Дипломати вимагають виправити інформацію про Україну в угорському підручнику з географії — МЗС

– МЗС України відомо про ситуацію із підручником географії для 8 класу в Угорщині. Вчора українські дипломати провели зустріч в угорському зовнішньополітичному відомстві, під час якої наголосили на неприйнятності подання недостовірних та викривлених фактів про Україну. Вимагаємо якнайшвидшого виправлення неправдивої інформації в підручнику, — повідомив Суспільному речник МЗС Олег Ніколенко.

На підручник з географії за 8 клас звернув увагу угорський незалежний інтернет-портал Telex. Там йдеться про те, що у підручнику викладена інформація у «проросійській манері».

Наприклад, угорські автори немов позбавили Україну суверенітету над кримськими горами, повідомивши дітям, що Карпати – єдині гори в Україні, «біля підніжжя яких розташовані історичні угорські міста: Унґвар (Ужгород), Мункач (Мукачево), Хуст».

Розповідь про новітню історію супроводжується таким текстом й малюнком.

– У багатонаціональній Україні розподіл по території національностей дуже нерівномірний. Більшість – це українці за національністю, але на сході країни значна частка росіян, а на Кримському півострові вони становлять більшість. Дві східнослов'янські мови (російська, українська) дуже подібні, а п'ята частина населення розмовляє змішаною російсько-українською мовою. Попри це, дві етнічні групи часто ворогують одна з одною. Їхнє протистояння також спровокувало збройний конфлікт за Кримський півострів, дивіться малюнок, — цитують текст підручника у виданні.

Зазначається, що укладачі підручника з географії перевернули іншою стороною прапори України та Росії.

Підручник розроблений державним центром OFI та є обов’язковою навчальною книгою для угорських учнів, — пише видання.

Що ж, українським чиновникам доведеться звикати, що в цілому світі не може бути беззаперечно правильним тільки один погляд на історію – погляд київської влади.

Звісно, що кожна країна буде мати свою думку щодо тої чи іншої історичної події, або на міста та терени. Тим паче, що яка‑яка частина, а Закарпаття опинилося в складі УССР найпізніше: лише від літа 1945 року.

Тим паче, що деякі твердження угорських укладачів підручника й справді відповідають дійсності.

Наприклад, про те, що ще задовго до 2014 року в Криму знайти щось бодай умовно українського – було дуже важко: звідти русскі мір не виходив ніколи від 1991 року. Можна це не любити і не сприймати, але заперечувати суто як факт – означатиме просто брехливо подавати інформацію. Невже ніхто з МЗС не бував в Криму до 2014 року?

Так само беззаперечним є той факт, що на Сході України переважає населення, яке є ментальним і мовним носієм, знову ж таки, русского міра. Якби не це – то створити ЛНДР жодному кремлю ні за яких умов би просто не вдалося.

Но і так далі.

Єдине, в чому дійсно угорці автори не мають рації, так це в тому, що русска та українська мова – дуже подібні між собою.

Щоправда, це якщо про них говорити в їхньому чистому вигляді.

Але правда також і те, що поголівна більшість мешканців Сходу та Півдня спілкуються нащодень жахнющою мішанкою, а не просто «класичним суржиком» в дусі п'єси Михайла Старицького. По суті, вони спілкуються русскім язиком, просто з домішками окремих слів з української. За цих передумов – навіть і в цьому сенсі угорці не сильно помилилися.

Втім, для угрів й справді: що одна, що друга мова – всі на один і той самий звук виглядають.

А ось щодо розташування барв на прапорах, що на карикатурі – так на то вона й карикатура, що там мож' собі малювати хто як хоче!

Навіть дивно, що речники Міністерства закордонних справ не знають такі прості ази. Вони ще не бачили геополітичних карикатур з 1800‑х років...