Західна Україна за минулий тиждень: Скандал навколо поїздок львівських депутатів до Європи та надії на відновлення роботи аеропортів у Львові та Ужгороді
Львівські депутати у мобілізаційному віці спокійно подорожують до Європи і не втрачають надії на те, що скоро зможуть робити це у звичний спосіб – за допомогою авіаційного транспорту.
Львівські депутати-чоловіки спокійно виїздять до Європи
У Львові набирає обертів скандал навколо того, що низка депутатів Львівської обласної ради відвідали «Економічний форум» у польському місті Карпач. Аби забезпечити їм можливість виїхати за кордон, чоловіків-депутатів за поданням голови облради Ірини Гримак (партія Петра Порошенка «Європейська солідарність») було внесено до системи «Шлях» як… волонтерів.
Місцевим журналістам стало відомо про це із листа Львівської обласної ради про сприяння у перетині державного кордону та пропозиції щодо виїзду за межі України військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану.
ХХІ «Економічний форум» проходив 6-8 вересня. Цьогоріч він відбувався під гаслом «Європа у світлі нових викликів». Україну на ньому представляли близько 200 учасників, серед яких – урядовці, політики, експерти та журналісти. Вони разом з представниками інших країн брали участь в обговоренні безпекової ситуації з огляду на активну фазу війни України і Росії. Дискусії стосувалися також євроінтеграційних прагнень Києва, партнерства Польщі й України, фінансування відновлення української економіки тощо.
Захід відвідали депутати Львівської облради на чолі з Іриною Гримак. Вона прибула туди з чотирма депутатами-чоловіками: Володимиром Квуртом, Святославом Шереметою, Олегом Дудою (всі троє – від партії «Європейська солідарність») та Ростиславом Добошем (член партії «Голос»). Для безперешкодного виїзду за кордон всіх чотирьох внесли до системи «Шлях» за поданням голови облради як волонтерів.
Ірина Гримак (в рожевій маринарці) та депутати в ПольщіТак, Дуду та Шеремету внесли до системи 31 серпня 2022 року на підставі листа від 17 серпня, у якому Гримак просила внести до цієї системи також Володимира Квурта, Костянтина Квурта, Петра Адамика та Володимира Терлича. Усі вони, згідно з поданням, планували поїздки до країн ЄС «з метою перевезення гуманітарних вантажів до України».
Натомість у коментарі журналістам видання LVIV.MEDIA депутати Львівської обласної ради повідомили, що після відвідування форуму жодної гуманітарної допомоги до України вони не привезли. Святослав Шеремета, почувши запитання, відмовився коментувати свою поїздку, посилаючись на свою зайнятість. «Я не хочу коментувати зараз. Я їду. У мене з машиною питання. Я зараз не маю як коментувати», – зазначив він, і більше не відповідав на дзвінки.
Депутат Добош зазначив, що під час закордонної поїздки не мав на меті привезти гуманітарну допомогу. «Саме з цієї поїздки я не привіз, тому що я був на «Економічному форумі» – сказав депутат. Водночас він запевнив, що протягом терміну дії дозволу на виїзд за кордон двічі привозив гуманітарну допомогу та планує привезти ще.
Володимир Квурт розповів, що вже виїжджав супроводжувати вантажі, які їхали до України. «Перетнув кордон з метою відвідати «Економічний форум», взяти участь у роботі панелей» – пояснив політик. При цьому він стверджує, що перед початком форуму «зустрічався з колегами, які, відповідно, поставляють необхідні вантажі в Україну». Однак про які саме вантажі йдеться, депутат не уточнив.
Лише Олег Дуда підтвердив, що не просто був на «Економічному форумі», але й відвідав онколікарню у Вроцлаві, де отримав гуманітарну допомогу. «Був на форумі, там було три сесії і три дні була представлена медицина. Я побачив керівників, відвідав онколікарню у Вроцлаві. Надали мені багато гуманітарної допомоги для проведення лапароскопічних операцій, відвідав українсько-канадську місію, яка була вісім разів в Україні, а зараз проходить на території Польщі, для цього винайняли лікарню» – розповів Олег Дуда.
За словами депутата, до України він повернувся на кілька днів пізніше, ніж його колеги, із собою привіз гуманітарну допомогу. «Передали нам також степлери для мікрохірургії судин, це, власне, важливо щоб не проводити ампутації. Я тільки повернувся в ніч на 16 вересня. От зараз то все попередаю і в наші онко- і в кардіо-відділення» – додав він. Редакція LVIV.MEDIA попросила в Олега Дуди підтверджувальні документи на завезену гуманітарну допомогу, однак депутат відповів, що таких документів немає.
Окрім того, у поданнях Ірини Гримак на внесення до системи «Шлях» був депутат Львівської міської ради від «Європейської солідарності» Петро Адамик. Згідно з документом, депутат повинен був відвідати Німеччину та Францію, щоб привезти гуманітарні вантажі. У коментарі журналістам Петро Адамик запевнив, що дійсно займається волонтерською допомогою та привіз до України 11 автобусів у співпраці з Асоціацією міст Польщі.
«Від 24 лютого раз в місяць я купляю автомобіль за свої кошти. Перший раз про це говорю, не пишу ніде, але знову ж таки, маю навіть нагороду, найвищу, яку може дати міністр оборони цивільному» – розповів політик. За словами Адамика, Францію і Німеччину він відвідав на День Незалежності України. «Якщо вас буде цікавити, чи я був на морі, то я був на морі 10 хвилин» – зазначив він. При цьому Адамик запевнив, що всі закордонні поїздки відбуваються «задля перемовин щодо передачі волонтерської допомоги для України».
Журналісти також звернулися за коментарем до голови Львівської обласної ради Ірини Гримак, за поданням якої депутати і виїжджали з України під час воєнного стану та відвідували економічний форум.
«Питання в тому, що волонтерська поїздка за гуманітарною допомогою не означає, що людина в’їжджає вже з фізичним вантажем. Тому що вантаж, на скільки мені відомо, має приїхати за два тижні, якщо ми говоримо про Олега Дуду. Щодо інших, також можу деталізувати. Це ж не означає, що він поїхав кудись на склад, взяв якийсь вантаж і його привіз. Він відповідні зустрічі провів, домовленості певні досягнуті, і вантаж приїде своїм ходом у певний час, коли це буде можливим» – відповіла голова облради. Однак про яку гуманітарну допомогу домовились Володимир Квурт, Святослав Шеремета та Ростислав Добош, Гримак розповісти не захотіла, посилаючись на те, що у неї «немає часу спілкуватися незрозуміло про що».
Місцеві коментатори відзначають, що тему виїзду за кордон депутатів-чоловіків мобілізаційного віку підняло видання, яке належить родині Козицьких, а губернатор Львівщини Максим Козицький перебуває у непростих стосунках з облрадою. При цьому в переліку депутатів нема жодного представника від президентської партії «Слуга народу». Швидше за все, інформація про їхні закордонні вояжі з’явиться у виданнях, які належать соратникам Петра Порошенка, прогнозують у Львові.
У Львові та Ужгороді сподіваються на відновлення роботи аеропортів
Не виключено, що в недалекому майбутньому львівські депутати зможуть подорожувати до Європи звичним транспортом – авіаційним. Принаймні, таку надію їм дало те, що 13 вересня з міжнародного летовища «Львів» вилетів літак угорської авіакомпанії Wizz Air, який перебував у Львові з 24 лютого.
Точний час вильоту невідомий, оскільки літак увімкнув свій транспондер лише після проходження кордону з Польщею, ймовірно, з міркувань безпеки. Однак, за даними сервісу Flightradar24, Airbus A320 HA-LWS злетів приблизно об 11 ранку за східним часом, і менше ніж за годину приземлився в аеропорту польського міста Катовіце.
При цьому днем раніше на 17-й щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) міністр інфраструктури Олександр Кубраков заявив, що Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького може першим в Україні відновити польоти за наявності гарантій безпеки. За словами Кубракова, що основна перешкода для відновлення польотів цивільних суден – безпека, а не технічні питання, адже розконсервація аеропорту займе не більше двох тижнів. «Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що, як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми розпочнемо, я сподіваюся», – сказав міністр.
Сподіваються на відновлення роботи свого аеропорту і в Ужгороді. 14 вересня на зустрічі з головою Закарпатської обласної ради Володимиром Чубірком представники австрійських фірм PKF та Mukulan & Compagnons заявили, що аеропорт в Ужгороді може стати «хребтом» розвитку області. Першим кроком для цього має стати написання відповідної концепції, яка б передбачала ланцюговий, поступовий і взаємопов’язаний розвиток навколишніх територій.
У свою чергу, Володимир Чубірко наголосив, що наразі небо над Україною закрите, тому аеропорт, хоч і має дозвіл, але не функціонує. Він також зауважив, що ужгородське летовище, яке є комунальним підприємством облради, фактично починається в Україні і завершується у Словаччині. Наразі є чимало ідей для його запуску, у тому числі і з добудовою на словацькому боці, укладанням угоди про його оренду чи передачу у концесію.
Голова Закарпатської облради також зауважив, що реалізації масштабних проектів навколо аеропорту може завадити той факт, що земля і будівлі довкола летовища – приватизовані, тому з будівництвом можуть виникнути проблеми. Крім того, найбільша кількість податків, які платитимуть фірми, розміщені навколо аеропорту, йтиме у державний бюджет, 25% – у міський бюджет Ужгорода, і лише 15% – у обласний. «Тому, на мою думку, у такій же пропорції фінансово мали б підтримувати аеропорт держава і місто. Поки ж ця структура повністю перебуває на утриманні області» – сказав Володимир Чубірко. Чиновник також відзначив, що ідею розвитку КП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» та територій навколо нього практично можна буде розробляти лише після дозволу військового керівництва України на його повноцінний запуск.
Але, хоча українські авіакомпанії SkyUp Airlines та Bees Airline висловили готовність відновити польоти зі Львова за наявності гарантій безпеки, навряд чи це буде можливо найближчим часом. На думку спеціаліста з авіаційного права Андрія Гука, коментар якого навела українська редакція журналу Forbes, гарантією може бути залучення сил протиповітряної оборони Польщі до прикриття повітряного простору навкруги аеропорту Львова, що наразі неможливо.
Крім того, навіть у цьому випадку страхові компанії не погодяться страхувати військові ризики для літаків, які будуть виконувати рейси до України, і проблему потрібно буде вирішувати урядовими фінансовими гарантіями страховим компаніям на випадок можливих інцидентів із літаками. Тобто фактично отримати на це дозвіл від західних донорів, за кошти яких існує Україна протягом останніх місяців.