Стало відомо, як жителі польського Ґданська ставляться до міґрантів і біженців

Дослідження ставлення жителів Ґданська до міґрантів та біженців провів на початку липня муніципалітет міста.

Як повідомляє Yavp.pl з посиланням на trojmiasto.pl, дослідження проводилося в форматі онлайн-опитування серед серед власників “Карти мешканця” й було добровільним та анонімним, а участь у ньому взяло близько 3 тисяч осіб.

Майже половина з них – люди у віці 30-44 років.

Більшість респондентів (понад 70%) мають вищу освіту. Результати опитування щодо ставлення жителів Ґданська до міґрантів та біженців виглядають наступним чином.

Оцінка відносин місцевих жителів з міґрантами

Переважна більшість респондентів (72,8%) зазначили, що знають когось з міґрантів, які живуть в Ґданську. На запитання про їхні стосунки більшість респондентів відповіли, що вони дуже добрі (41,1%). Радше добре стосунки з міґрантами оцінили 31,1% з опитаних, і тільки 4,4% – радше погано, а 2% – дуже погано. Водночас 21,2% учасників дослідження вказали, що мали різний досвід – і добрий, і поганий.

Допомога біженцям та міґрантам. Чи має Польща їх приймати?

63,6% опитаних ґданчан і ґданчанок вказали, що займаються допомогою біженцям або міґрантам. Натомість 36,3% відповіли, що ніяк не допомагають. Загалом 80,2% учасників дослідження вважають, що жителі Ґданська досить відкриті та радше добре сприймають мігрантів.

Чи повинна Польща приймати та допомагати мігрантам і біженцям?

61% опитаних відповіли, що потрібно допомагати й тим, й іншим категоріям. 23,6% вважають, що допомоги потребують лише біженці. Натомість 11,4% респондентів проти допомоги як міґрантам, так і біженцям. Більшість респондентів (57,3%) вважають, що допомога повинна охоплювати також біженців та мігрантів з-поза Европи. Водночас 31,3% жителів міста зазначили, що приймати й допомагати потрібно лише біженцям з Європи.

Ставлення до міґрантів та біженців

Більшість респондентів (58,3%) зазначили, що їхнє ставлення до міґрантів і біженців не змінилося після початку війни в Україні, оскільки вони завжди ставилися до них із симпатією.

Чи становлять міґранти загрозу для поляків? Як присутність іноземців впливає на розвиток Ґданська?

На запитання, чи становлять міґранти загрозу для поляків, 8% респондентів відповіли однозначно “Так”. Ще 13,9% вважають, що радше “Так”. Натомість 39,1% жителів Ґданська впевнені що міґранти та біженці радше не створюють загрози. Абсолютно в цьому переконані 28,2% опитаних. Ще 10,5% не змогли відповісти на питання.

Водночас 37,07% ґданчан і ґданчанок переконані, що іноземці радше позитивно впливають на розвиток міста. Однозначно позитивний вплив задекларувало 17,2% опитаних. При цьому 11,65% жителів Ґданська вважають, що іноземці радше негативно впливають на розвиток міста, а 5,86% думають, що однозначно негативно. 28,3% вказали, що їм важко відповісти на це питання.

Міська влада Ґданська ще офіційно не оприлюднила результатів проведеного опитування, однак відомо, що їх використають для створення нової моделі інтеґрації міґрантів та біженців.

ЗАУВАГА

Місто Ґданськ на мапі Польщі можна сміливо вважати нетиповим містом за складом міщан. Річ в тім, що корінного населення, по суті, там не збереглося: після Другої Світової всі німці, які й становили переважну більшість міщан – були насильно з міста вивезені або ж самі втікли напередодні наступу Красснай армії.

Коли ж місто опинилося вже в складі повоєнної Польщі, то воно було одним з тих реґіонів, куди заселяли поляків з «кресув» – тобто з теренів сучасної Західної України: з Галичини та Волині.

Незначний відсоток новоприбулих ґданців становили й виселені під час операції  «Вісла» русини, але їх переважно розкидували по сільській місцевості та пунктах з відсутньою життєнеобхідною інфраструктурою.

Простіше кажучи: їх не переміщували в сам Ґданьск, а тільки довкола нього. Вже згодом, в процесі урбанізації, русини‑переселенці могли опинятися вже в статусі, власне, міських мешканців Ґданьска або аґломерації знаної як Труймясто – Троїсте місто: Ґданськ, Сопот, Ґдиня.