«Вмер Нік Голоняк, сын русиньскых еміґрантів. Вдячіме му за LED» – українська преса не згадала про смерть видатного Русина

–  Вызначный ученый, котрому вдячіме за технолоґію LED, быв сыном русиньскых еміґрантів із Підкарпатя. Сам ку тому приголосив ся наприклад і при інтервю, котре дав про портал Engineering and Technology History Wiki, – пише Радийо Руской Бурсы.

Циферблат калькулятора, панель автомобіля, світлофори, рекламні щити й комп'ютери – зараз жоден з цих пристроїв не обходиться без мініатюрних та надзвичайно економних світлодіодів. Революцію в науці зробив винахідник закарпатського походження Нік Голоняк.

Батьки Голоняка, були Русини – приїхали до США із Підкарпатської Русі й поселилися в Іллінойсі.

– Як сам повів у інтервю для порталу Engineering and Technology History Wiki сам Нік, його няньо з Підкарпатя, втогды іщі в Угорьску, до Споєных штатів Америкы, пришов в році 1909, мама в році 1921, значіть в часі, коли уж была Підкарпатьска Русь в складі Чехословакії, – пише Lem.fm в Пряшівскым стандарді Русиньского язика.

Нік Голоняк народився вже в Іллінойсі. Хрестили хлопчика в українській греко-католицькій церкві й назвали на честь батька Миколи, але на американський манір — Нік.

Микола-старший працював на шахті, сину теж з юних років довелось гнути спину. Якось після 30-годинної зміни хлопець вирішив, що краще він здобуватиме гроші головою, а не руками.

Так він серйозно почав цікавитися фізикою. Закінчує університет і тоді перспективного хлопця забирає до себе в аспірантуру Нобелівський лауреат Джон Бардін, який першим винайшов транзистори.

Нік хотів зайняти свою нішу. Доки більшість колег працювали над удосконаленням інфрачервоного випромінювання, українець хотів зробити його видимим і 1962 року йому це вдалося.

В його лабораторії вперше засяяло червоне світло. Переваги були очевидні: лампи здатні працювати від кількох вольт, незвичайно міцні та економні. Цей винахід називають одним із найреволюційніших.

Уже й цього було достатньо, щоб увійти в історію, але за декілька років Голоняк завершує роботу над лазерами, що могли зчитувати інформацію з носіїв не пошкоджуючи їх. Це власне й дало можливість створити CD й DVD диски.

Впродовж життя дослідник далі працював над удосконаленням світлодіодів. У Штатах, до прикладу, вважають що за ними майбутнє, і незабаром звичайні лампи розжарення відійдуть в історію, адже світлодіодне освітлення споживатиме електроенергію на 90% менше.

За свої численні винаходи Голоняк отримував нагороди з рук президентів і від наукових товариств, та неприємною несподіванкою став 2014 рік, коли Нобелівську премію вручили японським науковцям за винахід білого світлодіода, який є всього-на-всього одним із доопрацювань світлодіодів Ніка Голоняка, створених на півстоліття раніше.

Офіційна історіографія числить Ніка Голоняка як науковця «українського» походження. Хоча сам вчений ніде про себе такого не зазначав. Навпаки, він підкреслював про своїх родичів, «же суть з Карпатьскых гір, же суть з Карпат».

У в згаданому випитування для американського видання Голоняк сказав, що батьки між собою бесідовали по‑свому. Також споминав, що і до дітей вони говорили «по‑карпаторуськы» – головно мама, коли не хотілаи, жеби сторонні люди розуміли, про що вони гуторят. Ніде вчений не згадував, що то була українська мова.

Так само про своїх родичів казав як про карпаторуських еміґрантів – не про українських.

Видання згадує ще один цікавий історичний факт, коли Нік Гоолоняк в Академії наук вперше зустрівся з професором Джоелом Лебовіцом.

Той походив з Тячова і народився там в 1930 році – тобто за часів міжвоєнної Чехословакії. За прізвищем професор відразу розпізнав, що Голоняк походе з тої ж самої частини світу, що і він сам.

Коли науковці між собою розговорилися, то спочатку Лебовіц сказав, же він – з Европи.

– На то му Голоняк повів, я знам, же єм з Европы, і засміяв ся, – цитує Lem.fm.

Далі в американському часописі йдеться, же пан Голоняк вигукнув Лебовіцу:

– Oh, Te znaiesh nash yazik! (Ой, ты знаєш наш язык!)  – Лебовіц відповів, же знає.

Тож ніде Голоняк не бесідував про о «мову»:

– Лем о языку, о карпаторуськім языку, і о своїх родічах як еміґрантах карпаторуськых, значіть русиньскых, – наголошує видання.

Щож, схоже, ще імперативи в цілім світі однакові: кожна численніша нація хоче «підігнати» під себе представників менших народів.

Найприкріше, що це відбувається навіть і тоді, коли «середній брат» ще як належить не звільнився від з‑під тиску «старшого брата» – але вже відразу зачинає чавити всіх «меншеньких братів».

А потім ще й закидають їм звинувачення буцім як в «сепаратизмі» і под.

Добре, же пан Нік Голоняк того вже ніґди не зобаче.

Земля пухом Світлому Вченому.