Ініціаторами, як водиться, виступили «професійні патріоти» і волонтери, які заявляли, що коли в країні війна – то нікому не можна веселитися, а кошти, призначені на святкування, треба передати військовим.
Першими «прогнулися» у Чернівцях – там мерія ще 8 листопада вирішила, що головної ялинки на Соборній площі міста з нагоди святкування нового 2023 року та Різдва Христового взагалі не буде. Правда, міські чиновники пообіцяли все ж встановити у центральному міському парку семиметрову ялинку «для дитячих свят». Крім того, на Театральній площі міста пообіцяли встановити «українську різдвяну прикрасу» – солом’яного «дідуха» висотою приблизно 2,5 метра, якого планують привезти з сусідньої Івано-Франківщини.
В самому ж Івано-Франківську міська влада вирішила відмовитися від традиційної штучної ялинки зі святковою ілюмінацією. Тут вирішили встановити «Ялинку перемоги» – конусоподібний каркас оздобили патріотичними малюнками учнів та студентів міста. Конструкцію прикрашають герби міст на Сході України, янголи-захисники, пес Патрон і т.п.
«Ялинку» заввишки п’ять метрів в центрі Івано-Франківська завершили оздоблювати 14 грудня, і відкриють наступного понеділка, на день Святого Миколая. В Тернополі ж не буде навіть такої ялинки, в цьому місті на Театральній площі працюватиме Резиденція Святого Миколая, а також буде влаштована Різдвяна «шопка» (вертеп).
А от у Львові чи радикалів менше, чи мер сміливіший. Андрій Садовий до останнього заявляв, що обговорення ялинки не на часі, але вранці 16 грудня вона з’явилася на площі перед Оперним театром. Директор департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда заявила, що ялинку встановили «як символ перемоги та незламності українського народу», і таким чином у Львові вирішили показати, що попри війну тут зберігають «українські традиції».
При тому саме зі Львова у 1990-х почалася традиція встановлювати на міських площах селянських «дідухів», а місцеві етнографи десятиліттями доводять, що саме ці фігури, а не запозичена у німців ялинка, є віковічним символом Нового року для українців.
У Львівській міськраді додали, що кошти цього року з міського бюджету вирішили не виділяти. Ялинку дісталася місту безкоштовно (дерево зрізали, бо його коріння нищило теплотрасу), а прикраси використають ті, що є в наявності. «Місто не витратило жодних коштів на встановлення. Все робиться виключно силами працівників комунальних підприємств, які вирішили подарувати цей день для наших дітей», – заявив мер міста Андрій Садовий.
В свою чергу, директор департаменту розвитку міськради розповіла, що через війну та постійні відключення світла цьогоріч на ялинці буде значно менше ілюмінації, і підключена вона буде до спеціального генератора. Прикрашати ялинку будуть 17 грудня.
Також 16 грудня з’явилася ялинка на площі Петефі в Ужгороді. Її придбали в минулому році, ялинка штучна, але причепурена зі смаком, а на верхівці вперше встановлено тризуб. Це не врятувало міську владу від критики «патріотів», проте більшість мешканців міста щиро тішаться, – хоча масових розважальних новорічних заходів, як у попередні роки, в Ужгороді цьогоріч не буде. Ілюмінація ялинки, за словами працівників мерії, підключена до генераторів, які для міста закупили підприємці.
При цьому не залишилися без новорічної ялинки і Чернівці. 14 грудня на центральній вулиці міста, що носить ім’я Ольги Кобилянської, з’явилася свіжо зрубана пухнаста красуня заввишки майже у 15 метрів. Нині вона вже прикрашена ілюмінацією, яка, за повідомленнями ЗМІ, живиться від батарейок. Хто саме встановив ялинку – офіційно не повідомляється, але, судячи з усього, йдеться про бізнесменів, пов’язаних з Чернівецькою обласною військовою адміністрацією.
Мер Чернівців Роман Клічук після цього заявив, що міська ялинка теж буде – на площі Філармонії, «народна», значно менша, ніж звичайно, і оформлена прикрасами, зробленими дітьми. Недарма кажуть, що напередодні Різдва трапляються дива.
Жан-Клод Ван Дамм в пошуках потенції на Закарпатті
В минулий вікенд Голлівудську зірку Жана-Клода Ван Дамма помітили на Закарпатті. За чутками, актор приїхав до однієї з ужгородських приватних клінік, що спеціалізується на лікуванні імпотенції.
Про приїзд Жана-Клода Ван Дамма до Ужгорода стало відомо після того, як відомий закарпатський лікар, уролог-андролог Михайло Єршов опублікував у соцмережах фото з актором. Він знявся із зіркою просто у холі приватного медичного закладу Endo Clinic в Ужгороді. Кадр розлетівся мережею, але вже зник з профілю медика.
Візит актора медики підтвердили, а от деталі розповідати відмовилися. За їхніми словами, сам актор заборонив їм розголошувати будь-які подробиці. Проте, як сказано на сайті клініки, «чоловіки з запальними захворюваннями сечостатевої системи, сечокам'яною хворобою, непліддям та еректильною дисфункцією, отримають консультацію та лікування кваліфікованого уролога-андролога». Власне, цим лікарем і є Михайло Єршов.
За чутками, до ужгородської клініки Жана-Клода Ван Дамма скерувала його українська коханка Альона Каверіна, незадоволена падінням статевої сили свого зіркового партнера. З Каверіною голлівудський актор зустрічається більше 11 років, хоча останні 23 роки офіційно одружений з культуристкою Гледіс Португез.
Endo Clinic була вибрана як завдяки високій якості та незначній за європейськими мірками вартості послуг, так і з міркувань приватності - адже імпотенція зірки бойовиків може болісно вдарити насамперед по кінокар’єрі Ван Дамма. Проте бажання лікаря Єршова отримати свої «15 хвилин слави» виявилися сильнішими.
Варто відзначити, що під час приїзду на Закарпаття голлівудський актор вперше публічно став на бік України. Адже на початок повномасштабної війни Жан-Клод Ван Дамм відреагував лаконічним постом у соцмережах, написавши: «Бажаю миру всьому світу». Тепер же він зустрівся з українськими військовими і разом з ними вигукував «Слава Україні!» – відповідне відео оприлюднив активіст Сергій Стерненко.
Відбувши «обов’язкову програму» з військовими, Жан-Клод Ван Дамм відбув на спа-курорт «Деренівська Купель». Там зразу ж опублікували фото актора у вишиванці і в обіймах українок.
«Відрадно, що в такий нелегкий для України та українського бізнесу час він обрав відпочинок саме в Деренівській Купелі. Наразі голлівудський актор готується до знімального процесу. Чим Жан-Клод тут займався? Як і кожен гість, що завітав у Деренівську Купіль – насолоджувався затишком і спокоєм дендропарку, відновлював сили в Оздоровчому центрі «Ірис», займався у тренажерній залі, пив кремнієву деренівську воду у бюветі та ознайомився з багатовіковою історією Деренівської Купелі. Раді, що час, проведений тут Жан-Клоду сподобався», – похвалилися в «Деренівській Купелі». Чи радив Ван Дамму її води лікар Єршов – невідомо.