|
Західно-українські новини та рефлексії
|
|
|
|
Західно-українські новини та рефлексії
|
|
На Закарпатті налагоджують процес видобування солі з Буштинського соляного родовища. Знаково, що як тільки перестав «Данбасс всєх карміть» і зник доступ до копалень «Артемсолі» на Донеччині ‑ то відразу прокинувся інтерес київської влади до покладів солі в Закарпаттю.
Поширити / зберегти:За його словами голови Закарпатської ОВА Віктора Микити, потреба у видобуванні солі виникла через зупинку роботи держпідприємства «Артемсіль» на Донеччині.
У повідомленні Віктора Микити йдеться про те, що у Буштинському соляному родовищі є можливість видобувати до 150 тисяч тонн солі на місяць, повідомляє Суспільне.
– Після попередніх геологічних досліджень виявили колосальний соляний пласт, котрий починається з 35 до 500 метрів. Зараз вже розпочали інженерні роботи з будівництва під’їзної дороги, розмітки бурових майданчиків, облаштували місця для працівників та інше. Водночас закупили сучасне обладнання для глибокого промислового буріння, — повідомив голова ЗОВА.
Він додав, що родовище може забезпечити 100% потреб України у технічній солі, що сягає до 450 тисяч тонн на сезон.
Першу добуту продукцію можна отримати через 6 місяців.
ЗУНР раніше вже писав, що Солотвино може стати соляним Ельдорадо.
Дивує в цій всій історії інше. Чому як тільки «закрився Данбасс» – то аж допіру тільки зараз згадали про інвестиційні можливості, потенціал Західної України?
Як його не крути, але напрошується висновок, що таки була свідома політика Києва, спрямована на упослідження Західної України, її господарки, яка спричинила глибоку демографічну та суспільну рану, виїзд закордон впродовж останніх 30 літ мільйонів Галичан, Закарпатців, Волинян та Буковинців – кого на постійно, кого на затяжні заробітки.
Наслідком цього стали цілі 2‑3 покоління дітей, що виросли, по суті, без мами і тата: під опікою літніх бабусів‑дідусів, цьоток‑вуйців‑стрийків (але вони бодай ще хоча б якась рідня), або й взагалі чужих сусідів.
А тут раптом диви: Донбасу нема, так відразу всім Закарпаття стало цікаво, і не тільки вивозом лісу‑кругляка на експорт!
Ну‑ну, розповідайте тепер, що жадного етноциду проти Західняків не було всі ці роки – просто це все, яка казав один відомий пародист, «совпаденіє», умгу.
І до речі!
Розкручена донбаська торгова марка «Артемсіль» – ще досі не декомунізована.