На першому Всеукраїнському форумі у Рівному обговорили збереження та популяризацію нематеріальної культурної спадщини Рівненського Полісся.
Поширити / зберегти:– Український борщ уже в ЮНЕСКО, а тепер терміново треба внести до цього переліку поліський мед та рівненський мацик! – переконана директорка комунального закладу «Рівненський обласний центр народної творчості» обласної ради Ірина Рачковська.
Полісся має ще багато унікальних цікавинок, які потребують охорони та збереження. Реґіональні елементи нематеріальної культурної спадщини є на Рівненському, Київському, Житомирському Поліссі.
До наших днів збереглися унікальні речі, яких немає більше ніде, окрім як на Рівненщині, пишуть Sarny Rayon.
Це і давня техніка виготовлення дудки-викрутки, серпанкове ткацтво, геометрична вишивка Зарічненщини та Сарненщини, це тисячолітній обряд водіння Куста і багато-багато цікавого, яке поєднує сиву давнину із сучасним буттям.
Дудка-викрутка, восковий вінок, серпанкове ткацтво, поліська геометрична вишивка, бортництво – це все родзинки рівненського Полісся.
– Нам важливо не лише упорядкувати й доповнити список цих елементів, а й внести нематеріальну спадщину Рівненщини до Національного списку. Адже без традицій немає культури, без культури немає нації. Наші обряди та звичаї – це і є наше ДНК, – зазначив начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль.
Участь у форумі взяли представники Українського центру культурних досліджень, Громадська організація «Центр розвитку» Демократія через культуру», акредитовану в ЮНЕСКО, кандидати історичних наук, а головними учасниками були власне носії цих унікальних елементів.
До слова, тисячолітній обряд водіння Куста супроводжується давньою народною співанкою «Ой ми були у великому лісі».
Деякі фолькові гурти знаються про цю пісню і надають їй осучасненого дихання: щоби зберегти для наступних поколінь.
Один з прикладів такого виконання виглядає ось так: