Українські студенти мають врятувати полоністику у Вільнюсі?

У вишах Литви завершується другий етап набору абітурієнтів. Перші контракти з майбутніми студентами вже укладені. Керівники полоністики Литви зауважують дедалі менше зацікавлення польською філологією.

Але тут на підмогу прийшли громадяни України, які хочуть почати вивчати польську мову: їхня кількість зростає.

Зараз два університети у Вільнюсі пропонують вивчення полоністики: Центр полоністики при Вільнюському університеті та Академія освіти – Вільнюський філіал Університету Вітольда Великого в Каунасі, пише литовське видання LRT.lt.

Докторка Хенріка Соколовска, керівничка відділку полоністики Академії освіти Університету Вітольда Великого, повідомляє, що цього року в університеті може бути створена група з семи першокурсників, але набір ще не закрито. Після закінчення другого туру ще можливий прямий набір.

– Ми ніколи не визначаємо максимальну кількість студентів. Минулого року кількість студентів була схожою – мали сім осіб, хоча частина з них була лише вільними слухачами. Тільки троє із семи були повноцінними студентами, – пояснює науковиця.

Пані Соколовська зазначає, що повне державне фінансування навчання частково заохочує випускників середніх шкіл до полоністики.

– Плата за навчання занадто висока для молодої людини. Один семестр коштує понад 1700 євро – не кожна родина може собі це дозволити. Підозрюю, що дехто свідомо обирає навчання на полоністиці саме з цієї причини, – каже вона.

Ще одна цікава пропозиція – можливість вибору кількох мов.

– Дехто мріє вивчати французьку чи італійську філологію. Європейські мови дуже популярні. Наше навчання дозволяє окрім польської вивчати ще одну мову, – додає докторка гуманітарних наук.

– Звичайно, ми хочемо зберегти польськість у Литві, але розуміємо, що молодь мислить праґматично [тому обирає інші мови, а не польську – прим. ЗУНР]. Однак, польська мова і культура дуже багаті. Польща є важливою державою в Європейському Союзі та нашим найближчим сусідом. Мова, культура та література є носіями культурного розвитку, вікном у Європу та світ. Я розумію, що сучасна молодь також вільно користується англійською мовою, але польську треба сприймати не лише як мову національної меншини, але і як мову великої, сильної держави, – вважає Хенріка Соколовска.

Її думки повторює і керівник Центру полоністики Вільнюського університету доктор Мірослав Давлєвіч. Він каже, що після першого етапу набору студентів, який завершився 25 липня, запрошення на полоністичні студії отримали шість осіб, але лише троє осіб підписали контракти з факультетом.

– Ми пропонуємо польську філологію з можливістю вибору додаткової іноземної мови: англійської, німецької та французької. Вже вдруге поспіль маємо кандидата, який обрав польську та англійську мови. 5 серпня завершився другий етап набору, тож сподіваємося, що хтось вирішить вивчати полоністику, – каже Давлєвіч.

Керівник Центру польських студій Вільнюського університету зазначає, що їхній університет популярний серед громадян України, але для них передбачено дещо інший процес набору.

– Кандидати звертаються безпосередньо до приймальної комісії. Маємо добрі новини – багато людей подали документи на навчання у Вільнюський університет, кілька громадян України також обрали полоністику. Для них буде створено спеціальну групу. Польську філологію їм викладатимуть як іноземну – пояснює польський викладач у Вільнюсі.

Пан Давлєвіч вважає, що можливість продовжити здобувати освіту в вишах сильно обмежили цьогорічні результати ЗНО з математики: через них потрапити на бюджетні місця стало складніше.

Але вже кілька років пропонується можливість відшкодування навчання на полоністиці. У цьому випадку вартість навчання покриває польська держава через Фундацію «Pomoc Polakom na Wschodzie» (Поміч Полякам на Сході).

– Вартість одного року навчання на філологічному факультеті становить приблизно 3,5 тис. євро на рік і не кожен може собі це дозволити, – каже керівник Центру польських студій Вільнюського університету.

Зрозуміло, що така компенсація навчання з боку Польщі є доброю спонукою поступати на полоністику для українських абітурієнтів, особливо з кола біженців: зрозуміло, що більшість з них перебувають далеко не в стані заможности.

З минулого року Центр полоністики Вільнюського університету спостерігає тенденцію до зменшення кількості нових студентів.

Якщо раніше було стабільних 6‑7 студентів, то минулого року лише троє, при чому одна учениця була з Польщі, просто мешкала в Литві через роботу батьків.

– Важко сказати, чому так мало студентів. Можливо бракує інформації? А можливо, в молодих людей, нарешті, є можливість навчатися за кордоном, безпосередньо в тій самій Польщі. Також останнім часом підлітки все частіше обирають точні науки. Проте я думаю, що гуманітаристика повернеться в попиті, – сподівається науковець.

Давлєвіч закликає вступати в Центр польських студій Вільнюського університету, оскільки, на його думку, пропозиція справді приваблива.

– Наші випускники працюють у різних місцях – польські ЗМІ в Литві, школи, заклади культури. Перекладачів все ще не вистачає, тому з другого року навчання ми пропонуємо додаткову спеціалізацію, – рекламує викладач свій виш. – Наш університет входить до списку 400 найкращих університетів світу, а філологічний факультет – навіть до 200 найкращих.

Всіх студентів на полоністиці Вільнюського університету розбивають на дві категорії: на тих, хто закінчив польську школу, і тих, для кого польська мова є іншоземною.

У зв'язку з додатковим набором можливість подати документи на навчання до кінця серпня.

Педагоги сподіваються, що для дітей з України навчання на полоністиці в Литві – чудова нагода здобути вищу освіту.

Дійсно: недарма ж польська держава все оплачує!

Втім, тут варто повчитися, як потрібно змагатися за кожного студента, який в майбутньому буде лояльно налаштованим до Польщі. Це – щонайменше.

А так ще й взагалі можуть стати польськими великодержавниками.