Як пережити зиму: поради експерта з Івано‑Франківська (ВІДЕО)

Загалом ризики від’єднання споживачів від енергопостачання – дуже реальні.

Як ми бачимо, всі кризи останнім часом ідуть в такому асинхронному режимі, тобто вони не йдуть фронтом – вони і в часі розтягнуті, і географічно розкидані. Відповідно, зараз спрогнозувати докладно – складно.

– Я думаю, якщо ми говоримо про західний регіон, він — у відносній безпеці. Поки військові дії не зачепили транзит газу, я маю на увазі магістральний транспорт — великі трубопроводи, думаю, з газом великих, серйозних потрясінь не мало б бути. Якщо ж Росія обнулить експорт газу до ЄС, очевидно, нам доведеться, як ми це робили в минулому сезоні (ви пам’ятаєте з Молдовою), ділитися з країнами-сусідами. До речі, країна, яка в найбільшому ризику від обриву постачань, буде якраз Угорщина, яка стала таким каменем спотикання в ухваленні багатьох санкцій. Вони — в найгіршій ситуації, – розповідає Максим Карпаш Суспільному Івано‑Франківська.

Споживання газу в Україні впало і, ймовірно, ще впаде. Наприклад в 2005, 2007, 2008 роках Україна споживала понад 80 млрд м³ газу.

Зараз, за даними 2021 року, мова йшла про 29 млрд м³ газу.

Тобто майже у 2,5 рази ми скоротили споживання, хоча суттєвих програм економії, енергоефективності не було.

За рахунок чого тоді відбулося скорочення споживання газу? – За рахунок індустрії.

Індустрія зробила правильно, вона електрифікувалася. І це — той тренд, який зараз проголошує ЕС, проголошує Міжнародне енерґетичне аґентство, — перехід на електрифікацію, відмова від викопних видів палива і намагання отримувати електрику. Відразу і напряму її використовувати для потреб. Це — номер один. Ну і без сумніву, все-таки треба розуміти, що тарифи на енерґоносії росли й компанії, підприємства і якась частина громадян почали споживати менше, почали економити, встановлювати вікна, утеплюватися.

Тобто стартувала програма енерґозбереження, але вона йшла не як комплексна національна чи реґіональна програма, а вона відбулася винятково через економічні стимули. Через те, що тобі надзвичайно дорого платити, і кожен шукає шляхи, як піти від цього енерґоносія, як його замінити чимось, що дешевше, надійніше.

Нам власного українського добутку газу всіх приватних і державних компаній вистачає для покриття потреб ЖКГ і індивідуальних домогосподарств.

Перекриває навіть якийсь надлишок для промисловості.

Момент такий, що видобуток іде приблизно однаково по місяцях, а переважно 80% газу споживається в ті 4-5 місяців опалювального сезону.

Тут, звичайно, відіграють роль підземні сховища газу, які в Україні є одні з найбільших на континенті. Тут ми виграємо.

Другий момент, оскільки вся газова інфраструктура вже давно не піддавалася модернізації, швидко і багато підняти з підземних сховищ буде складно.

Це технічно складно. Бо воно працює так: що більше ти відбираєш, то важче тобі забрати решту.

Умовно кажучи, якщо ти береш 10%, то на наступні 10 треба буде більше енергії витратити.

Відповідно, падає коефіцієнт корисної дії всієї цієї системи, бо вона споживає газ. Ти далі йдеш і це кільце стискається.

Ми не знаємо, яким буде сезон. Якщо буде сувора зима, скажімо, тиждень, десять днів — нижче 10°C середньодобова температура, це буде проблемою.

Якщо будуть добові коливання, як, наприклад, останні два осінньо-зимові сезони, не думаю, що це буде суттєвий виклик для нашої системи за умови, що все-таки Росія хоч якось відновить експорт в ЄС.

Або Евросоюз ще до початку опалювального сезону знайде альтернативне джерело постачання газу, над чим активно вони й працюють.

Чи є ймовірність перебоїв з подачею електроенергії через перехід на електропостачання індустрії та промисловості?

Українська енерґосистема зараз навпаки недовантажена. Навіть уже в урядових колах, фахових, на рівні Укренерґо, Укргідроенерґо, піднімається таке словосполучення "керування попитом", тобто через воєнні дії споживання загалом в Україні впало на 30%, як який реґіон, звичайно.

Там, де бойові дії, суттєво впало.  В Західній Україні трішечки навіть зросло.

Зрозуміло, переїхали люди, переміщені підприємства. Тобто тут активніше все це використовується.

– Загалом падіння є, і я впевнений, що система витримає зиму. Ці перетоки — вони будуть в системі. Можливо, вони виникатимуть десь в пікові години – між 17:00 та 22:00, і зранку можуть бути віялові відключення. Вони не будуть тривалі, може, на годину, на півтори. Коли система розуміє, що в неї десь занадто великий відбір і занадто мале постачання, вона вимикається. Автоматика спрацьовує, тому й називається «віялове», – прогнозує івано-франківський експерт.

У воєнний період на державному рівні говорити про програми енерґозбереження досить важко. Що можна порадити прикарпатцям, яку альтернативу шукати газу, щоб все ж таки зима була теплою, навіть якщо температурні позначки будуть від’ємними?

Починати треба вже. Зверніть увагу на всі ваші лічильники. Де ще їх немає — поставте.

З простих речей, якщо можна регулювати температуру на котлі, на опалювальному приладі, регулюйте в бік зниження.

Одягайтеся тепліше. Перевірте, чи в рідних є флісовий теплий одяг. Він — зручний, легкий і, в принципі, недорогий. Про це треба думати.

Згадайте закордонні фільми, люди вдома вбрані. Вбрані тільки через те, що вдома холодно.

Середня температура, наприклад, по тій же Британії, де насправді зими тепліші, ніж у нас, – 16-17°C.

В Британії дотепер рідко де можна знайти водозмішувач.

Змішувачі продають переважно для готелів, а вдома у них – окремо кран на гарячу воду, окремо кран на холодну. Ти заткав раковину, напустив і помився чи помив посуд. Це економить.

Це — прості звички, але позатим до цього треба звикнути. На це треба звернути увагу.

– Де можна, за батареї поставити тепловідбивні екрани. Вони відносно дешеві. Це, по суті, фольга на покритті. Заберіть від батарей фіранки і штори. Це дозволяє нормальній конвекції теплого повітря біля батарей, і, відповідно, не так холодно від вікна. На рівні місцевих органів влади стовідсотково треба вже сьогодні починати підготовку до місць масового обігріву, – дає настанови доктор технічних наук.

Такими точками масового обігріву можна слугувати ті ж самі укриття і бомбосховища.

Звісно, там треба попрацювати — утеплити. Накрити підлогу пінопластом, ковроліном, лінолеумом — неважливо. Просто, щоб не тягнуло вологою і холодом від підлоги.

Як правило, ці приміщення розташовані у напівпідвальному, підвальному приміщеннях. Туди треба передбачити додаткове опалення. Бажано на дровах. На випадок, якщо електрика і газ пропаде.

Ті ж "буржуйки" можна вже відновлювати, запас палива для них. Треба вже готуватися до цього. Також потрібно закупити ковдри, теплі шкарпетки, рукавиці, ну і прилади для підігріву води.

Повну розмову з доктором технічних наук, професором Івано-Франківського університету нафти і газу Максимом Карпашом – дивіть на відеовивідці: