29 серпня 2022

Станом на кінець серпня у Польщі офіційно знайшли роботу 430 тисяч громадян України. 1,3 мільйона українців мають номер PESEL, який дозволяє їм користуватися соціальним забезпеченням на рівні з поляками. Українські біженці, які шукають роботу у Польщі, відрізняються від заробітчан – вони ставлять працедавцям умови.

Поширити / зберегти:

Кількість українців, які знайшли роботу у Польщі, зростає.

Про це повідомив замісник міністра праці та соціальної політики Польщі – Станіслав Швед, пише Ukrayina.pl.

Станом на кінець літа у Польщі знайшли роботу 430 тисяч українців.

Такі дані дає ZUS (польський «соцзабез» – прим. ЗУНР), якому роботодавці протягом 14 днів після доручення роботи повинні повідомити про влаштування на роботу громадянина України.

– Підприємці вже переконалися, що працівник з України сьогодні відрізняється від довоєнного. Він часто не знає мови, тому що не збирався залишати країну, не хоче працювати більше, бо має дітей і хоче повернутися додому якнайшвидше. Польські працедавці намагаються адаптувати "чоловічу" роботу для жінок, наприклад, зростає кількість українок з водійським посвідченням, — каже Анна Рогінська з агенції VIPoL.

Аналітичний центр міжнародного агентства зайнятості Gremi Personal, що спеціалізується на працевлаштуванні іноземців, порівняв середні зарплати в Україні та Польщі.

З'ясувалося, що у Польщі зарплати прибиральників втричі вищі, ніж в Україні, а трактористи отримують майже стільки ж.

Заробітні плати українців знецінилися через ослаблену війною гривню.

– Зарплата прибиральників у Польщі втричі вища, ніж у представників професії в Україні, трактористи отримують майже стільки ж, а IT-системний адміністратор може розраховувати на майже 5 тисяч злотих на місяць, що в понад 2,5 рази більше, ніж в Україні, — повідомляє wnp.pl з посиланням на Gremi Personal.

Бухгалтер в Україні може розраховувати на заробіток близько 1700 злотих, а в Польщі – 3800 злотих; юрист може заробити 1800 злотих, а в Польщі – 4350 злотих, працівник автосервісу – 2400 злотих в Україні та 3100 злотих у Польщі, перукар – відповідно 2000 злотих і 3000 злотих.

Як пояснила Анна Джоболда з Gremi Personal, різниця між заробітками в обох країнах зараз особливо помітна через те, що українські зарплати знизилися через ослаблення гривні щодо долара та євро, а також польського злотого через війну.

Вона також звернула увагу на дефіцит чоловіків-працівників з України на польському ринку через заборону їх виїзду за кордон.

Це може означати, що зарплати на польському ринку праці восени зростуть, додала експертка.

Зрозуміло, що порівнюючи розмір платні – водночас потрібно порівнювати і розмір видатків та споживчі ціни.

На цьому тлі все виглядає не так однозначно.

Якщо окремі позиції харчовини й направду можуть бути в Польщі не дорожчі за Українські – то щодо цін на винайм, а тим паче купівлю житла – явно не до порівняння з Українськими.

Зрозуміло, що не першому етапі програми поглинання Польщею мільйонів українських біженців їм було надати тимчасові притулки та розселення «по людях».

Через 3‑4 місяці багато хто почав винаймати власне житло, наприклад, у складок з кимсь на пару, або ж переселився в відносно дешеві гуртожитки.

Так само в Польщі почали роздавати подекуди житло задурно – але навряд чи це пошириться на якусь значну кількість втікачів з України.

Тож узагальнено стан справ виглядає десь так: багато хто з біженців, особливо з некваліфікованих верств населення зі сходу – на початках направду купився на різні суми допомоги отримані в Польщі.

Так само рівень мінімальної зарплати в Польщі в розмірі 3010 злотих виглядає для мешканців невеличких міст та сіл привабливо – бо ж кожен ща інерцією всі суми в злотих переводить подумки на гривню.

Ось і виходить, що польська «мінімалка» – це приблизно 24.000 гривень, а допомога на виховання неповнолітньої дитини від держави – так звана «проґрама 500+» становить близько 4.000 гривень на одну дитину.

Можна сказати, же для пересічного мешканця десь з Заліщиків це виглядає як скажені гроші – що вже казати про, скажімо, жителя з якогось пролетарського «пасьолка» на Донбасі?

Прозріння настає згодом, коли з'ясовується, що буденний чек закупів на родину мама + двоє дітей – в середньому виносить 200‑300 злотих за раз (1600‑2400 грв); плата за такий собі інтернет – місячно буде 60 зл. (близько 500 грв), а що вже казати про ціни на винайм помешкання?

Зрозуміло, що залежно від міста та воєвудства – ціни всюди доволі сильно коливаються.

Але від того, що маленька двокімнатна квартирка у Варшаві коштує десь 2000‑2500 злотих, а на периферії, десь на «кольорових селах» – «лише» 1500 злотих на місяць (близько 12.000 грв) – від цього  особливо легше гаманцю біженця точно не стає.

І це ще – без вартості комунальних послуг!

Тож зрозуміло, що багато для кого з втікачів з України – особливо для тих, хто зберіг українське робоче місце онлайн і отримує платню в гривнях – «вау фактор» вже потроху вивітрюється і настає протверезіння від такої «чарівної», на перший погляд, польської «привабинки».

Разом з тим, польська гостинність добігає до кінця: все частіше там нагадують, що час вже біженцям думати про сплату податків...

А ось тут в Польщі – направду все не так, як в Україні: ухилитися від цього обов'язку або якось суттєво зменшити суму оподаткування не вдасться: так можна буде скоро притули для переселенців змінити на «казьонний дом».

Поширити / зберегти:

Щоб першим дізнаватися новини із Західної України, Польщі та світу, приєднуйтесь до Телеграм-каналу ЗУНР