У Польщі не хочуть повертати до Львова картини з колекції князів Любомирських
Дві картини з колекції Львівського історичного музею, що нині експонуються в Польщі, колись належали Любомирським.
У Польщі виникла судова суперечка навколо двох картин із колекції Львівського історичного музею, які були вивезені з України після початку повномасштабної війни. Представники спадкоємців князя Анджея Любомирського домагаються, щоб полотна не поверталися до України до завершення судового розгляду. Про це 24 липня повідомила газета RzeczPospolita.
Йдеться про твори, які нині експонують на виставці «Пограниччя Європи – зі скарбниці Львівського історичного музею» у Музеї Центрального Помор’я в польському Слупську. Експозицію відкрили з 10 червня до 18 жовтня 2026 року. На ній представлені понад 600 музейних предметів, зокрема живопис, археологічні артефакти з Єгипту, Месопотамії, Древньої Греції та Риму, військові обладунки.
Портрет Роксолани з колекції Любомирських
Серед експонатів є два портрети, які, за твердженням представників спадкоємців Любомирських, походять із колишньої колекції Пшеворської ординації Анджея Любомирського. Це олійний портрет Роксолани невідомого автора XVI століття та «Портрет юнака» (1850) авторства Алоїза Рейхана. Загальна вартість картин оцінюється приблизно у 150 тисяч злотих (майже 1,8 мільйони гривень).
Представник спадкоємців, адвокат Мачей Обрембський, подав до Окружного суду в Слупську заяву про забезпечення позову, в якому просить заборонити відчуження та вивезення картин із території Польщі до завершення розгляду справи щодо права власності на них. У Музеї Центрального Помор’я підтвердили отримання судових документів 20 липня та повідомили, що наразі аналізують їхній зміст.
За словами адвоката, спадкоємці останнього ордината Пшеворської ординації Анджея Любомирського вже близько десяти років ведуть роботу з повернення мистецької спадщини родини. Нині їх представляє приблизно 50 людей, які проживають у різних країнах.
Обрембський стверджує, що колекція Музею Любомирських, яка історично була пов’язана зі львівським «Оссолінеумом», має залишатися доступною польському суспільству. Одним із можливих варіантів він називає передачу картин на зберігання до майбутнього Музею князів Любомирських при Національному закладі імені Оссолінських у Вроцлаві.
Водночас юрист критикує дії польських судів, які, на його думку, повідомляють музею про подані заяви ще до ухвалення рішення щодо забезпечення позову. За його словами, це дозволяє оперативно повернути експонати до України, що унеможливлює подальший судовий розгляд.
Як приклад він наводить виставку «Геній Львова. Львів як центр мистецтва та його художні колекції», яка експонувалася у Королівському замку Варшави наприкінці 2023 – на початку 2024 року. Тоді представники спадкоємців також звернулися до суду із вимогою забезпечити збереження 12 картин із колекції Любомирських загальною вартістю близько 1,2 млн злотих.
Після того як музей отримав інформацію про судове звернення, виставку достроково закрили, а частину експонатів повернули до Львова ще до розгляду клопотання. Згодом суд відмовив у забезпеченні позову, оскільки картини вже не перебували на території музею.
У Міністерстві культури Польщі відкинули припущення про будь-який вплив на суди та наголосили, що питання права власності на культурні цінності вирішуються виключно у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.
У відомстві також нагадали про механізм так званого «музейного імунітету», який захищає іноземні експонати, передані для тимчасових виставок у Польщі, від арешту чи конфіскації. Саме організатори виставок мають звертатися до міністерства із відповідною заявою. За інформацією польських журналістів, щодо львівської колекції таких заяв ані Королівський замок у Варшаві, ані Музей Центрального Помор’я не подавали.