У резиденції Медведчука у Жденієві виявили кілька сотень живописних та графічних творів закарпатських митців, серед яких унікальні роботи найвищого мистецького ґатунку.
Поширити / зберегти:На запит правоохоронних органів група наукових працівників музею – мистецтвознавців та художника-реставратора здійснили кілька виїздів на медведчуківську дачу «Ведмежа діброва», що знаходиться в одній з наймальовничіших місцин Закарпаття – Жденієві.
Правоохоронці звернулись до музейників, аби ті обстежили колекцію живопису, що є на дачі.
Повідомляє про знахідку на своїй сторінці у фейсбук Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бокшая.
– У результаті ознайомлення з художньою колекцією, що нараховує кількасот живописних та графічних творів, члени експертної групи дійшли загального висновку: збірка, що складається виключно з творів закарпатських митців включає цілий ряд унікальних робіт найвищого мистецького ґатунку, має надвагому музейну цінність та найвищу національну культурну вартість, – заявляють представники музею.
Колекція складається насамперед з робіт, засновників та корифеїв Закарпатської школи живопису: Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Федора Манайла, Андрія Коцки, Гаврила Глюка, Адальберта Борецького, а також їх учнів та послідовників.
– Закарпатський обласний художній музей ім. Й.Бокшая дбайливо зберігає, досліджує та популяризує мистецькі твори закарпатців, тож полотна вказаних майстрів із збірки медвечуків, в разі прийняття відповідними компетентними державними органами позитивного рішення, могли б збагатити і поповнити музейну збірку творів закарпатських художників та стати справжньою окрасою постійної експозиції Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая, – кажуть у музеї.
На думку окремих мешканців Закарпаття, багато з цих картин було вкладено і перепродано ще років 15 і більше тому, колв по всій Україні діяли банди, що грабували і навіть вбивали самотніх пенсіонерів чи інвалідів ЛИШЕ заради цих старих картин.
Більшість з тих злочинів не були розкриті.
– Пізніше виявилося, що дуууже багато поліції та прокуратури просто були в частці: про це багато писали в тодішніх газетах, – пише Харитон Залізай під повідомленням на сторінці музею ім. Й.Бокшая.