Новини


Перемоги та поразки громад з різних берегів Збруча


На субвенції об'єднаним територіальним громадам Тернопільської області влада виділяє значно менше коштів, ніж у сусідній Хмельницькій.

Здобутки об'єднаних територіальних громад (ОТГ) та проблеми їхнього розвитку було презентовано в рамках прес-туру, організованого Радою Європи та Міністерством регіонального розвитку. Відвідавши чотири об'єднані громади Хмельницької області, обрані організаторами для демонстрації досягнень реформи, журналісти самостійно завітали ще до двох громад Тернопілля, аби переконатися, що "перемоги децентралізації" поширюються на більшість ОТГ.

До здобутків децентралізації її прихильники відносять істотне зростання доходів місцевих бюджетів. Важко не погодитися. Так, доходи бюджетів громад після об'єднання зросли в декілька разів. Наприклад, бюджет великої Волочиської ОТГ, до якої увійшло аж 40 населених пунктів (понад 34 тисячі населення), торік зріс у 3,5 рази (порівняно з 2015-м) — до 79 млн грн. Показовий факт: навіть у невеличкій Козлівській громаді (5 населених пунктів; 4,6 тис. мешканців) 2016 року власні доходи бюджету становили 12 млн грн, а цього року очікуються на рівні 17 млн. Та чи не найважливішим у цьому поступі є те, що в об'єднаних громадах з'явилися бюджети розвитку, тоді як раніше майже всі видатки спрямовувались на поточні потреби, точніше – на проїдання.

Досвід Хмельниччини засвідчив: обласній владі вдалося відпустити у вільне плавання спроможні об'єднані громади. У цій області ОТГ здебільшого є достатньо великими, як за територією (в середньому понад 315 км2) , так і за кількістю населення (понад 13 тис. мешканців).

Спроможність підтверджують цифри державної субвенції на формування інфраструктури об'єднаних громад, яка розраховується в залежності від території громади та кількості сільського населення в ній з рівною вагою цих факторів. Отож 2016 року на 22 ОТГ Хмельницької області було спрямовано понад 216 млн грн, тоді як 26 ОТГ сусідньої, Тернопільської, отримали лише 141,5 млн. При цьому в Хмельницькій області було реалізовано 195 проектів, а на Тернопіллі — аж 228. Схожа картина державної підтримки об'єднаних громад вималювалася і цього року: 36 громадам Тернопільщини передбачено виділити 115,5 млн грн інфраструктурної субвенції, а 26 громадам Хмельницької — 167 млн.

Та загалом життєздатність багатьох об'єднаних територіальних громад і надалі залишається ключовою проблемою. Закон про приєднання до вже існуючих громад народні депутати нарешті ухвалили, але нові населені пункти не квапляться приєднуватися до вже створених громад. Яскравий приклад: нинішнє керівництво Козлівської ОТГ зверталося з пропозицією про об'єднання до 11 сільських рад, але тільки 4 з них дали згоду. Ця громада не дотягує до спроможної. Її голова Володимир Колісник переконує: "Більшість сільських голів, до яких ми зверталися, захотіли зберегти свою владу і посаду. Хоча після об'єднання вони б залишилися старостами сіл із тією ж зарплатнею. Вони далекі від розуміння, що добровільність раніше чи пізніше закінчиться, і Верховна Рада буде змушена затвердити новий адміністративно-територіальний устрій України з чітко визначеними центрами і територіями громад". Так, врешті-решт, зробили у сусідній Польщі. Бо не можуть упродовж багатьох років співіснувати території з громадами об'єднаними і необ'єднаними, в яких різні повноваження і вражаючі відмінності в розвитку.

Держпідтримка не безмежна

Голови і депутатський корпус об'єднаних громад розуміють, що державна підтримка триватиме максимум до п'яти років, щороку зменшуючись. Уряд уже подав тривожний сигнал: цього року Кабмін з великим запізненням, аж 7 червня, затвердив розподіл субвенції на формування інфраструктури об'єднаних громад у обсязі 1,5 млрд грн з яких 1 млрд належить виділити зі спецфонду держбюджету. Значна частина цих коштів має утворитися за рахунок конфіскації грошей і майна, здобутих корупційними діяннями. А це джерело наповнення видається доволі туманним. Об'єднані громади, які стартували 2016 року, отримають вже менше коштів, ніж торік, бо потрібно виділяти гроші новим громадам. Втім, ще 11 травня Кабмін розподілив понад 1 млрд грн на соціально-економічний розвиток окремих територій, тобто субвенцію, яку на власний розсуд визначають народні депутати. Дещиця цих фінансів таки надійде на добудову, ремонт чи реконструкцію об'єктів у об'єднаних громадах, проте ОТГ вже слід розширювати власні джерела наповнення бюджету, бо надалі фінансування лише скорочуватиметься.

Наприклад, на території Гуменецької громади (21 населений пункт, 13 тис. населення) розташовані промислові гіганти: ПАТ "Подільський цемент", птахофабрика "Авіс", чотири великі сільгосппідприємства і майже сотня дрібних фірм, від яких місцевий бюджет щорічно отримує десятки мільйонів гривень у вигляді ПДФО. Але не всі громади мають на своїх землях великі чи хоч середні підприємства. Наприклад, у Золотопотіцькій громаді (11 населених пунктів, 11 тис. населення) індустрії немає взагалі. Сьогодні тут діють лише два сільгосппідприємства, і найближчим часом, на жаль, створення нових не передбачається. Як далі розвиватись ОТГ — не знає ніхто. Керівництво іншої громади — Козлівської — всі надії покладає на відновлення у 2018-му роботи реконструйованого цегельного заводу і вирішення на державному рівні долі спиртової галузі, бо наразі спиртозавод у селищі працює на півсили, а громаду, якщо промисловість не перезавантажити, чекає стагнація.

Утім є і позитивні приклади нинішнього та майбутнього розвитку громад. Керівники Сатанівської громади (11 населених пунктів, 8 тис. населення) почали з аналізу конкурентних переваг своєї місцевості — джерела Збручанської мінеральної води, мальовнича природа Подільських Товтр, історичні пам'ятки серед яких підземний монастир ХІ ст., Свято-Троїцький монастир, замок і синагога. На основі цього аналізу розробили стратегію розвитку громади до 
2020 року, визначивши три напрямки — лікувально-рекреаційний, туристичний та сільськогосподарський. Досвід показав, що ця територія може бути привабливою вже тепер. У Сатанові нині діє мережа з шести санаторіїв різної форми власності. Крім того, американо-ізраїльський інвестор добудовує величезний готельно-лікувальний комплекс "Арден Палац", де планується створити 1 тис. робочих місць. Цей об'єкт сприятиме розвитку як туристичного, так і лікувального напрямків. На території громади працюють десять сільгосппідприємств, і тут також є перспективи — створення в селах молокоприймальних пунктів з первинною переробкою молока, вирощування та зберігання овочів і фруктів для потреб як санаторіїв, так і місцевого плодоконсервного заводу. А в одному з сіл громади — Іванківцях — вже діє підприємство, яке виготовляє натуральні сири. У перспективі також планується створити кластер органічного землеробства.

Але парламент досі не ухвалив закону, який дозволив би громадам розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Тож нині органи Держгеокадастру (самостійно або за домовленістю з місцевою виконавчою владою) часто відмовляють місцевим жителям у наданні земельних ділянок, а виділяють їх стороннім людям. Майже в усіх громадах з цього приводу тривають судові процеси.

Перші перемоги

До населених пунктів, що об'єднались у громади, помалу повертається життя, яке завмерло на тривалий час — у багатьох селах тривають ремонтно-будівельні роботи. В усіх громадах, де авторові довелося побувати — Козлівській, Золотопотіцькій, Гуменецькій, Сатанівській, Волочиській, — за кошти інфраструктурної субвенції проведено ремонт або реконструкцію дитячих садочків, шкіл, будинків культури та клубів. І реновації торкнулися не лише адміністративних центрів, а й довколишніх сіл. Наприклад, у Волочиській міській ОТГ 82% субвенції спрямоували саме в села. У селі Гуменці, поблизу Кам'янця-Подільського, відремонтували школу-гімназію, придбали інтерактивні дошки, телевізори, мультимедійні комплекси. А для підвозу учнів з інших сіл купили два шкільні автобуси. Збільшення бюджету громади дозволило звільнити від плати за харчування дітей пільгових категорій — як шкільного, так і дошкільного віку. Подбали в цій громаді і про позашкільну освіту — створили Центр дитячої і юнацької творчості та дитячо-юнацьку спортивну школу.

У інших ОТГ замахнулися на великі будови для потреб учнів і молоді. Наприклад, у Сатанові на умовах співфінансування громади, обласного бюджету і Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) нині споруджують великий спорткомплекс, а раніше вже відкрили музичну школу та її сільську філію. У Золотому Потоці за кошти ДФРР триває реконструкція панського палацу, в якому буде Центр позашкільної роботи учнів.

У Гуменецькій громаді відкрито центр обслуговування самотніх непрацездатних громадян, який обслуговує немічних навіть у віддалених селах. Інший подарунок членам громади — перший в Україні серед сільських ОТГ Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

У Золотопотіцькій громаді відремонтували фельдшерсько-акушерський пункт у забутому селі Костільники. А Козлівська громада, окрім первинної, утримує ще й вторинну медицину (лікарню). Торік тут провели електричне опалення, що дозволяє підтримувати оптимальну температуру в приміщеннях. Крім того, в місцевому бюджеті вже з'явилися гроші для придбання медикаментів у лікарню — по п'ять тисяч гривень щомісяця, тоді як до утворення ОТГ хворі мусили купувати їх виключно власним коштом.

Неабияку загрозу для здоров'я і безпеки мешканців становить зруйнована або застаріла комунальна інфраструктура населених пунктів, що увійшли в ОТГ. Тому депутати і старости громад значну частину бюджету розвитку спрямовують на її ремонт. Наприклад, у Гуменецькій, Сатанівській і Волочиській громадах відремонтували або проклали нові водогони, освітили вулиці і відремонтували частину доріг. Гуменецька ОТГ навіть подбала про ремонт очисних споруд у віддаленому селі Сахкамінь. У Волочиській міській громаді, окрім шкільних автобусів, придбали кілька одиниць техніки для прибирання вулиць, а цього року планують купити сміттєвоз. У всіх п'яти громадах планують ремонт комунальної інфраструктури — як за державні, так і за власні кошти.

Очевидно, що фінансовий ресурс з повноваженнями і, звісно ж, відповідальністю, перетікає від районів саме до об'єднаних тергромад. Варто погодитися з експертом програми Ради Європи "Децентралізація і територіальна консолідація в Україні" Ігорем Абрам'юком, який зазначив: "Політичні сили вже побачили, що великий вплив на виборців уже має керівництво об'єднаних громад. Тому навіть ті партії, які виступають проти цієї реформи, як наприклад, "Батьківщина" чи місцеві партії, до своїх заслуг відносять те, що їхні представники здобули керівні крісла в громадах". Та й неозброєним оком помітно: у виконавчих органах ОТГ уже хочуть працювати більш кваліфіковані управлінські кадри з колишніх апаратів райрад і райдержадміністрацій.

Голова Хмельницької облради Михайло Загородний не злукавив перед журналістами, застерігши: "Громадам, які об'єдналися, не треба підсилювати роль лідера великим почтом: він з'їдає бюджет. А мешканцям громад варто говорити прості й зрозумілі речі: ми відремонтували і відремонтуємо дороги в селах, дамо вашим дітям якісну освіту, медичну допомогу, послуги у сфері культури. І тоді вони сприймуть цю реформу".

Джерело: "Дзеркало тижня"

Опитування

Що треба відзначати 30 червня?