2 вересня на Закарпатті оголосили Днем жалоби за загиблими військовими 128-ї бригади
Рішення про День жалоби ухвалили через загибель закарпатських військових під час наступальної бойової операції на позиції русскіх. По суті, це є офіційним визнанням того, що Закарпатців гине чи не найбільше в битві за «юґовосток»...
– Під час наступальної бойової операції на позиції окупантів загинули наші побратими, воїни 128-ї ОГШБр, які ціною власного життя забезпечили вихід підрозділів на визначені рубежі, – йдеться в повідомленні від київського ґауляйтера Закарпаття – Віктора Микити.
Очевидно, що кількість загиблих набула вже ТАКОГО розмаху в Пудкарпатю, що доводиться не просто похорони проводити, а оголошувати загальнообласний День жалоби.
Тож завтра, 2 вересня, по краю будуть приспущені українські прапори.
О 9:00 – хвилина мовчання на вшануння пам’яті загиблих вояків, а в храмах різних конфесій области відбудуться богослужіння.
Видається, що відомості про те, же кожен 5‑ий загиблий – Закарпатець – вже застарілі.
Певно, тепер це кожен 4‑ий, якщо не щотретій....
Цікаво, чи є десь подай приблизна статистика, яку частку загиблих за пів року війни становлять ті ж самі, донбасскі.
Питання не про цивільних – тут все зрозуміло.
Мова саме про вояків – вихідців з тих країв, які, здавалося б, мали в першу чергу кинутися боронити свої в прямому сенсі домівки.
А не розносити свій «малєнкій русскі мір» по Польщах‑Німеччинах в містах яких зараз аж кишить чоловіками від 18 до 60 і з південно‑східним русскім ґовором.
– Соўпаденіє? – як казав один дотепник з Закарпаття...