Світлиця майстра: на Тернопільщині родина створила музей старожитностей (ФОТО)

Як розповіли Суспільному засновники родинного музею, крім сімейних реліквій, тут зібрані експонати з різних реґіонів України. Почалося все з одного столярного інструмента, якому майже сотня років.

– Це є річ, знаряддя праці, яким користувався мій родич. Коли батько мені приніс оцей рубанок, мені було дуже цікаво, що він був виготовлений з такою любов’ю, руками, – розповідає Тарас Татарин, тримаючи в руках старий інструмент.

Згодом до цього рубанка додалися й інші старовинні речі – предмети побуту, знаряддя праці. Так виникла ідея створити музей у хаті, яку побудував ще його дідусь – переселенець із Сяноцького повіту.

– Це є лемківська назва світлиці, це є дім, будинок майстра. В одній із кімнат була кухня, був п’єц, у якому бабця пекла хліб. В місці, де проходила стіна, всі балки є автентичні, – розповів чоловік.

Тарас показує речі, які вже давно замінили сучасні прилади.

– Можна сказати, що то є прототип сучасної електричної дрельки, але це – ручна.

Спочатку музей складався зі старовинних родинних речей. А згодом почали шукати старожитності в інтернеті. До прикладу, токарний станок, якому 250 років, – з Чернігівщини.

– Тут усе автентичне, прадавнє. Усі металеві елементи зроблені методом ковальства.

Є у музеї жорна для перемелювання борошна. Їх переробив з німецького танка прадід Тараса.

– Жорна досить вдосконалені. Можна продемонструвати роботу. Є колесо, крутиться, тут засипається зерно, і, відповідно, на цих каменях можна змолоти борошно.

Є в музеї і старовинна ступа.

– Коли приходять діти до нас на екскурсію, всі дуже цікавляться, шо то таке. То я їм розказую, що баба Яга в такій літала, – говорить Тарас.

Завдяки зібраному старовинному приладдю можна дізнатись, яким був побут селян сто і більше років тому.

– У 1980 роках бабуся і дід користувалися, приміром, такими гасовими лампами.

Ще тут є веретено, щітка для вичісування льону. На ній вирізьблено рік – 1900. І м’ясорубка 1860 року. Усі експонати музею – в робочому стані. Чоловіки почали досліджувати свій рід і з’ясували, що походять із родини столярів. Це ремесло успадкували й самі.

Тарас та Андрій кажуть: їх цікавить також історія рідного села. У планах братів – дослідити палі зі старого млина, які знайшли в місцевому ставку. А також відтворити у дереві зображення цього млина.