Двоє братів з Волині вслід за матір'ю пішли служити в Нацгвардію
Матір і двоє синів з Волині служать в одному підрозділі Нацгвардії України. Марія Матвіюк куховарить. Дмитро та Михайло – боронять країну зі зброєю в руках.
Брати у строю з перших днів повномасштабного вторгнення і у кожного з них – свої завдання.
Дмитро каже: ще до повномасштабної війни мав підписаний контракт резервіста в Національній гвардії України. Як і належить, зранку 25 лютого, з'явився у частину.
— Після першого вибуху все усвідомив і зразу зрозумів, що буде війна. Я знав, що піду, якщо не за контрактом, то добровольцем, – розповідає брат‑нацгвардієць Суспільному.
На іншій позиції несе службу 20-річний Михайло: підтримку брата відчуває завжди, бо вдвох набагато простіше.
— Ми з ним дуже багато розмовляємо, до війни так не розмовляли, – додає боєць.
До війни брати були тренерами з кіокушинкай карате. Разом заснували спортивний клуб, де навчали дітей. Зараз, каже Дмитро, спортивна підготовка допомагає в несенні служби.
За кожної перерви у службі брати йдуть до матері. Марія колись годувала дітей у їдальні – зараз її завдання нагодувати не один десяток військових. Жінка понад три роки служить кухарем у військовій частині.
На службі, каже, сини називають її «Ростиславівна».
— В першу чергу вони чоловіки і вони сказали: мама в частині і ми мусимо теж захищати свою країну. А я, як мама, мені серце, певно, що щемить, але я розумію, що йде війна і вони мусять захищати свою Україну, – розповіла Марія Матвіюк.
А тим часом експансія на Західну Україну російськомовний зі Сходу — триває. Їм там вже оперативно набудовують житла.