В Тернополі зняли ще сов'єцький «Біґ-Бен»
З даху тернопільського ЦУМу демонтували старе інформаційне табло, яке уже багато років не працювало. Історія одного приладу.
Табло свого часу показувало час, дату, температуру повітря, атмосферний тиск, а також радіаційний фон, пише За Збручем.
Позаяк перед спорудою центрального універмагу Тернополя розташовані сквер, а далі Театральна площа, то показники цього годинника було видно на добру центральну частину міста, а «бій курантів» сягав далеко за межі середмістя.
На місці знятого табло зараз зяє пустка, хоча гучномовці залишилися: сьогодні через них лунають сирени повітряного галярму.
В минулі роки лунали думки, щоби замість застарілого приладу встановити сучасний.
Зокрема в 2015 році в етері однієї із тернопільських радіостанцій міський голова Сергій Надал, який залишається чинним війтом міста й сьогодні, розповідав, що тоді шукали чим замінити зламаний годинник на ЦУМі.
— Подібні цифрові годинники тепер роблять значно більшого розміру, конструкція там просто може не витримати, — зазначив тоді мер.
І додав, коли вдасться купити табло потрібного розміру, то його одразу прилаштують на будівлі універмагу.
У листопаді 2015-ого на сесії міської ради винесли рішення про закупівлю інформаційного табло, яке показуватиме температуру повітря, годину та радіаційний фон. Тоді йшлося, що на це виділять зі скарбівні громади 500 тисяч гривень.
Вже навіть на той час старе табло на ЦУМі кілька років висіло в неробочому стані.
У 2019 році остаточно відмовилися від цієї затії, враховуючи, що гроші чималі потрібні на таку заміну, і сучасне табло може створити небезпеку через падіння з даху.
Та й коньчої потреби в ньому нема: в людей зараз в кожного чи не по два сучасні смартфони в кишенях, які показують і час, і тиск, і пульс, і чорта з рогами.
Зрештою, варто пригадати, що табло на ЦУМі в Тернополі було встановлене після Чорнобильської аварії 1986 року, і його головним призначенням було показувати насамперед радіаційний фон в місті, а атмосферний тиск, дата і час були лише супутніми показниками.
Воно прийшло на заміну ще старішому градуснику, який так само висів обабіч рогу центрального універмагу:
Сенсу щось встановлювати на місце сов'єцького «Біґ-Бену» у Тернополі не було ще й тому, же від 2014 року в тому ж сквері, що навпроти універмагу, було встановлено міський «дзиґар» (споріднене зі словом «дзиґа» — те, що обертається, крутиться) значно естетичнішого вигляду:
Але його родзинка не стільки в естетичности, скільки в тім, що він зовнішнім виглядом нагадує давній міський дзиґар, встановлений ще за «Бабці Австрії» в 1896 році.
І хоча сучасний прилад не є точною копією історичного, але стоїть він на тій самій крапці, що і борше:
Не дивно, що давня европейська аура, так притаманна містам Галичини (а заразом Буковини та Підкарпаття) і яку відродив вже новітній годинник, — приваблює гостей ТЕ/ТАрнополя, і самих містян: зараз це улюблена крапка для призначення зустрічей «під дзиґарем».
Для повної віднови европейськости середмістя Тарнополя бракує хіба ще відбудови Парафіяльного костелу, будівництво якого почалося на рік пізніше від встановлення дзиґара — в 1897 році, — і який було варварськи підірвано вже «освободителями» зі сходу, з УРСР, в році 1954-му.
За чотири роки потому на «кістках» цього костелу, власне, й було відкрито типове большовицьке одоробло, будівлі-копії якого можна досі надибати в інших містах бувшої УРСР: такий си сов'єцкій «supermarket» — ЦУМ.
Така ось історія одного табла.
