Єдина полька у списку — польське видання Kresy про перейменування вулиць ві Львові

4 серпня 2022

Відоме польське видання ультранаціоналістичного спрямування Kresy.pl ретельно проаналізували процес дерусифікації назв вулиць ві Львові.

Аналіз Kresy.pl зробили за результати онлайн-голосування щодо запропонованих нових назв 25 вулиць Львова.

У голосуванні взяли участь 13,5 тис. осіб. Результати голосування будуть враховані міською владою при перейменуванні вулиць, які зараз носять імена росіян або пов'язані з Росією чи СРСР.

— Зауважимо, що історія ОУН-УПА пов’язана тільки з однією пропозицією, що набрала виграшну кількість голосів під час голосування — вулицею Братів Дужих. Двоє з них – Микола та Петро – були активними учасниками українського націоналістичного руху, — чи то тішиться, що так мало, чи навпаки: незадоволені Kresy.pl.

Заслужила уваги польських ультраправих новинарів також пропозиція повернути ві Львові історичну назву вулиці Каштелянської та пропозиції вулиць Марії Склодовської-Кюрі (єдина полька у списку) та Адольфа Бека (польського нейрохірурга єврейського походження, засновника львівської фізіологічної школи).

— Цікаво, що пропозиція перейменувати вулицю Металістів на вул. Єжи Ґєдройц набрала лише 7% голосів, програвши всім іншим пропозиціям, — зауважують польські Kresy.

Попри шовиністичну, загалом, риторику цього польського видання, ось саме в цім моменті важко разом з ними не висловити подив, чому львів'яни не проголосували за ім'я Єжи Ґєдройца на назву вулиці?

Мабуть, годі й шукати ще більшого проукраїнського польського мислителя за Ґєдройца!

Саме йому належить авторство терміну «розстріляне відродження».

Так само тезою Ґедройця була: «не буде насправді вільних поляків, чехів чи угорців без вільних українців, білорусів чи литовців».

І так далі: перелік проукраїнських висловів, а головний дій з боку Єжи Ґєдройца — великий.

Очевидно, лише 7% голосів за те, аби змінити сов'єцку назву вулиці на ім'я Єжи Ґєдройца треба лічити на те, що загалом мало корінних львів'ян в галицькому меґаполісі залишилося.

А офіційній київській пропаґанді в дусі Арєстовіча — взагалі десь «якісь там ґєдройци».

Тому мало кому про що його ім'я в Україні каже. Навіть ультраправі польські Kresy здивувалися.