Вперше в історії Львівської області її бюджет прийнято без участі Львівської облради. Але фактично всі області Західної України живуть в режимі одноосібного ручного управління з боку губернаторів.
Поширити / зберегти:Ввечері 30 листопада глава Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький буденно написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook: «Підписав розпорядження про затвердження обласного бюджету на 2023 рік. Те, що держава перебуває в умовах повномасштабної війни, докорінно змінило підходи до формування документа».
Козицький не збрехав, «зміна підходів» вийшла далеко за межі Конституції та законів України: вперше в історії Львівської області її бюджет прийнято навіть без формальної участі Львівської обласної ради. Звісно, що в комуністичні часи, а також після запровадження інституту губернаторів, голосування депутатів було формальністю. Вони лише затверджували цифри, підготовані фінансовими управліннями спочатку облвиконкому, а потім – обласної державної адміністрації.
Але процедура завжди дотримувалася: проект бюджету обговорювався на бюджетній комісії облради (її голова – єдиний з керівників депутатських комісій, який працює штатно), а потім – у сесійній залі. Депутатам давали можливість зобразити «турботу про долю виборців» та іноді навіть справді допомогти їм у ремонті дороги чи школи (ну, й себе не забути).
Правда, губернатор Львівщини написав, що «перш ніж затвердити цей бюджет, його виносили на обговорення у межах комісій Львівської обласної ради, у всіх обласних обранців була можливість внести конструктивні пропозиції». Проте мої джерела серед депутатів облради стверджують, що такого обговорення не було, та й сайт ради нічого про це не повідомляє.
Більше того, сесія Львівської обласної ради, що відбулася напередодні рішення губернатора про затвердження бюджету, 29 листопада, лише заслухала інформацію (не звіт) директора департаменту фінансів Львівської ОВА Олега Демківа про виконання обласного бюджету за 9 місяців поточного року. Слухаючи чиновника, депутати робили вигляд, що вони нічого не знають про те, як буде вирішене питання бюджету-2023.
При цьому, за непублічною інформацією, голова облради Ірина Гримак повідомила лідерів усіх фракцій про свої «домовленості» з губернатором: той затвердить бюджет одноосібним рішенням, а політико-економічні угрупування, що стоять за політичними силами Львівщини, зможуть дещо заробити на його виконанні. Але в разі спроби винести це питання у сесійну залу ніхто з депутатів взагалі нічого не отримає, і навіть фінансування апарату облради можуть урізати. Тобто фактично йшлося не про домовленості, а про ультиматум, який депутати мовчазно прийняли.
Ситуацію – як не дивно, цілком адекватно, – оцінив новий голова політради Української Галицької партії (УГП) та «професійний волонтер» Ростислав Коваль. «Виконавчі органи влади смикають за короткий повідок формально децентралізовані громади. Рекордсменом в закручуванні децентралізаційних гайок стала Львівщина, де голова ОВА одноосібно затвердив бюджет області на 2023 рік. Останній рік від Львівської обласної ради і без того повіювало політичною імпотенцією. Тепер, після розпорядження Козицького, можна констатувати її смерть» – написав він у Facebook.
Коваль відзначив, що навіть у деяких прифронтових областях бюджети на 2023 рік затверджувались найвищими представницькими органами – обласними радами. «Львівщину штучно перетворюють на область з одноосібним ручним управлінням. Вітаю "демократичну" Львівщину в нових політичних реаліях!» – саркастично відзначив Коваль.
І все б нічого – але у Львівській обласній раді є цілих шість депутатів від Української Галицької партії. Звісно, ще в січні 2022 року УГП розпочала процес їхнього відкликання за «порушення принципів партійної програми». Але ж саме Ростислав Коваль, який до обрання на посаду лідера партії у 2021-му шість років був головним політтехнологом та керівником виборчого штабу УГП, затверджував кандидатури цієї «чудової шістки». Проте жодних спроб взяти відповідальність за діяльність своїх висуванців Коваль не зробив.
До речі, сам бюджет Львівської області на 2023 рік «професійний волонтер» не критикував – судячи з усього, просто не маючи відповідних компетенцій. Хоча там багато цікавих цифр, зверну увагу лише на найбільш кричущі.
Отже, Максим Козицький похвалився, що у 2023 році його команда очікує зростання у надходженнях податків і платежів до обласного бюджету на 4%, тобто на 180 мільйонів гривень у порівнянні з очікуваним виконанням 2022 року. Але, за словами губернатора, «повномасштабна війна внесла ще одну суттєву зміну – вперше в обласному бюджеті передбачили вилучення коштів до державного бюджету – реверсну дотацію у сумі 252 мільйони гривень». Варто відзначити, що «реверсна дотація» – це приблизно те ж саме, що «від’ємний ріст». При цьому 252 мільйони з бюджету Львівської області вилучать точно, а от чи буде очікуваний ріст надходжень взагалі – сказати важко.
Можливо, щоб не переобтяжувати себе такими складними матеріями, депутати Львівської облради 29 листопада працювали в режимі «клінічної смерті» цього органу місцевого самоврядування: задовольнили заяву про складення повноважень одного зі своїх колег, який втік з України ще навесні, присвоїли кільком дубам статус пам’ятки природи (не жарт), а також прийняли рішення про необхідність заборони діяльності Української православної церкви Московського патріархату на території Львівської області.
При цьому сфера діяльності релігійних об’єднань, на відміну від ухвалення обласного бюджету, перебуває поза межами повноважень облради. Але якщо на ці повноваження не зважає губернатор, то чому б це мали робити депутати?
Чи ухвалюватиме обласний бюджет Чернівецька облрада – сказати важко, адже останній раз вона збиралася на сесію наприкінці вересня, і жодної інформації про засідання бюджетної комісії теж немає. Голова облради Олексій Бойко, котрий влітку заявив про спробу «узурпації влади» на Буковині з боку колишнього керівника ОВА Сергія Осачука шляхом маніпуляції на свою користь положенням воєнного стану в країні, про нинішнього губернатора Руслана Запаранюка нічого поганого не говорить. Однак найвищий представницький орган Чернівецької області перетворився на ще гіршу декорацію, ніж його побратим у Львові, який хоч засідає час від часу.
Чиновники Чернівецької ОВА в цей самий час продовжують видавати контраверсій ні рішення. Так, вони заборонили використання усіх видів зовнішнього освітлення під час комендантської години, за винятком вулично-дорожньої мережі та об’єктів критичної інфраструктури. Рішення про це ухвалили на засіданні Ради оборони області, повідомила 2 грудня Чернівецька ОВА. Обмеження на території області діятимуть з 10 грудня по 25 січня 2023 року.
Насправді головне у рішенні – заборона використовувати новорічну ілюмінацію на будинках, в парках, скверах, деревах, кущах, інших спорудах, незалежно від організаційно-правової форми. Єдиний виняток – ілюмінація, яка працює від джерел альтернативного електропостачання, повідомляють чиновники.
Чи будуть інспектори порівнювати потужність генератора і працюючої ілюмінації, частина якої може бути підключена до звичайної електромережі, невідомо – але потенційно така можливість є. як і оштрафувати власників бізнесу чи взагалі його закрити.
Чиновники ОВА також нагадали, що в краї вже діє заборона на освітлення зовнішньої реклами, розміщеної на фасадах будинків та споруд, спеціальних конструкціях, після завершення робочого часу суб’єктів господарювання – незалежно від організаційно-правової форми. Тобто, хоча комендантська година в області нині починається опівночі і завершується о п’ятій ранку, обмеження для власників і розпорядників об’єктів реально жорсткіші.
При цьому ще 8 листопада оргкомітет з підготовки новорічно-різдвяних свят у Чернівцях вирішив, що головної ялинки на Соборній площі міста з нагоди святкування нового 2023 року та Різдва Христового, взагалі не буде. Правда, міські чиновники пообіцяли все ж встановити у центральному міському парку семиметрову ялинку «для дитячих свят». Сподіваюся, що дорослих до неї теж пускатимуть.
Насправді ж ідеться про примусову зміну культурних практик чернівчан, адже на Театральній площі міста встановлять, як повідомили 2 грудня у міськраді, «українську різдвяну прикрасу» – солом’яний «дідух». Чи буде на ньому ілюмінація – невідомо, а самого «дідуха» висотою приблизно 2,5 метра планують привезти з сусідньої Івано-Франківщини. Це зайвий раз підтверджує, що для Буковини ця галицька традиція, м’яко кажучи, чужорідна.
При цьому в самому Івано-Франківську новорічної ялинки теж не буде – замість неї та звичної ковзанки в центрі міста розмістять інсталяцію «Ялинка перемоги», де буде понад тисячу дитячих малюнків. Так само не буде ялинки і в Тернополі, де на Театральній площі працюватиме Резиденція Святого Миколая, а також буде влаштована Різдвяна «шопка» (вертеп).
Мер Львова Андрій Садовий кілька тижнів тому сказав, що влада ще навіть не починала думати щодо ялинки – «не на часі». Тож можна припустити, що Львів буде без ялинки. При цьому точно не буде її у Рівному, а остаточних рішень щодо головних ялинок у Луцьку, Ужгороді та Хмельницькому наразі не прийнято.