Винищувачі та штурмовики піднялися у небо на Прикарпатті. Так льотчики прощалися зі своїм побратимом Олександром Кукурбою, який загинув, виконуючи бойове завдання на сході. Ще за життя він був удостоєний звання Герой України. І назавжди залишиться 28-річним.
Поширити / зберегти:Біля рідного будинку Олександра Кукурби у гірському селі Верхній Вербіж ніде яблуку впасти.
Провести льотчика в останній путь прийшли сотні людей: рідні, односельці, з передової приїхали побратими. Могилу героя зсередини люди виклали квітами – за місцевою традицію, так вшановують дуже поважних людей.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Він був заступником командира ескадрильї й справжнім асом.
Літав на штурмовому Су-25.
Бій з рашистами прийняв у перші ж хвилини повномасштабного вторгнення – намагався зупинити ворожі колони, що сунули на Херсон та Київ.
"Сто бойових вильотів зробити – не просто так. Що таке штурмова авіація – в саме пекло летить літак. По ньому працює все, що може працювати: і ваші, і наші. Льотчики штурмової авіації – це всі герої. Тому що кожен політ може стати останнім", – розповів один з присутніх на похороні військових.
На рахунку Олександра Кукурби – понад 20 знищених ворожих танків, 50 різної бронетехніки та понад 300 рашистів. У свої 28 він став повним кавалером орденів Богдана Хмельницького і ще за життя – Героєм України. Востаннє піднявся у небо всоте.
– Це був виліт, була підтримка наших хлопців, потрібна була підтримка з повітря. Він виконав завдання на відмінно... я не можу сказати, за яких обставин, але загинув. Він виконав завдання. Останній політ – він знищив орків, – розповів друг дитинства Владислав Бадьон.
Олександрові Кукурбі віддають останні військові почесті – на землі та у небі.
За льотною традицією, над могилою Героя пролітають його побратими на винищувачах та штурмовиках.
Так прощаються з пілотами, що назавжди пішли у небо.
Сумуємо за ще одним полеглим летуном‑Галичанином...