В Західній Україні вперше за 30 літ ситуація з безробіттям в рази ліпша за Південь та Схід

Західна Україна, яка через послідовну та постійну упосліджену політику з боку київської влади завше перебувала на марґінесах інвестицій та уваги до розвитку краю – нарешті опинились в «дамках».

Тут варто нагадати, що саме Західна Україна давала найвищий відсоток заробітчан за границю, і доходило навіть до того, що, наприклад, в Тернопільській області близько 25% працездатного населення повиїздило по заробітках до Европи, менше – до Канади та США.

З іншого боку на тій самій Волині просто буйним бур'яном квітло варварське копання бурштину, основним підґрунтям якого стала не лише корупція та кришування з боку київських силовиків, але рівнож як один зі способів заробітку місцевого населення.

В Карпатах же аналогом була не менше варварська вирубка лісу: знову ж таки, завдяки кришуванню цього «промислу» високопосадовцями з Києва, які були зацікавленні в експорті лісу‑кругляка до Европи – за тверду валюту, звісно.

Натомість вся увага, ласка та леліяння київської влади традиційно було повернути тільки на чорно‑індустріальний Схід, а також на житницю Півдня, де меґа‑гектари прибрали до рук цілі аґро‑олігархічні групи.

Але тут напав Путін – і раптом всі згадали, що виявляється в країні є ще якийсь Захід, який має неоціненний потенціал!

І почали всі туди тікати від війни, смерті та руйнації.

В світлі останнього, зрозуміло, купа дрібних, середніх та навіть доволі крупних підприємств почали своє переміщення в Західну Украну.

Зрозуміло, що якби олігарх Ахєтоф а іже з ним інші східняки‑скоробагатьки не були б душею так зав'язаний на русскі мір, то вони би і Азов, і завод «Іллічя» ще 8‑5 років тому почали б переносити поближче до Західної границі.

Ну але можна вивести людину з русскоґо міра – але ніколи і за жадних умов не годен вивести русскі мір з голови людей!

Тим паче з олігархічних голів.

Зрештою, згаданим олігархам не особливо і шкода тотих зруйнованих фабрик на донбасі, позаяк що‑що, а капітал вони встигли вивезти завчасно.

І тому за ті гроші з нуля можуть собі дозволити побудувати повністю модерновий замінник «Азовсталі» десь в Польщі, коли не в Італії взагалі.

Неолігархічний бизнес не має таких преференцій і можливостей – тому змушений їхати наразі не до Польщі, а від Збруча і далі на Захід.

Можна сказати: нарешті! Де ви були – коли вас не було і всі розглядали Західну Україну, як «захудале» задуп'я?

Тож зараз Галичена, Волинь, Буковина та Пудкарпатє – мають карт‑бланш.

Звісно, вони ним точно не скористуються в якихось засадничих, культурно‑мовно‑історичних амбіціях.

Вони навіть не скористуються нинішньою можливістю аби, так би мовити, нарешті встановити в цій країні «Західно‑Українську» владу – в сенсі, аби спрямувати Київ на Західно‑Українську центричність.

Але якісь короткострокові вигоди, суто господарчі – цей край отримає.

Це вже далося чути по такому промовистому показникови, як рівень безробіття.

Перефразовуючи Класика української літератури – ну, хоч пів дулі...

Отже, в Західній Україні стан справ з безробіттям відносно спокійний.

– Тернопільська область – в середньому по області, на одне вільне робоче місце претендувало 15 безробітних. Хоча вакансії на некваліфіковану роботу зберігаються.

– Рівненська область – на одне вільне робоче місце претендувало 10 безробітних

– Львівська область – на одне вільне робоче місце претендувало 3 безробітних

– Закарпатська область – на одне вільне робоче місце претендувало 7 безробітних.

Водночас Схід, зрозуміло, робочих місць втратив добряче:

– В Херсонській області – на одне вільне робоче місце претендувало 152 безробітних. Кількість безробітних у період з січня по липень становить 15,4 тисячі осіб.

– В Миколаївській області – на одне вільне робоче місце претендувало 39 безробітних. Кількість безробітних – 29 тисяч 597 осіб.

– В Донецькій області – в середньому по області, на одне вільне робоче місце претендувало 36 безробітних. Кількість безробітних сягнула 21,1 тисячі осіб.

Тож загалом, близько третини жителів України зараз не мають роботи, а серед біженців ця частка майже вдвічі більша, тобто 60%, підраховує 24 Економіка.

Через це на ринку зараз домінують роботодавці — бажаючих працювати більше, ніж вакансій.

Це стосується навіть ринку, який не залежить від фізичних активів та в якому найбільший відсоток компаній, що здійснили переміщення на Захід – ІТ.