Західна Україна за минулий тиждень: Лісами Галичини заправлятимуть з Ужгорода, а Різдво Христове 25 грудня масово не святкуватимуть

Київ передав ліси Галичини в управління «Карпатському лісовому офісу» з центром в Ужгороді

Останні тижні в Україні активізувалася так звана «реформа лісового господарства», яка насамперед стосується Карпатського регіону, де й зосереджено основну частину лісових насаджень країни. Днями колишні лісгоспи рішенням Києва об’єднано у державне підприємство (ДП) «Ліси України». Вже в середині грудня лісгоспи мають перетворитися на філіали єдиної компанії. Згодом це ДП буде трансформоване у акціонерне товариство та отримає «незалежну наглядову раду» – тобто перетвориться на аналог НАК «Нафтогаз».

У перекладі це означає, що ліси України площею в мільйони гектарів виводять з-під контролю держави. Було вирішено створити вертикальну компанію, яка має все – від «власних» лісів до власної переробки, бо таку компанію можна дорожче продати. А для початку – можна роздати ліси в управління місцевим «баронам».

Але на практиці з реалізацію «геніальної ідеї» виникла купа ускладнень. По-перше, проблеми з електропостачанням, блокада портів та загальна рецесія призвели до того, що деревопереробні підприємства практично зупинилися. Попит на деревину впав, і ще діючі лісгоспи втратили джерела доходу. Це стратегічна проблема: майже нічого не продається не лише на зовнішній, але і на внутрішній ринок.

По-друге, реорганізація призведе до анулювання міжнародних сертифікатів FSC (Forest Stewardship Council), що засвідчують легальність походження деревини за кордоном. Щоб зробити поличку з української дошки, європейський виробник має підтвердити, що деревина була отримана законно. Саме для цього існують сертифікати FSC, їх зараз надають лісгоспи. Проте сертифікати були видані на окремі лісгоспи, а оскільки їх реорганізовано, – то треба проходити сертифікацію заново. А це довгий процес, який розтягнеться в кращому випадку на місяці.

По-третє, у підприємств лісового господарства автоматично виникнуть ще більші проблеми з грошима. Оскільки лісгоспи не зможуть продавати деревину з сертифікатами FCS – то не зможуть отримувати легальні доходи. Єдиний вихід – продавати... дрова. Правда, незважаючи на офіційну статистику про величезні запаси дров та розрекламований Офісом президента проект їхнього замовлення он-лайн – «є-дрова», реальна ситуація виглядає не так привабливо.

Зокрема, твердолистяних дров (дубових, грабових), які використовуються для твердопаливних котлів, в лісгоспах практично нема, – зате є надлишок хвойних дров, які мають велику зольність та малу тепловіддачу, і не затребувані на споживчому ринку.

Оскільки, як зазначено вище, основна частина українських лісів зосереджена на Заході країни, насамперед у Карпатах, найбільший інтерес викликало питання, хто ж ними керуватиме. Наприкінці минулого тижня з’явилася інформація про те, що буде створено «Карпатський лісовий офіс» з центром в Івано-Франківську, який об’єднає ліси власне Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей.

Відсутність у переліку четвертої «карпатської» області – Чернівецької – вочевидь пов’язана з тим, що вона перебуває під патронатом фінансово-політичної групи екс-прем’єра Арсенія Яценюка та нинішнього глави НБУ Андрія Пишного.

Але тут у лісові справи втрутився, як він сам себе називає, «префект» президента України на Закарпатті – народний депутат Микола Тищенко. Він терміново активізував роботу тимчасової слідчої комісії ВР, створеної ще у жовтні з метою покращення умов для захисту екології та підвищення ефективності використання природних ресурсів. Тищенко терміново виїхав на Закарпаття, і вже 7 грудня стало відомо, що центр «Карпатського лісового офісу» переноситься з Івано-Франківська  в Ужгород.

Офіс працюватиме в будівлі, де до цього розташовувалося Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства. Керівником призначений  колишній директор  Коростенського лісомисливського господарства, кандидат економічних наук Володимир Бадзян. Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита представив  очільника новоствореної структури, і пафосно написав на своїй сторінці у Facebook: «Керівництво держави прийняло таке рішення на підставі показників роботи Закарпаття в умовах воєнного стану, економічного зростання, ефективності функціонування органів виконавчої влади в регіоні та сприятливого суспільно-політичного й економічного клімату».

Губернатор відзначив, що «боротьба за право стати центром західного лісництва країни була надзвичайно складною, однак легко нам ніколи і нічого не давалося». Насправді ж головною причиною розміщення «Карпатського лісового офісу» на Закарпатті стало те, що цей край має кордони з чотирма державами ЄС, і в три з них ліс можна вивозити залізницею, причому зразу «вузькою», європейською колією.

На даний момент Микола Тищенко все ще перебуває на Закарпатті. За інформацією місцевих коментаторів, він з групою невідомих спортивної статури встановлює нові порядки на поки що державних підприємствах лісового господарства, і навіть пробує захоплювати приватні. Зокрема, в ніч на 9 грудня така спроба була зафіксована на деревообробному підприємстві «Грінвуд 2005» в передмісті Ужгорода.

«Календарна війна» наразі йде партизанськими методами

З наближенням Різдва Христового в Західній Україні традиційно активізується «календарна війна» – коли ж відзначати це свято: 7 січня, як батьки й діди, чи 25 грудня, «з усім цивілізованим світом». Як правило, ініціаторами дискусій виступають різноманітні активісти, серед яких трапляються і священики, але чергову серію ламання списів на цю тему запустив мер Коломиї Богдан Станіславський.

Він 6 грудня зібрав Коломийську групу «Ініціативи 1 грудня» та Клуб мерів Коломиї, до якого входять очільники міста часів незалежності, і від імені цих двох організацій опублікував звернення до «мешканців громади та священиків» із закликом святкувати Різдво Христове виключно 25 грудня.

«Спільно ми вирішили закликати коломиян відзначати одне із найбільших християнський свят разом із цивілізованим світом. Ми мусимо впевнено і наполегливо викорінювати з нашого духовного простору, наших християнських цінностей і звичаїв все те, що пов’язує нас із Росією. Ми готові до повернення Григоріанського календаря в нашу християнську традицію. Не хочемо мати нічого спільного з рашистами і їхніми симпатиками» – сказано в зверненні.

Проте тут є важливий момент. Абсолютна більшість мешканців Коломиї – вірні  Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка, на відміну від Православної церкви України (ПЦУ), дозволу парафіям на зміну дати Різдвяної літургії не давала. Судячи з усього, саме у відповідь на це звернення отець Тарас Жеплінський, керівник інформаційного відділу департаменту інформації УГКЦ, дав 9 грудня розлогий коментар рейтинговому київському інтернет-ресурсу «Українська правда».

За його словами, місцеві парафії УГКЦ без відповідного дозволу церковної влади не можуть самостійно вирішувати звершувати Різдвяні літургії 24-25 грудня. «Жодного рішення Синоду єпископів щодо впровадження в Україні календарної реформи не прийнято, а отже у день Різдва Христового за григоріанським календарем – 25 грудня – парафії УГКЦ в Україні не звершуватимуть Різдвяних богослужінь», – заявив керівник інформаційного департаменту УГКЦ.

Однак брати участь 25 грудня у різдвяних богослужіннях інших церковних конфесій, наприклад Римо-Католицької Церкви в Україні, прихожанам УГКЦ не забороняють. Що ж стосується переходу на григоріанський календар, то, за словами священика, УГКЦ має багатолітній досвід переходу на нього за межами України.

Утім, Тарас Жеплінський зазначає, що окрім позитивного досвіду переходу на григоріанський календар, є і «болючий досвід так званих календарних війн». «Інколи траплялося, що календарна реформа розділяла українські церковні громади. В Україні УГКЦ ще не жила за григоріанським календарем, хоч у першій половині ХХ століття були спроби переходу», – говорить голова департаменту УГКЦ.

Наразі питання переходу на новий календар активно вивчається. Головна проблема – зміна дати Різдва потягне за собою зміну дат інших свят. «Різдво – це цілий період літургійного року. Тому його потрібно відповідно організовувати й переживати. Не можна змінювати дату лише одного свята. Нам потрібна всеохопна, цілісна реформа, що потягне за собою зміну всіх інших дат нерухомих свят у літургійному році. Миколая буде 6 грудня, а День українського війська на Покрову – 1 жовтня»,– пояснив 3 грудня Верховний Архиєпископ УГКЦ Блаженніший Святослав.

В УГКЦ вважають, що календарну реформу потрібно робити разом з іншими церквами України. «Не можна такого типу зміни робити одноосібно, окремо від церковної спільноти. Різдво – це свято цілого народу, всієї церкви. Дуже важливо святкувати разом, радіти разом»,– зазначив Глава УГКЦ. Також у церкві впевнені, що війна не є зручним часом для календарної реформи.

При цьому УГКЦ в Польщі планує поступовий перехід на григоріанський календар. Таке рішення ще у жовтні 2022 року ухвалили у Перемисько-Варшавській митрополії УГКЦ, яка опікується всіма українськими греко-католиками в Польщі. У червні-липні наступного року правлячий єпископ кожної єпархії УГКЦ в Польщі своїм декретом надасть згоду парафії, яка про це буде просити, на святкування нерухомих свят за григоріанським календарем, від 1 вересня 2023 року.

«Рухомі» свята греко-католики в Польщі відзначатимуть і надалі за юліанським календарем. Основним святом серед них є Пасха. «Цим самим буде підкреслена духовна єдність УГКЦ в Польщі з Матірною Церквою Києва та іншими Церквами східної традиції. У 2028 році, після перевірки введеної практики, буде прийнято рішення щодо реформи літургійного календаря в житті всієї Української Греко-католицької церкви в Польщі» – сказано в рішенні.

Швидше за все, саме цей досвід поступової зміни календаря УГКЦ пізніше планує реалізувати в Україні – особливо, якщо туди повернуться мільйони українських греко-католиків, котрі зараз перебувають в Польщі.

Варто відзначити, що міський голова Коломиї – не перший мер в Західній Україні, який намагається своєю владою встановити дату святкування Різдва. Так, ще в середині листопада міський голова Рівного Олександр Третяк заявив: «25 грудня ми долучаємось до святкування Різдва Христового, як це ведеться в усьому світі. Як-то кажуть, подалі від орди, ближче до цивілізації. Адже саме 25 грудня увесь світ святкує Різдво Христове». При цьому сам Третяк до обрання мером був ректором Рівненської духовної академії протестантської конфесії – Християн віри євангельської.