На Хмельницькій АЕС можуть збудувати чотири нових енергоблоки

Україна планує почати у 2024 році будівництво чотирьох нових атомних реакторів на Хмельницькій АЕС. Про це 25 січня заявив міністр енергетики України Герман Галущенко, повідомила агенція Reuters.

Будівництво планують розпочати влітку чи восени 2024 року. Два блоки, які містять реактори та відповідне обладнання, базуватимуться на обладнанні російського виробництва, яке Україна планує імпортувати з Болгарії. Інші два – використовуватимуть західні технології виробника енергетичного обладнання Westinghouse.

"Графік є більш агресивним, ніж раніше окреслював Київ, який говорив про початок робіт через деякий час у 2024 році і не уточнював, що всі чотири реактори можуть бути розроблені одночасно", – пише Reuters.

Ще влітку 2023 року НАЕК "Енергоатом" домовився з Болгарією про постачання частини обладнання з недобудованої болгарської АЕС "Белене" для використання на Хмельницькій АЕС. Проте угода досі не реалізована з низки причин, серед яких головна – відсутність у "Енергоатому" 600 мільйонів євро. Україна пропонувала болгарам увійти міноритарним партнером у добудову ХАЕС в рахунок поставленого обладнання, проте ентузіазму ця пропозиція не викликала.

По-друге, болгарські реактори іншого типу, аніж той, під який будувався корпус ХАЕС (ті вже давно не випускають). Тобто, вже побудоване знадобиться пристойно переробляти.

По-третє, частина обладнання з АЕС "Белене" - некомплектна. Воно болгарського виробництва, проте у Росії "зависли" відсутні агрегати на 50 млн. євро, і навряд чи "Росатом" поставить.

Нагадаємо, з моменту здобуття незалежності Україна побудувала три нові атомні реактори – по одному на Запорізькій, Хмельницькій та Рівненській АЕС. Атомні електростанції, які знаходяться на підконтрольній Києву території, виробляють 55% потреб країни в електроенергії.

Минулого року повідомлялося, що "Енергоатом" та американська компанія Holtec International підписали угоду, згідно з якою в Україні має з'явитися до 20 малих модульних реакторів. Їхня проектна потужність у 160 МВт, вони працюють на низькозбагаченому урані і мають можливості для виробництва технологічного тепла для промислового застосування, і виробництва водню. Однак про подальші кроки з реалізації угоди публічна інформація відсутня.