Селищам Славське та Рудне планують повернути рідні назви – східняки обурюються

За словами директора Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Ігоря Соляра, підтримуючи перейменування на Славсько, громада селища відмовляється від штучно нав’язаної форми Славське, прикріпленої за радянської влади, і повертає автентичну історично поширену в Галичині.

– Щодо назви Рудно, то саме в такому графічному оформленні її фіксують Йосифінська (1785 – 1788 рр.) і Францисканська (1819 – 1820 рр.) метрики. Вважаючи відновлення історичної назви Рудно справедливим рішенням, спростовуємо арґументи про те, що начебто форми з кінцевим -о зросійщені чи рідковживані в українській мові, – цитує пана Соляра Tvoe Misto.

Відповідно до законодавства тепер рішення про перейменування на сесії має підтримати Львівська обласна рада та Верховна Рада України.

Нагадаємо, що ще в 2020 році селищна рада проголосувала за ініціативу перейменування селища Славське на Славсько.

А напередодні у червні 2022 року керівниця відділу Офісу громади у смт Рудне Наталя Устименко у коментарі Tvoemisto.tv повідомила, що мешканці ініціюють повернення населеному пункту більш звичної назви Рудно, апелюючи до історичних згадок.

Тут варто звернути увагу, що форми з кінцевим -О  не просто «рідковживані в українській мові», а якраз притаманні Галицькій мові, яка ще була живою в добу Йосифінської та Францисканських метрик.

А ось для носіїв сучасного варіанту української мови – вона направду є чужою!

Про що красномовно свідчать відповідні відгуки в соцмережах під новиною про дерусифікацію назв містечок на Львівщині.

– Нєт слов! Єто все что волнует жителей єтих сел? – обурюється Марина КлЬІгина з Харкова

– Из‑за одной буквЬІ людям придется менять всю документацию, – раптом почав перейматися Сергей ОчеретянЬІй з Лисичанська.

– Чим Славське не влаштовує? – показує свою далекість від історії Галичини черкащанин Іван Фіщук.

Цікаво, же всі ці східняки так і не втямили головного.

Це самі громади, безпосередньо мешканці цих містечок наполягають на поверненню історичних, ще до приходу зі Сходу «освободителів» в 1939 році, назв своїх рідних міст!

Але де там хто в Лисичанську етсетера шось чув про таку річ, як «пряма демократія» і «влада громад»?